Ухвала суду № 56972974, 04.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 квітня 2016 року м. Київ К/800/9048/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України у місті Рівне на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне до Закритого акціонерного товариства ,,Горинь-Сервіс-Лада" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України, -

В С Т А Н О В И В :

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням скаржник подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Судовий збір за подання касаційної скарги не сплачено.

Скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі зазначає, що органи Пенсійного фонду України згідно пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України ,,Про судовий збір", до 1 вересня 2015 року були звільненні від сплати судового збору.

Також вказує, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік та тимчасовим кошторисом на 2016 рік кошти на сплату судового збору передбачені не були.

Згідно частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих Положень Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишити без руху та надати скаржнику термін для усунення недоліків.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України ,,Про судовий збір", останній справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Скаржником оскаржується ухвала суду, а згідно частини 2 статті 4 Закону України ,,Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду встановлено сплату судового збору у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, що станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

На підставі викладеного касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику терміну для усунення недоліків.

Керуючись ст.213 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Рівне на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2016 року залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 4 травня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я : Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський