Ухвала суду № 56973042, 25.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 березня 2016 року м. Київ К/800/8306/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року

у справі № 803/510/14

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Ягодинської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26 вересня 2013 року № 205000006/2013/000101/1, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 вересня 2013 року №205070000/2013/00143.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, позов задоволено, скасовано спірні рішення.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Волинської митниці Державної фіскальної служби України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Як видно з доданих до касаційної скарги судових рішень, з метою митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію № 205070000/2013/049625 від 26 вересня 2013 року, разом з документами, необхідними для митного оформлення товарів. У вказаних деклараціях митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (контракту).

Посадовою особою органу доходів і зборів у графі «Для відміток митного органу» декларації митної вартості, зроблено запис про необхідність подання у порядку статті 53 МК України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів.

26 вересня 2013 року Ягодинською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2013/00143 з причин невідповідності граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 МК України та рішення про визначення митної вартості товарів від 26 вересня 2013 року № 205000006/2013/000101/1.

Відповідач у рішенні від 26 вересня 2013 року № 205000006/2013/000101/1 про визначення митної вартості товару визначив митну вартість товару, що ввозився за контрактом від 17 серпня 2013 року № 45/2013/DE та інвойсу від 23 вересня 2013 року № 1308-24 MEL, за ціною 2,0068 євро за кілограм. Таким чином, різниця між митною вартістю, визначеною митницею та митною вартістю, визначеною декларантом становить 0,8668 євро за 1 кг на загальну суму 15736 євро на користь першої.

З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, 26 вересня 2013 року ОСОБА_1 подано нову ВМД № 205070000/2013/049709, вказавши у графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведеної у інвойсі від 23 вересня 2013 року № 1308-24 MEL. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

09 грудня 2013 року позивач надіслав на адресу Ягодинської митниці документи щодо задекларованого у ВМД від 26 вересня 2013 року № 205070000/2013/049625 товару, які вказані у графі "Для відміток митного органу" ВМД.

Ягодинська митниця листом від 19 грудня 2013 року № 1/1.2-6/3498 за результатами розгляду документів, що надійшли від позивача, вказала про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, оскільки в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 09 грудня 2013 року № 5629 вказано, що ціна товару згідно інвойсу від 23 вересня 2013 року № 1308-24 MEL становить 1,12 євро за кілограм на умовах поставки FCA- Німеччина та відповідає поточній коньюктурі ринку, однак, враховуючи інформацію із зазначених у листі спеціалізованих джерел - alibaba.com, salemeat.ru, pandia.ru, meatinfo.ru, ціна даного товару на умовах поставки FCA - відсутня, тому можна вважати, що лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» носить консультаційний характер та не може бути використаним для підтвердження вартості на товар.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем надано органу доходів і зборів усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом її визначення - за ціною договору (контракту).

Відповідачем не надано достатньо доказів того, що в нього виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості застосувати перший метод визначення митної вартості товару.

Слід зазначити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такої правової позиції дотримується Верховний суд України, в своїх рішеннях, зокрема, у постановах Верховного суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та від 02 червня 2015 року у справі 21-498а15.

Ягодинською митницею не доведено, що мало місце непідтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості товару і що таке непідтвердження викликало сумніви щодо правильності застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору.

Крім того, орган доходів і зборів застосував резервний метод визначення митної вартості, не переконавшись у неможливості застосувати попередні методи, оскільки, згідно з ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. І лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного та обгрунтованого висновку про те, що декларантом, надано органу доходів і зборів усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом її визначення - за ціною договору (контракту), а тому висновки Ягодинської митниці щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 803/510/14 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед