Ухвала суду № 56975698, 30.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2016 рокусправа № 804/8395/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Суховарова А.В. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року у справі № 804/8395/15 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - позивач) задоволено:

визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича (далі - відповідач-1) щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язано відповідача-1 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2) додаткову інформацію про ОСОБА_2 - вкладника Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", стосовно здійснення виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором № 900012243 від 15 січня 2015р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. вклад „Постійний клієнт" 3 міс. (вид вкладу „_ПосКлЗм6%$_";

зобов'язано відповідача-1 включити ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором № 900012243 від 15 січня 2015р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. вклад „Постійний клієнт" 3 міс. (вид вкладу „_ПосКлЗм6%$_";

зобов'язано відповідача-2 включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором № 900012243 від 15 січня 2015р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. вклад „Постійний клієнт" 3 міс. (вид вкладу „_ПосКлЗм6%$_ ".

Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржену ним постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК", в особі начальника Нікопольського відділення AT "ІМЕКСБАНК" Романчука С.В., було укладено Договір № 900012243 від 15 січня 2015р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. вклад „Постійний клієнт" 3 міс. (вид вкладу „_ПосКлЗм6%$_", за яким Банк прийняв від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 12500,00 (дванадцять тисяч п'ятсот) доларів США у тимчасове строкове користування зі строком повернення вкладу 20 квітня 2015 року та зобов'язався сплачувати проценти за його користування.

На виконання умов Договору банківського вкладу, Позивач 15.01.2015р. вніс вищезазначені грошові кошти у сумі 12500,00 (дванадцять тисяч п'ятсот) доларів США на вкладний (депозитний) рахунок, що підтверджується Випискою банку від 15.01.2015р. по рахунку № НОМЕР_1 (копія виписки міститься в матеріалах справи).

Пунктом 6.1. та 8.3.4. Публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року визначено, що Банк повертає вклад та сплачує нараховані та несплачені проценти у строк, що визначений в Договорі про приєднання до Договору.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича.

Згідно з постановою Правління НБУ від 21 травня 2015 р. № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІМЕКСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 р. № 105, "Про початок процедури ліквідації AT "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації AT "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію AT "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича, строком на 1 рік з 27 травня 2015 р. до 26 травня 2016 р. включно.

У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 27 травня 2015 р. № 105, "Про початок процедури ліквідації AT "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що Фонд з 04 червня 2015 р. до 15 липня 2015 р. включно розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку через установи банку-агента Фонду ПАТ "АЛЬФА-БАНК".

За Договором банківського вкладу строк повернення депозитного вкладу настав 20 квітня 2015 року, проте позивач не мав інформації про відшкодування на свою користь суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

На неодноразові звернення позивача відповідач-1 не надав письмової відповіді.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який задовольнив позовні вимоги, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно із статтею 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в частині 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

За змістом частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

У ч.3 ст.36 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Проте, оскільки Северин Юрій Петрович був призначений Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ІМЕКСБАНК" 27 травня 2015 року, а правочин, який визнається відповідачем як нікчемний, був укладений 15 січня 2015 року (Договір № 900012243 про приєднання до публічного договору №1), тобто до призначення уповноваженої особи Фонду, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Договір банківського вкладу, що укладений між позивачем та ПАТ "ІМЕКСБАНК" не може вважатись нікчемним на підставі ч.3 ст.36 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб».

Як встановлено судом, кошти на рахунок банку, що відкритий на ім'я позивача, були фактично внесені. Виписка банку про внесення коштів містить підпис уповноваженої особи банку та відтиск штампу самої банківської установи ПАТ "ІМЕКСБАНК".

Відповідно до п.2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 1 червня 2011 року №174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Посилання апелянта на те, що в період дії постанови № 16/БТ від 15.01.2015р. про віднесення ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії проблемних було заборонено укладання будь-яких договорів банківського вкладу, у тому числі і з позивачем, і що керівники структурних підрозділів Банку були про це повідомлені, а тому вищевказаний договір є нікчемним, а позивач не є вкладником Банку, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки доказів винних дій саме ОСОБА_2 щодо укладення такого договору та його обізнаності про існування відповідної постанови, як і відомостей про наявність судових рішень відносно посадових осіб Банку, якими б встановлювався факт їх винних дій по укладенню договору, до суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року у справі № 804/8395/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: А.А. Щербак