Ухвала суду № 56975457, 04.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

04.04.2016 р. № 814/147/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Виробничо - комерційне підприємство "Каро", поштова адреса: вул. Садова, 1, оф. 206, м. Миколаїв, 54001 вул. Кооперативна, 21, смт Врадіївка, Миколаївська область, 56301

доВідділу Держгеокадастру у Врадіївському районі Миколаївської області, вул. Маяковського, 91, смт Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301 Державного реєстратора відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області ОСОБА_1 вул. Маяковського, 91, смт Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56300

треті особиФермерське господарство "Оазис", вул. Степова, 1-а, Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272 ОСОБА_2, Доброжанівка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56312

проскасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

28.01.2016 року Приватне підприємство Виробничо - комерційне підприємство "Каро" звернулося до суду з позовом до відділу Держгеокадастру у Врадіївському районі Миколаївської області, Державного реєстратора відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області ОСОБА_1, за участю у справі третіх осіб Фермерського господарства "Оазис", ОСОБА_2 з вимогами (з урахуванням уточнення позовних вимог від 01.03.2016 р.), в якому просило скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 01.07.2011 р., укладеного між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Оазис", яка була проведена відділом Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області за реєстраційним номером №482230004000858 від 09.11.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачами всупереч приписів Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно не перевірив наявність підстав для відмови в державній реєстрації та зареєстрував договір оренди землі від 01.07.2011 р., що укладений між ОСОБА_2 та ФГ "Оазис" (реєстраційний запис від 09.11.2012 р. за №482230004000858), чим порушено право позивача на оренду земельної ділянки за договором, що був укладений 11.03.2006 р. ПП Виробничо-комерційним підприємством "Каро" з ОСОБА_3, яка померла 10.03.2009р., спадкоємцем якої є ОСОБА_2.

Під час розгляду адміністративної справи третя особа ФГ "Оазис" подала клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у звязку із пропуском позивачем строку на звернення до адміністративного суду.

Представник позивача проти клопотання про залишення позову без розгляду заперечував.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ФГ "Оазис" листом від 16.02.2015 р. №1602-03/15 повідомило ПП ВКП "Каро" про наявність зареєстрованих договорів оренди з громадянами, земельні ділянки яких незаконно використовує ПП ВКП "Каро" (а.с. 35-39). У вказаному листі наведено перелік громадян та їхніх земельних ділянок із зазначенням кадастрових номерів, площі, та дати державної реєстрації договів оренди з ФГ "Оазис". На другій сторінці вказаного листа міститься інформація щодо оренди ФГ "Оазис" земельних ділянок які належать ОСОБА_2 (з зазначення кадастрових номерів земельних ділянок та їх плоці) та дати державної реєстрації договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Оазис 09.11.2012 р.

Вказаний вище лист від 16.02.2015 р. №1602-03/15 направлений ФГ "Оазис" на адресу позивача з описом вкладення 05.03.2015р..

Факт отримання цього листа підтверджується відповіддю на нього директором ПП ВКП "Каро" ОСОБА_4 від 10.03.2015 р. №44.

Отже, інформація щодо наявності зареєстрованого у встановленому порядку договору оренди землі між ФГ "Оазис" та ОСОБА_2 стала відома позивачу не пізніше 10.03.2015 р.

Тому посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише у вересні 2015 року не грунтуються на фактичних обставинах справи.

При цьому, позивач звернувся до суду з позовом про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 01.07.2011 р., укладеного між ОСОБА_2 та ФГ "Оазис" лише 28.01.2016 року - за сплином 6-ти місяців, після того як дізнався про порушення своїх прав.

Крім того, позивач не навів жодних обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже судом не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Разом з цим слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та повязані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Також, суд вважає за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі ОСОБА_5 проти України (заява № 21722/11) вказав, строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.

Отже, із позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що в даному випадку позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин, а заявником не наведено обставин, які б вказували на поважність причини пропуску строку.

Саттею 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з позовом після закінчення строків встановлених законом для звернення до суду, а суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, вказане є підставою залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 165 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний