Постанова № 56975324, 10.03.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1219/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.,

при секретарі Стенавська А.М.,

за участю:

позивача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області - представник Орос В.В.,

відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 - представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 березня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 березня 2016 року.

25 червня 2015 року, позивач - Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення пп.16.1.3 п. 16.1 ст.16 ПК України ФОП ОСОБА_2 не подає до інспекції звіти, декларації про доходи, розрахунки та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів починаючи з першого кварталу 2010 року по теперішній час.

26 червня 2015 року , винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі. Копія вищевказаної ухвали по даній справі надіслана відповідачу, якому запропоновано в десятиденний строк з дня одержання вищезазначеної ухвали надати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

13 липня 2015 року до суду від відповідача надійшли заперечення на даний адміністративний позов. В яких зазначено, що оскільки відповідач протягом 2011-2013 роки перебувала під кримінальним переслідуванням, як приватний підприємець, тому не могла підписувати жодних документів та здійснювати підприємницьку діяльність, а також подавати звітність. Однак, у зв'язку з тим, що на даний момент вищевказані обставини відпали, відповідач зазначає, що поновлює призупинену нею підприємницьку діяльність.

Згідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Зважаючи на зазначене, та відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України, з метою встановлення всіх фактичних обставин, що будуть мати значення при вирішенні спору по суті, суд дійшов до висновку про необхідність проведення судового засідання з розгляду даної адміністративної справи із викликом сторін в судове засідання.

14 липня 2015 року, ухвалою суду було призначено справу до судового розгляду у зв'язку із недостатністю повідомлених позивачем обставин.

28 липня 2015 року, ухвалою суду було зупинено провадження у даній адміністративній справі за клопотанням сторін для надання часу на примирення - до 04.09.2015 року.

24 грудня 2015 року, ухвалою суду було поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити даний адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з мотивів наведених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до якого ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: 88000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ( а.с.6-7).

Судом встановлено, що відповідно до Постанови від 22.07.2011 року було порушено кримінальну справу відносно приватного підприємця ОСОБА_2 щодо незаконного заволодіння коштами Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття у вигляді дотацій на суму 30032,81 грн. за попередньою змовою групою осіб зі службовими особами Ужгородського міського центру зайнятості шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 191 та ч.1 ст.366 КК України, ( а.с. 14-15).

17 листопада 2011 року, Вироком Ужгородського міськрайонного суду від 17.11.2011 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні вищевказаних злочинів ( а.с. 16-18).

26 листопада 2013 року, Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відповідача було звільнено умовно-достроково від відбування додаткового покарання, ( а.с. 18).

Відповідно до Довідки від 23.06.2015 року, відповідач станом на 23.06.2015 року податкової заборгованості немає, ( а.с. 8).

Згідно довідки від 10.03.2016 року, ОСОБА_2 перебуває на обліку в органах державної податкової служби та не подає звітність до податкового органу з 1 кварталу 2010 року по 10.03.2016 року, ( а.с. 9).

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Частиною другою 2 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" встановлено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

На підставі п.67.2 ст. 67 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Щодо доводів відповідача, що перебуваючи ОСОБА_2 під кримінальних переслідуванням, та з 09.10.2014 року по 17.12.2014 року перебувала на стаціонарному лікуванні в ОКТМО «Фтизіатрія» та на даний час вищевказані обставини відпали, та відповідач поновлює підприємницьку діяльність, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, відповідача ОСОБА_2 за ухвалою суду було звільнено від умовно-дострокового відбування додаткового покарання 26.11.2013 року, ( а.с.18). Хвороба відповідача мала місце з жовтня 2014 року по грудень 2014 року, ( а.с.19). 28 липня 2015 року, судом надавалися сторонам можливість примиритися за їх спільною заявою до 04 вересня 2015 року, ( а.с.31). 24 грудня 2015 року, Ухвалою суду поновлено провадження по справі, примирення між сторонами не досягнуто.

Крім того, неодноразово заявами відповідач повідомляла суд, що станом на 26.11.2015 року нею порушено ст.. 16 Податкового кодексу України. Стверджувала, що до лютого 2016 року будуть подані всі звіти. Припинення підприємницької діяльності заперечувала, настоювала на проведенні перевірки відповідно до ст..17.1.8 Податкового кодексу України, (а.с.40).

Однак, слід зазначити, що з часу звернення до суду позивача, а саме з 25 червня 2015 року та до дня постановлення судового рішення у даній справі, відповідач мала можливість подати контролюючому органу звітність, як цього вимагає стаття 16 Податкового кодексу України, хоча остання жодного разу таким право не скористалися, поважності причин не подачі такої звітності судом не встановлено. Сама по собі не подача звітності у даному випадку є триваючим правопорушенням, та такі дії відповідача не можуть бути сатисфакцією правомірної поведінки суб'єкта підприємницької діяльності, та такі дії свідчать про пряме порушення приписів частини другої статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", отже як наслідок, правомірне звернення позивача до суду із даним позовом, що визначено підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України,

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю та зворотного судом не вставнолено.

З'ясувавши повно та всебічно обставини в адміністративній справі, підтверджені належними та допустимими доказами в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємець ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності - задовольнити.

2. Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, що проживає за адресою: п.і. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код:НОМЕР_1.

3. Надіслати державному реєстратору копію постанови після набрання нею законної сили відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяТ.В. Скраль