ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2016 року м. Київ К/800/20/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
при секретарі Загородньому А.А.,
за участю представників сторін:
позивача - Шапка І.Б., Мунтян Н.В.,
відповідача - не з'явились,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Інспекція)
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2014
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014
у справі № 2а-14542/11/2070
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома" (далі - Товариство)
до Інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2011 № 0001561528, згідно з яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в розмірі 7 982 482 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014 прийняті у справі судові акти скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з метою перевірки підстав виникнення у податковому обліку позивача від'ємного значення податку на прибуток в оспорюваній сумі.
За наслідками нового розгляду справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014, позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення скасовано в частині зменшення платникові від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 7 544 762 грн.; в решті позову відмовлено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції з того, що наявність задекларованого позивачем збитку підтверджується лише частково з огляду на результати попередніх податкових перевірок Товариства.
Посилаючись на помилковість здійсненого судами тлумачення положень підпункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.
Судами під час розгляду справи встановлено, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок Інспекції,
викладений в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 10.10.2011 № 130/15/23325414, про незаконне відображення позивачем у рядку 06.6 декларації з цього податку за ІІ квартал 2011 року збитків Товариства, що утворилися станом на 01.01.2011.
Правова позиція податкового органу по справі мотивована посиланням на пункти 1, 2, 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, які, за висновком Інспекції, передбачають можливість включення до значення показника рядка 06.6. декларації з податку на прибуток підприємства виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування цим податком за перший квартал 2011 року.
Таке тлумачення наведеної правової норми цілком об'єктивно були визнано судами обох попередніх інстанцій неправильним, які зазначили, що до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися за минулі звітні роки.
Цей висновок судів відповідає правовій позиції, викладеній Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 09.07.2014 з даної справи, а тому не підлягає повторному аналізу при розгляді даної справи в касаційному порядку.
Водночас, керуючись висновками та вказівками касаційного суду, наведеними в ухвалі від 09.07.2014, суди встановили, що матеріалами попередніх податкових перевірок підтверджується сума задекларованого Товариством збитку лише в розмірі 7 544 762 грн.
Доказів на підтвердження зворотного Інспекцією не подано; будь-яких фактичних даних, що свідчили б про порушення платником правил формування валових витрат у відповідних звітних періодах у вказаній сумі, не представлено.
На підставі викладеного суди цілком правомірно задовольнили розглядувані позовні вимоги у відповідній частині.
Норми матеріального права було правильно застосовано судами, їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні. Інша ж оцінка скаржником фактичних обставин зі спору та тлумачення закону не є свідченням судової помилки.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 у справі № 2а-14542/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько
Судове рішення № 56972573, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14542/11/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: