Ухвала суду № 56972871, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2016 р. м. Київ К/9991/20915/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Олендера І.Я.,

секретар судового засідання Мартиненко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласс Машинері Тюнінг»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року

у справі № 2а-9111/10/1270

за позовом Державної податкової інспекції в місті Лисичанську Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласс Машинері Тюнінг»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2010 року Державна податкова інспекція в місті Лисичанську Луганської області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласс Машинері Тюнінг» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 138105,08 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року був задоволений повністю. Стягнуто з ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» на користь держави податковий борг у сумі 138105,08 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року і ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ в м. Лисичанську Луганської області, посилаючись на те, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

В обґрунтування позовних вимог, заявлених у позовній заяві від 19 листопада 2010 року за вих. № 15025/10, позивач посилався на те, що ДПІ в м. Лисичанську Луганської області була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» з дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, результати якої оформлені актом № 24/23-32792561 від 19 березня 2009 року, за висновками якого було встановлено порушення ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг», зокрема, вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.3.9 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період, який перевірявся, на загальну суму 92761,00 грн. (арк. справи 23-24)

16 вересня 2009 року ДПІ в м. Лисичанську Луганської області на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000242301/3, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 139141,50 грн., у тому числі: 92761,00 грн. - за основним платежем, 46380,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 17).

Також, ДПІ в м. Лисичанську Луганської області у позовній заяві вказувала на те, що товариством були подані декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року та півріччя 2010 року, у рядках 17 яких «Сума податку до сплати» відповідач задекларував показники у розмірі 1705,00 грн., 1346,00 грн., 1178,00 грн. та 4127,00 грн. відповідно (арк. справи 26-27, 30-36).

Суми, самостійно задекларовані товариством у вказаних деклараціях, а також сума, визначена згідно податкового повідомлення-рішення, залишились непогашеними, у зв'язку з чим у відповідача виникла узгоджена сума податкового боргу з податку на прибуток, з огляду на що ДПІ в м. Лисичанську Луганської області сформувала та надіслала відповідачу першу №1/65 від 17 листопада 2009 року та другу № 2/34 від 16 червня 2010 року податкові вимоги, а також прийняла рішення № 6 від 19 липня 2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 19, 59-60).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ДПІ в м. Лисичанську Луганської області були здійснені усі можливі заходи щодо погашення ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» податкового боргу, проте відповідач свій обов'язок щодо сплати податкового органу не виконав.

Однак, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» звернулось до суду з позовом до ДПІ в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242301/3 від 16 вересня 2009 року. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у справі № 2-а-26051/09/1270 позов ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» був задоволений, а постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2010 року - постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року було скасовано, а у позові - відмовлено (арк. справи 20-21).

Разом з цим, ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2010 року, який ухвалою від 02 жовтня 2013 року (К-23416/10) скасував постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2010 року, а справу направив на новий розгляд.

З огляду на викладене, податкове зобов'язання, визначене відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення № 0000242301/3 від 16 вересня 2009 року, є неузгодженим.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є передчасними.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, обставини щодо сплати товариством податкових зобов'язань з податку на прибуток, самостійно узгоджених згідно декларацій за 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року та півріччя 2010 року, судами попередніх інстанцій не досліджувались.

В свою чергу, в обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» посилалось на те, що ним був своєчасно та у повному обсязі сплачений до бюджету податок на прибуток підприємства, самостійно узгоджений товариством згідно поданих декларацій за 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року та півріччя 2010 року, проте податковий орган неправомірно здійснив зарахування сплачених ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» сум в рахунок погашення податкового боргу, у зв'язку з чим ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» звернулось до суду з позовом до ДПІ в м. Лисичанську Луганської області про: визнання протиправними дій ДПІ в м. Лисичанську Луганської області щодо зміни призначення платежу за платіжними дорученнями (згідно переліку) та спрямування коштів, сплачених товариством на підставі цих платіжних доручень, на погашення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємства в порядку календарної черговості; зобов'язання ДПІ в м. Лисичанську Луганської області зарахувати сплачені товариством кошти за платіжними дорученнями (згідно переліку) відповідно до призначення платежу, визначеному у платіжних дорученнях. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у справі № 2а-1226/11/1270 позов ТОВ «Гласс Машинері Тюнінг» був задоволений частково.

Таким чином, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Наведені порушення судами попередніх інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в суді касаційної інстанції не дають права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, постановлені судові рішення у справі підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласс Машинері Тюнінг» задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ І.Я. Олендер