Ухвала суду № 56972485, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Київ К/800/15376/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М.за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників: позивача:Нікітіної І.Л.відповідача: не з"явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року

у справі № 804/3777/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕД Холдінгз»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕД Холдінгз» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 листопада 2013 року № 0001202204 та № 0001382204; від 11 січня 2014 року № 0000042204 та № 0000062204.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року. За результатами перевірки складено акт № 847/22-4-16/32714059 від 25 жовтня 2013 року. Перевіркою встановлено завищення позивачем залишку від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2013 pоку, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду, на 15268769,00 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за вересень 2013 року на 104397, 00 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року: № 0001202204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2013 року на 15208709,00 грн.; № 0001382204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 104397,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26099,25 грн.

В результаті адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Також, відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року. За результатами перевірки складено акт №1109/22-4-16/32714059 від 29 листопада 2013 року.

Перевіркою встановлено завищення позивачем залишку від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013 pоку, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду на 15128575,00 грн., та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за жовтень 2013 року на 140194,00 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2014 року: № 0000042204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 15128575,00 грн.; № 0000062204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 140194,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 70097,00 грн.

Підставою для вищезгаданих висновків відповідача стало те, що в Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2013 року вказується дата виникнення цієї суми податкового кредиту - грудень 2010 року. Натомість, відповідачем було зроблено перевірку декларації підприємства з податку на додану вартість за грудень 2010 року в рядках: р. 18.2 (Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду - від'ємне значення) вказується - 0; р. 21 (Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19) вказується - 0; р. 22.2 (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду вказується також 0.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 4.6 Розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України ви 25 листопада 2011 pоку № 1492, який діяв на момент подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2013 року, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або вистроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду); Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і суми податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації подається (Д2 (додаток 2).

В касаційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем від'ємне значення податку на додану вартість за грудень 2010 року не декларувалось, а тому, на думку скаржника, позивач не мав права відображати відповідні суми у деклараціях з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2013 року.

Колегія суддів вказані доводи до уваги не бере, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року відображено наступні суми: в рядку 23 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.2+рядок 23.3+рядок 23.4)) задекларовано 18741371,00 грн.; в рядку 23.4 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) задекларовано 18741371 грн.; в рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) задекларовано 18644462,00 грн.

При цьому, вказані суми декларувались позивачем з грудня 2010 року до вересня 2013 року і жодних зауважень щодо їх правомірності податковий орган не висловлював.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що суми від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року виникли за рахунок сплачених сум на виконання договорів купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання, реальність яких відповідачем не заперечується.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі № 804/3777/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна