Ухвала суду № 56972895, 05.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року м. Київ К/800/38941/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року у справі № 826/3927/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО САІК» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ № 520 від 4.03.2015 (далі - Наказ № 520) щодо здійснення позапланової виїзної перевірки.

Зазначило, що оскаржуваний наказ податковим органом прийнятий у порушення вимог податкового законодавства і підлягає скасуванню.

17 червня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року, позов задоволено.

Наказ № 520 визнаний протиправним та скасований.

Задовольняючи позов, суди зазначили, що оскаржуваний наказ був прийнятий податковим органом без наявності підстав передбачених вимогами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись па порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 4.03.2015 ДПІ прийняла Наказ № 520 щодо здійснення позапланової виїзної перевірки Товариства, на підставі якого представниками податкового органу був здійснений виїзд до підприємства для здійснення зазначеної перевірки, однак перевіряючі не були допущені до її здійснення.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної фіскальної служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Підставою призначення перевірки контролюючим органом визначено пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно якого документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної фіскальної служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної фіскальної служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної фіскальної служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків: щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної фіскальної служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до абз. 2 п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27 грудня 2010 року, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Суди обґрунтовано зазначили, що 17.02.2015 Товариство отримало від ДПІ запит № 124/10/26-57-22-01-21 від 13.01.2015 щодо надання інформації та її документального підтвердження.

В зазначеному запиті була відсутня інформація щодо підстав його направлення Товариству, а також відсутня інформація щодо порушення Товариством та ТОВ «НТО Альтера» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної фіскальної служби.

Таким чином, податковим органом при направлені Товариству даного запиту не були дотримані вимоги п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання оскаржуваного наказу протиправним та такими, що порушує охоронювані законом права та інтереси Товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.