Постанова № 56971649, 29.03.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2016 р. Справа № 914/4018/15

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Якімець Г.Г.

ОСОБА_2

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради, м.Львів вх. №01-05/901/16 від 23.02.2016 року

на рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2016 року

у справі № 914/4018/15

за позовом: Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради, м.Львів

до відповідача: ОСОБА_1 міська рада, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство КП Сихів 2, м. Львів

про: визнання протиправною та скасування ухвали ОСОБА_1 міської ради від 14.07.2015р.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: ОСОБА_3-представник на підставі довіреності № б/н від 07.12.2015 року;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.2016 року у справі №914/4018/15 (суддя О. Запотічняк ) у позовних вимогах Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради, до відповідача ОСОБА_1 міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватного підприємства КП Сихів 2, про визнання протиправною та скасування ухвали ОСОБА_1 міської ради від 14.07.2015 р. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2016 року у справі № 914/4018/15, позивач Департамент містобудування ОСОБА_1 міської ради подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на помилковість виновку суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка не могла бути реалізована на конкурентних засадах, оскільки там знаходяться обєкти нерухомості. Попереднім орендарем земельної ділянки - ПП «Матіяш» була надана заява про вилучення земельної ділянки площею лише 0,1450 га і згідно довідки про правовий статус від 02.01.2015р. №40/01-15/43 земельна ділянка площею 0,1450 га знаходиться в користуванні ПП «Матіяш» для обслуговування автостоянки, а решта площі відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність або користування. Крім того, ухвалою ОСОБА_1 міської ради передбачено затвердити ПП «КП Сихів 2» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,2745 га на вул. Трильовського, 4-а, 4-6 в оренду, перевівши із земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення до земель житлової та громадської забудови, а така процедура суперечить нормам Земельного кодексу України, оскільки вказана земельна ділянка повинна надаватись для обслуговування будівель, а не відразу для будівництва будинку.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2016 р. у справі №914/4018/15 та прийняти нове, яким позов задоволити в повному обсязі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2016р. справу №914/4018/15 призначено судді-доповідачу ОСОБА_4 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Якімець Г.Г. та Желіку М.Б..

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 23.02.2016 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 22.03.2016 р..

22.03.2016 року було складено повідомлення у якому зазначено, що у звязку із тимчасовою непрацездатністю судді члена колегії Желіка М.Б., розгляд вищевказаної справи не відбувся з урахуванням положень абз. 2 пп.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016 року. Розгляд справи було перенесено на 29.03.2016 року.

Представнику сторони розяснено його права та обовязки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 29.03.2016 року зявився представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору.

Представники апелянта та відповідача в судове засідання повторно не зявились, причин неявки суду не довели, хоч були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обовязковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника третьої особи в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, 21.05.2015р. ОСОБА_1 міською радою прийнято ухвалу №4734, якою погоджено приватному підприємству КП Сихів 2 місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,2745 га (у тому числі площею 0,0662 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва і посадки багаторічних насаджень) на вул. К. Трильовського, 4-а, вул. К.Трильовського, 4-б в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлових та громадських будівель з паркінгом (не менше ніж на 200 паркомісць) за рахунок земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики та іншого призначення.

Пунктом 2 даної ухвали було зобовязано КП Сихів 2 подати міській раді на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Ухвалою ОСОБА_1 міської ради від 14.07.2015р. №4983 було внесено зміни до ухвали міської ради від 21.05.2015р. №4734 а саме замінено у п.1 слова не менше ніж на 200 паркомісць словами кількість паркомісць буде визначена містобудівною документацією. Також даною ухвалою затверджено приватному підприємству КП Сихів 2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку загальною площею 0,2745 га (у тому числі площею 0,0662 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва і посадки багаторічних насаджень) на вул. К. Трильовського, 4-а, вул. К. Трильовського, 4-б (кадастровий номер: 4610136800:07:004:0053) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлових та громадських будівель з паркінгом, перевівши із земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики та іншого призначення до земель житлової та громадської забудови, за функцією використання землі житлової забудови.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад віднесена передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із ч.1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

В силу приписів ч.1 ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них ( оренда, суперфіцій, емфітевзис) у тому числі з розташованими на них обєктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, ч.2 ст.134 ЗК України, передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках обєктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб.

Оскаржуваною ухвалою ОСОБА_1 міської ради №4983 від 14.07.2015року, КП Сихів 2 надано земельну ділянку загальною площею 0,2745 га (у тому числі площею 0,0662 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва і посадки багаторічних насаджень) на вул. К. Трильовського, 4-а, вул.К.Трильовського, 4-б (кадастровий номер: 4610136800:07:004:0053) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлових та громадських будівель з паркінгом. Наявність на вказаній земельній ділянці обєктів нерухомості підтверджена витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності згідно яких у власності ПП КП Сихів 2 знаходиться нежитлова будівля охорони площею 24,9 кв.м. під літ. Б-1, яка розташована на земельній ділянці по вул. Трильовського, 4-б та нежитлова будівля охорони площею 27,8га під літ. А-2, що розташовані на земельній ділянці по вул.Трильовського, 4-а. Факт перебування на спірній земельній ділянці обєктів нерухомості які належать на праві власності ПП КП Сихів 2 визнається скаржником у позовній заяві.

Та обставина, що обєкти нерухомості не займають весь периметр земельної ділянки, не доводить того, що решта земельної ділянки є вільною від забудови. Ненадання у встановленому порядку такої частини земельної ділянки на певній правовій підставі іншим особам не спростовує висновків суду.

Беручи до уваги вищевикладене, відсутні правові підстави для продажу незабудованої частини земельної ділянки на конкурсних засадах.

Підставно не були прийняті до уваги й посилання скаржника щодо порушення норм ЗК України при переведенні земельної ділянки із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення до земель житлової та громадської забудови, оскільки такі твердження жодним чином не обґрунтовані. Будівництво та обслуговування будинку є можливими видами використання земельної ділянки, віднесеної до категорії земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

Суд першої інстанції підставно звернув увагу на недоведеність факту порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів скаржника, необґрунтованість повноважень скаржника у спірних відносинах нормами загального змісту.

Відповідно до ч.2 ст.188 ЗК України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, визначені в статті 5 цього Закону. Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ч.ч. 1,2 ст.5 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").Статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами ОСОБА_1 міської ради, затвердженого ухвалою ОСОБА_1 міської ради від 08.07.2010 року № 3704, розділ УІІІ зазначеного Положення стосується Повноважень Департаменту економічної політики, а не Повноважень Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради, який є позивачем у даній справі.

Відповідно до п.1.1 Положення про департамент містобудування ОСОБА_1 міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 110 від 09.03.2007 року (із змінами внесеними рішенням виконкому № 1192 від 03.09.2010 року), Департамент містобудування є виконавчим органом ОСОБА_1 міської ради, утвореним відповідно до ухвали міської ради від 06.07.2006 року № 94 Про затвердження структури виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання та згідно з чинним законодавством України. Пунктом 1.2 зазначеного Положення про департамент містобудування ОСОБА_1 міської ради, передбачено, що Департамент є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядкованим виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови з питань містобудування та інфраструктури. Департамент є відповідальним за виконання частини повноважень виконавчих органів міської ради, покладених на нього у встановленому порядку. Відтак, позов подано підконтрольним органом до контролюючого органу, який виключно уповноважений приймати рішення у спірних відносинах.

Розділом ХІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами ОСОБА_1 міської ради, затвердженого ухвалою ОСОБА_1 міської ради від 08.07.2010 року №3704 встановлено перелік покладених на департамент містобудування повноважень, якими не передбачено право звернення Департаменту містобудування до суду з позовами та право оскарження рішень, ухвал, розпоряджень виконавчого комітету, ОСОБА_1 міської ради, підзвітним і підконтрольним яким він є.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 11.06.2012 року № 01-06/805/2012 Про деякі, питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням і охороною земель визначено, що з огляду на припис ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, у разі звернення державного органу з відповідним позовом господарським судам слід з'ясувати наявність у нього передбаченого законодавчим актом повноваження на подання позову до суду. Якщо позов подано державним органом за відсутності передбачених законом повноважень, господарський суд повинен з цієї підстави відмовити державному органу в позові.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2016 р. у справі № 914/4018/15 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ОСОБА_1 апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради, м.Львів вх. №01-05/901/16 від 23.02.2016 року- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2016 р. у справі № 914/4018/15 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 04.04.2016 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Якімець Г.Г.

Суддя Желік М.Б.