Ухвала суду № 56973031, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2016 р. м. Київ К/800/4544/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Сірош М.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Кійка В.І.,

відповідача -Шипілової С-Х.І.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Управління)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015

у справі № 826/3953/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (далі - Товариство)

до Управління

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000012320, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2012 року в розмірі 913 435 грн. із застосуванням 456 717,50 грн. штрафних санкцій;

податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000022320, за яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року в розмірі 362 743 грн.

В частині позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000022320 справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.08.2014 у цій частині судові акти зі спору скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про неповноту встановлення обставин справи судами, які не встановили предмет поставки за операціями з постачання сільськогосподарської продукції між позивачем та приватним підприємством «Трейд-Інвест-Агро» (далі - ПП «Трейд-інвест-Агро») у світлі належності цих операцій до пільгового режиму оподаткування, передбаченого пунктом 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК). Суди не перевірили реального руху активів між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Анонна Центр" (далі - ТОВ «Анонна Центр») та не проаналізували дійсні зміни їх майнового стану в результаті виконання операцій з поставки транспортно-експедиторських послуг позивачеві.

За наслідками нового розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015, позов задоволено; податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000022320 скасовано. Судові акти мотивовані тим, що операції з першого постачання зернових культур сільськогосподарськими товаровиробниками не підпадають під пільговий режим оподаткування, установлений пунктом 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПК, тоді як матеріалами справи підтверджується реальність виконання операцій у рамках взаємовідносин позивача та ПП «Трейд-Інвест-Агро», а також наявність у останнього статусу сільськогосподарського товаровиробника.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Управління, в якій воно просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, зокрема, що ПП «Трейд-Інвест-Агро» не є виробником поставленого позивачеві насіння соняшника, та наголошує на фіктивному характері діяльності ТОВ "Анонна Центр", що виключає можливість виконання цим контрагентом задекларованих операцій.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2012 року (оформленої актом від 19.12.2012 № 1461/40-50/23-20/20010397).

Перевіркою виявлено, зокрема:

формування Товариством податкового кредиту за операціями з придбання експедиторських послуг у ТОВ «Анонна Центр», які не опосередковувалися реальним виконанням;

безпідставне відображення позивачем у складі податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, складеними ПП «Трейд-Інвест-Агро», який не відповідає критеріям перебування на спеціальному режимі оподаткування, передбаченому статтею 209 ПК; додатково по цьому епізоду Управління послалося на те, що операції з поставки позивачеві у рамках господарських правовідносин з названим контрагентом сільськогосподарської продукції звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПК.

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПК тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Керуючись наведеною нормою Закону, касаційний суд в ухвалі від 13.08.2014 наголосив на необхідності достеменного з'ясування характеристик активу, який виступав предметом поставки між позивачем та ПП «Трейд-Інвест-Агро», з метою перевірки належності спірних поставок до операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до наведеної норми ПК.

На виконання наведених вказівок касаційного суду, які є обов'язковими в силу частини п'ятої статті 227 КАС, суди вдалися до оцінки реальності виконання операцій з постачання сільськогосподарської продукції (що належить до товарних позицій 1001 - 1008, 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД) в адресу позивача. При цьому суди виходили з того, що зазначені операції є першим постачанням зернових та технічних культур сільськогосподарським підприємством-виробником, а тому ці операції не підпадають під дію пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПК, одночасно підтримавши правову позицію позивача у справі, мотивовану наявністю у спірного постачальника статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку та свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Втім власне наявність у ПП «Трейд-Інвест-Агро» на час виконання спірних операцій статусу сільськогосподарського товаровиробника не є підставою для кваліфікації операцій з поставки цим підприємством зернових культур як першого постачання, позаяк не доводить того, що поставлений товар є власно вирощеною ПП «Трейд-Інвест-Агро» сільськогосподарською продукцією.

У ході вирішення даного спору судами не було досліджено походження товару, що виступав предметом розглядуваних поставок, не було перевірено факту його вирощування ПП «Трейд-Інвест-Агро» у заявлених обсягах, що виключає можливість оцінки касаційним судом податкових наслідків розглядуваних операцій. Фактично суди оцінювали ймовірну наявність у позивача підстав вважати спірну продукцію власно вирощеною продукцією ПП «Трейд-Інвест-Агро», тоді як для оцінки податкових наслідків операцій відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПК вирішальне значення має власне об'єктивність походження зернових та технічних культур, які є предметом операції, а не суб'єктивна оцінка цього факту покупцем.

Також судами взагалі не надано будь-якої правової оцінки операціям з поставки позивачеві експедиторських послуг у рамках взаємовідносин з ТОВ «Анонна Центр». Втім на необхідності дослідження реальності виконання цих операцій було наголошено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.08.2014 з даної справи, в якій касаційний суд зазначив, що належним підтвердженням виконання експедиторських послуг, окрім договору транспортної експедиції, акта здачі-приймання наданих послуг та експедиторських документів, є, зокрема, довіреність на право укладення договору перевезення від імені клієнта, договір перевезення, довіреність, видана експедитором організації-перевізнику на право отримання вантажу (у разі, якщо транспортування виконується третьою особою), перевізні документи; саме за результатами аналізу цих первинних документів можна перевірити дійсний рух активів та зміни майнового стану учасників розглядуваної операції ля оцінки її податкових наслідків.

Наведена неповнота встановлення судами обставин справи внаслідок ігнорування висновків та вказівок касаційного суду є підставою для скасування прийнятих у справі судових актів з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків і прийняття правильного і вмотивованого рішення зі спору на підставі достеменно з'ясованих фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі, та правильного нормозастосування.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 у справі № 826/3953/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак М.В. Сірош