Ухвала суду № 56972994, 05.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2016 р. м. Київ К/800/59219/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській областіна постанову та ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014у справі № 810/3553/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Снарт Лайн»доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Снарт Лайн» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про:

- визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт № 206/22-03/35749697 від 07.05.2014;

- визнання протиправними дій щодо внесення змін в автоматизовану систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта № 206/22-03/35749697 від 07.05.2014;

- зобов'язання внести відповідні зміни до електронної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в частині інформації, внесеної на підставі акта № 206/22-03/35749697 від 07.05.2014.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014, позов задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Снарт Лайн», за результатами яких складено акт №206/22-03/35749697 від 07.05.2014, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції в частині оскарження були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне:

- відповідач, згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, здійснив заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Снарт Лайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами покупцями за жовтень 2013 року, листопад 2013 року та лютий 2014 року, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки №206/22-03/35749697 від 07.05.2014;

- зустрічна звірка проведена на підставі висновків оперуповноваженого ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області №376/10-13-07-01-14 від 19.02.2014, №1037/10-13-07-01-14 від 22.04.2014.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем порушено порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, оскільки позивачу не направлявся запит на проведення зустрічної звірки.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає їх передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, з огляду на таке.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), контролюючим органом складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем складено акт №206/22-03/35749697 від 07.05.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у випадку коли за результатами здійснення податковим органом заходів з метою проведення зустрічної звірки оформлюється акт про неможливість проведення зустрічної звірки, то зустрічна звірка фактично не проведена.

За змістом пункту 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно пункт 3 названого Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Відповідно до пункту 4 названого Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

З огляду на зміст наведених положень податкового законодавства, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що направлення на адресу платника податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження не є безумовним обов'язком податкового органу, реалізація якого є передумовою проведення звірки.

За змістом пункту 3.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, які затверджені наказом ДПА України №236 від 22.04.2011, отриманий органом ДПС - виконавцем запит реєструється як вхідна кореспонденція у загальному порядку.

З метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.

При цьому інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС - виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо.

У разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Таким чином, в даному випадку, колегія суддів касаційної інстанції не може вважати обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що правовим наслідком ненаправлення відповідачем платнику податків перед проведенням зустрічної звірки запиту про подання інформації та її документального підтвердження є визнання протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки.

Разом з тим, при розгляді справи судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено усіх обставин, що підлягають встановленню при розгляді даного спору, зокрема, щодо наявності у відповідача інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки платника податків.

Розглядаючи справу в оскаржуваній частині, - в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт № 206/22-03/35749697 від 07.05.2014, судами попередніх інстанцій не враховано, що наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача.

Внаслідок цього, при розгляді заявлених позовних вимог судами не було встановлено, чи є оспорювані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Судам слід врахувати, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків до податкового органу, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Таким чином, під час нового розгляду справи судам необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають оскаржувані дії податкового органу безпосередньо на права та обов'язки позивача, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме вчиненням відповідачем заходів щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення в оскаржуваній частині підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити частково.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Снарт Лайн», за результатами яких складено акт №206/22-03/35749697 від 07.05.2014, скасувати та справу направити на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний