Ухвала суду № 56972090, 04.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

4 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Тютюн Т.М.,

суддів Журавля О.О., Павленко О.П.,

за участю секретаря Орліченко О.Ю.,

представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.03.2016 року скарга ОСОБА_1, подана в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність старшого слідчого 2-го ВКР СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області Мазура В.М., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, повернута.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що скарга на бездіяльність слідчого подана ОСОБА_1 після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України, і представник не порушує питання про поновлення цього строку, що відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.304 КПК України є підставою для повернення скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, зобов'язати Солом'янський районний суд м. Києва відкрити провадження за його скаргою на бездіяльність слідчого, що полягає у не розгляді та незадоволенні клопотання від 25.02.2016 року про скасування постанови старшого слідчого ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Яновича К.В. від 12.10.2015 року про визнання грошових коштів речовими доказами, та зобов'язати слідчого ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, СУ ФР ГУ ДФС у Київській області та ГУ ДФС у Київській області повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 23 200 доларів США і 385 000 гривень.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що висновки слідчого судді про оскарження ним бездіяльності старшого слідчого 2-го ВКР СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області Мазура В.М., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого під час обшуку 08.10.2015 року майна, є помилковими, ___________

Справа № 11-сс/796/1161/2016

Категорія: ст.303 КПК України

Слідчий суддя: Макуха А.А.

Доповідач: Тютюн Т.М.

адже таку бездіяльність він не оскаржував, а як представник володільця тимчасово вилученого майна подав скаргу на бездіяльність слідчого з невиконання клопотання, поданого 25.02.2016 року, про повернення коштів.

Вказує, що СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015110000000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, в ході якого під час обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, вилучено грошові кошти в сумі 23 200 доларів США та 385 000 гривень, належні ОСОБА_2 І ці обставини встановив суд під час розгляду скарги адвоката Білявського Я.В. на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна. Постановою старшого слідчого ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Яновича К.В. від 12.10.2015 року грошові кошти визнані речовими доказами і передані на депозитний рахунок ГУ ДФС у Київській області.

На думку ОСОБА_1, постанова слідчого є незаконною, оскільки вилучені кошти не підпадають під визначення речових доказів, що міститься у ст.98 КПК України, не підлягають конфіскації, арешт на них не накладався і цивільний позов відсутній. Тим більше, що після передачі коштів на депозитний рахунок вони втратили свої індивідуальні ознаки. При цьому ОСОБА_2 не є підозрюваною в кримінальному провадженні, директором або засновником підприємств, діяльність яких є предметом розслідування.

Заслухавши суддю-доповідача; доводи представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та уточнив, що оскаржив бездіяльність слідчого, що полягає у не розгляді та незадоволенні його клопотання про повернення майна; перевіривши матеріали провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити частково, з таких підстав.

Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність старшого слідчого 2-го ВКР СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області Мазура В.М., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого в ході обшуку 08.10.2015 року майна, тобто грошових коштів.

Між тим, з матеріалів провадження вбачається, що у скарзі від 09.03.2016 року ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з постановою старшого слідчого ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Яновича К.В. від 12.10.2015 року, якою грошові кошти визнані речовими доказами і передані на депозитний рахунок ГУ ДФС у Київській області, з підстав, наведених раніше, просив суд вказану постанову скасувати і зобов'язати слідчого повернути ОСОБА_2 грошові кошти.

Отже, висновки слідчого судді стосовно предмета оскарження необґрунтовані, на що правильно вказує в апеляційній скарзі ОСОБА_1

За таких обставин, на переконання колегії суддів, ухвала слідчого судді не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам провадження, що згідно з ст.ст.407, 409, 411 КПК України є підставою для скасування ухвали та постановлення нової ухвали судом апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, предметом оскарження можуть бути рішення слідчого про зупинення досудового розслідування, про закриття кримінального провадження, про відмову у визнанні потерпілим, рішення при застосуванні заходів безпеки, про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (розшукових) дій, про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України.

У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначав про те, що слідчий Янович К.В. безпідставно визнав речовими доказами вилучені під час обшуку 08.10.2016 року кошти, які, за його твердженням, належать ОСОБА_2, що було оформлено відповідним процесуальним рішенням, а саме, постановою від 12.10.2015 року, і просив її скасувати.

Таким чином судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом оскарження є рішення слідчого про визнання матеріальних цінностей речовими доказами.

Доводи ОСОБА_1 про протилежне спростовуються змістом скарги, а також його поясненнями в суді апеляційної інстанції, в яких він порушує питання про скасування вказаної постанови.

Згідно з ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 оскаржує рішення слідчого, що не підлягає оскарженню під час досудового розслідування, а також за своїм процесуальним статусом наділений лише правом на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, яким не скористався. А тому у відкритті провадження за його скаргою слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого слідчого 2-го ВКР СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області Мазура В.М., що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, скасувати.

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Яновича К.В. від 12 жовтня 2015 року про визнання речовими доказами грошових коштів, вилучених у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали відповідно до вимог ст.376 КПК України буде оголошено о 17 годині 5 квітня 2016 року.

Судді:

ТютюнТ.М. Журавель О.О. Павленко О.П.