Ухвала суду № 56971809, 16.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/1599/2016 Головуючий у 1-ій інстанції - Фролова І.В.

Доповідач: Барановська Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Барановської Л.В.

суддів Панченка М.М., Волошиної В.М.

при секретарі Шалапуда Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 13 614,52 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

На обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 16.07.2013 року сторонами було укладено договір банківського вкладу «Швейцарський Он-лайн» №618392/2013,згідно умов якого вона внесла на депозит грошові кошти до 18.08.2014 року під 22% річних.

24.02.2014 року вона, ОСОБА_3 звернулась до банку із заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу «Швейцарський «Он-лайн» №618392/2013 та видачу готівкою грошових коштів у сумі 400 000 грн. та нарахованих процентів готівкою через касу банка, про те, тільки наприкінці серпня відповідач почав виконувати свої зобов'язання. З метою усунення порушення своїх прав вона, ОСОБА_3 змушена була витрачати грошові кошти на проїзд до Києва, проживання, що вважає реальними збитками. Вказала також, що діями банка їй завдана і моральна шкода.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки 13 614,52 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди.

Також стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіна М.А. просить скасувати заочне рішення суду та ухвали нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, неповно з»ясував обставини справи.

Апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.07.2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі ПАТ «ВіЕйБі Банк») було укладено договір банківського вкладу «Швейцарський «Он-лайн» № 618392/2013.

У відповідності до п.п. 1.1, 1.3, 1.5,1.7 договору банківського вкладу «Швейцарський «Он-лайн» № 618392/2013 вбачається, що договір є строковим та укладений до 18.08.2014 року під 22% річних.

Скориставшись п. 1.8 даного договору сума вкладу позивачки з 16.07.2013 по 03.02.2014 року неодноразово збільшувалась і загалом становила 400 000 грн.

Крім того, судом встановлено, що 24.02.2014 року позивачка звернулась до ПАТ «ВіЕЙБі Банк» із заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу «Швейцарський «Он-лайн» № 618392/2013 з 26.03.2014 року, в якій просила сплатити їй належні кошти через касу банка.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших актів, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Частиною 3 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст1 ст. 530 ЦК України).

Колегією суддів встановлено, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» свої зобов'язання перед ОСОБА_3 виконав лише в серпні 2014 року, що підтверджується чеками видачі готівки № 9629 від 28.08.2014 року на суму - 99 500 грн., № 9666 від 01.09.2014 року на суму - 99 500 грн., № 0543 від 22.09.2014 року на суму - 99 600 грн., № 0536 від 18.09.2014 року на суму - 49 750 грн., № 9701 від 03.09.2014 року на суму - 49 750 грн.

Таким чином протягом шести місяців позивачка намагалася відновити свої права і повернути належні їй кошти, які відповідач незаконно утримував.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про порушення прав ОСОБА_3 щодо отримання своїх особистих коштів.

Також встановлено, що позивачка вимушена була витрачати грошові кошти на проїзд до Києва, про що свідчать проїзні документи (квитки) на загальну суму - 1614 грн. 52 коп.; під час перебування в м. Києві змушена була проживати в орендованій квартирі за допомогою агентства нерухомості «Гармонія», про що свідчать заявки на бронювання із зазначенням адреси квартири, дат проживання і сум внесених коштів на загальну суму - 12 000,00 грн.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що підлягає задоволенню вимога ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.ст. 23,1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 даної статті.

Судом встановлено, що у позивачки ОСОБА_3 були порушені її права щодо своєчасного повернення коштів, які вона вклала відповідно до договору банківського вкладу «Швейцарський «Он-лайн» №618392/2013 від 16.07.2013 року, у зв»язку із чим остання змушена була їздити до м. Києва під час активних бойових дій, що негативно відобразилось на її здоров»ї.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, які призвели або могли б призвести до неправильного вирішення спору.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» СлавкіноїМ.А. відхилити, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді