Ухвала суду № 56975762, 29.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 361/7431/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Дутчак І.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Сорочка Є.О.

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання позивачу довідки про заробітну плату за роботу 23 вересня 1986 року у с.Розсоха в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із включенням до неї премії в розмірі 400 крб.;

зобов'язати відповідача включити в довідку про заробітну плату позивача за роботу 23 вересня 1986 року у с.Розсоха в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 заробітну плату за цей період із урахуванням коефіцієнта 3 та премії в розмірі 400 крб. і надати йому довідку із включенням до неї вказаних сум.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2015 року даний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом ІІ групи довічно, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За твердженням позивача, 23 вересня 1986 року його було відряджено у с.Розсоха в зону відчуження Чорнобильської АЕС для виконання спеціальних завдань по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На час перебування позивача в зоні ЧАЕС він працював водієм 45-ї невоєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ м.Києва.

У квітні 2015 року позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві із заявою, у якій просив видати йому оновлену довідку про його заробітну плату у 1986 році за роботу в зоні відчуження та включити до неї премію в розмірі 400 крб.

Листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 22 квітня 2015 року за вих. №65/6/3361 позивачу було відмовлено у видачі вказаної вище довідки по причині відсутності в архіві даної установи відповідних документів щодо виплати йому премії за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вказане стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

В силу ч. 4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Відповідно до листа Мінсоцполітики від 09 червня 1995 року №224/8.13, підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати: до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 153/10-43 для працівників, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні радіоактивного випромінювання, встановлювався 6-годинний робочий день.

В листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769, Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 03 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 року № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 08 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 року №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 06 січня 1988 року №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: №4с від 09 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Також знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачено встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195), провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основ місцем роботи.

Згідно пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради (Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 pоку N 524-156 ( у0524400-86 ) та на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР від 03 вересня 1986 pоку N 1767 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 pоку N 530-рс ( 530-86-р ), тарифні ставки і посадові оклади працівників, які виконували роботи в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, підвищувалась до15 %. Дана постанова є єдиним документом, який регламентує порядок оплати праці, в тому числі військовослужбовців та повинна бути врахована.

Водночас, Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦПРС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 було встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно з п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Отже, виходячи з аналізу структури заробітної плати можна зробити висновок, що заробітною платою є не тільки винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці, а й винагорода за успіхи в трудовій діяльності або за особливі умови праці.

Відповідно до підпункту 3 п.1 Постанови РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 (порядок виплати премії визначено Розпорядженням РМ СРСР №1512-р від 24.06.1986 року) запроваджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялись Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР і розпорядження Міненерго СРСР для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб.

Як свідчать матеріали даної справи, заробітна плата позивачу нарахована та виплачена без урахування премії, яка була встановлена нормативно-правовими актами СРСР та УРСР, у зв'язку з чим розрахунок заробітної плати за час роботи позивача з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідачем, на думку колегії суддів, був проведений невірно.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо не врахування при обрахунку пенсії позивача суми премії за виконану роботу є неправомірними, оскільки позивач окрім виплати заробітної плати із застосуванням коефіцієнта 3 за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у вересні 1986 року, набув також право на отримання та виплату премії у розмірі 400 крб.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог даного позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання позивачу довідки про заробітну плату за роботу 23 вересня 1986 року у с.Розсоха в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із включенням до неї премії в розмірі 400 крб. та зобов'язання останнього включити в довідку про заробітну плату позивача за роботу 23 вересня 1986 року у с.Розсоха в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року №207-7 заробітну плату за цей період із урахуванням коефіцієнта 3 та премії в розмірі 400 крб. і надати позивачу довідку із включенням до неї вказаних сум.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено - 04.04.16р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Сорочко Є.О.