Постанова № 56971561, 05.04.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2016 року Справа № 904/268/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Дмитренко Г.К.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін:

позивача – не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача – не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод», м.Першотравенськ Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 року по справі № 904/268/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія», м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод», м.Першотравенськ Дніпропетровської області

про стягнення 10 316,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 року у справі № 904/268/16 (суддя Ярошенко В.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод», м.Першотравенськ Дніпропетровської області про стягнення 10 316,00 грн. позов було задоволено повністю, стягнено з відповідача на користь позивача 10 316,00 грн. основного боргу, 1378 грн. судового збору (а.с.45-46).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань по повній та своєчасній оплаті поставленого товару; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст. 173, 175, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 629, 692, 712 ЦК України.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод», м.Першотравенськ Дніпропетровської області, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

- господарським судом необґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу, оскільки, на думку скаржника, позивачем не було доведено належними доказами факт поставки, тому що позивачем при поставці продукції не передано повного пакету документів, передбачених п.4.3 договору; крім того, позивачем, на думку скаржника, не доведено належними доказами факт набуття права власності на товар та можливості відповідно до ст.319 ЦК України розпоряджатися ним;

- крім того, господарський суд не звернув уваги на той факт, що за умовами договору – п.4.7 договору – датою поставки є дата, зазначена представником «покупця» на відповідних товаросупроводжувальних документах, яка відсутня на видаткових накладних у справі, тому неможливо встановити з якої дати починається прострочення заборгованості у відповідача;

- також скаржник посилається на те, що господарський суд не звернув уваги на те, що відповідно до договору відповідач взяв на себе зобов`язання з оплати продукції, погодженої сторонами у договорі та специфікаціях, якими встановлено, що виникнення зобов`язання з оплати за продукцію пов`язане з встановленням дати поставки продукції саме покупцем (відповідачем); п.3.5 договору сторони визначили, що календарною датою початку строку на виконання грошового зобов`язання є дата, вказана представником «покупця» на видатковій накладній, оскільки позивачем в якості доказів надані видаткові накладні без дати отримання продукції відповідачем, то останній вважає, що позивачем не доведений факт порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання, отже відсутні підстави для задоволення позову;

- крім того, господарським судом не був відкладений розгляд справи згідно зі ст.77 ГПК України, враховуючи відсутність в судовому засіданні представника відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, зазначаючи, що процесуальним законодавством, зокрема, ст.ст.32, 34 ГПК України передбачено, які докази є належними і необхідними для розгляду справи, зазначено, що суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі; посилання відповідача на відсутність рахунку-фактури є безпідставним, оскільки зазначений документ не підтверджує вчинення господарської операції і за своїми ознаками не відповідає ознакам первинного документу, на відміну від видаткової накладної та товарно-транспортної накладної; крім того, як зазначає позивач, оригінали рахунків були передані відповідачу разом з товаром. Також позивач посилається на те, що відповідачем товар був отриманий без будь-яких зауважень, що підтверджується не тільки видатковими накладними, а і довіреностями скаржника на отримання продукції, а відповідно до п.п.2.5, 4.4 договору в разі відсутності супроводжувальних документів на продукцію її прийняття було б неможливим. Крім того, за умовами п.4.8 договору зобов`язання «постачальника» вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження «покупця» у обумовленому пункті призначення поставки, що було здійснено позивачем та підтверджено первинними документами. Також позивач вказує на те, що виконання умови договору щодо проставлення дати отримання товару покупцем залежить від самого відповідача і здійснення контролю за вчиненням таких дій знаходиться у компетенції скаржника, але відсутність такої дати не робить первинний документ недійсним і не заперечує факт поставки продукції; крім того, відповідачем була здійснена часткова оплата продукції в сумі 37 000 грн., що свідчить про наявність у скаржника всіх необхідних документів на оплату.

Також у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, яке задоволено колегією суддів.

05.04.2016р. скаржником до Дніпропетровського апеляційного господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю явки повноваженого представника, який зайнятий в іншому судовому засіданні. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем на обґрунтування зазначеного клопотання відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України не надано жодного доказу – копія ухвали про призначення справи до розгляду, участь в якій має приймати представник скаржника, належним чином засвідчена, відсутня.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія», м.Дніпропетровськ («постачальник» за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод», м.Першотравенськ Дніпропетровської області («покупець» за договором, відповідач по справі, скаржник) був укладений договір №165-ПЗ-ДЦ, відповідно до якого «постачальник» зобов’язався в порядку та на умовах цього договору поставити у власність «покупця» продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК, в асортименті, кількості, строки, за ціною і якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а «покупець» зобов`язався прийняти та оплатити поставлену продукцію у відповідності з умовами цього договору (п.п.1.1, 1.2 р.1 договору (а.с.8-16)).

Відповідно до п.2.1 р.2 договору кількість і комплектність кожного виду продукції, яка поставляється, повинна відповідати нормам, стандартам якісних показників і технічним вимогам, встановленим діючими нормативними актами України і умовами цього договору; продукція, що поставляється за цим договором, має бути новою, якщо інше не обумовлено в специфікаціях до договору.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 р.4 договору сторонами узгоджено, що поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до договору; під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжуються одним документом про якість і/або одним товаросупроводжувальним документом; умови поставки продукції – DDP, згідно «Інкотермс-2010», з урахуванням умов застережень, які містяться в договорі та/або відповідних специфікаціях до договору; узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору; «постачальник» бере на себе видатки, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки; в разі, якщо сторонами в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін регулюються положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору; «постачальник» зобов’язаний надати «покупцю» наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупроводжувальні накладні - залізничну/товарно-транспортну накладну; сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт, сертифікат відповідності (в разі, якщо продукція підлягає обов`язковій сертифікації), дозвіл Держгірпромнагляду (в разі, якщо отримання даного документу обов`язкове згідно норм діючого законодавства); Інструкцію з експлуатації (в разі, якщо даний документ передбачений), технічну документацію, передбачену п.2.4 договору.

Пунктами 4.4, 4.5 р.4 договору встановлено, що в разі поставки продукції без товаросупроводжувальної документації, що унеможливить здійснення приймання продукції за кількістю та якістю, асортименту, комплектності, «покупець» має право відмовитись від приймання продукції, яка надійшла; в такому разі, повернення продукції здійснюється в порядку, передбаченому п.2.5 цього договору; «покупець» має право затримати оплату за продукцію при ненаданні та/або несвоєчасному наданні оригіналів рахунків, податкових накладних, також інших документів, надання або передача яких «постачальником» є обов`язковою в силу умов договору, при цьому «покупець» не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Пунктом 4.7 р.4 договору сторонами обумовлено, що датою поставки вважається дата, зазначена представником «покупця» на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих «постачальником».

Пунктом 4.9 р.4 договору встановлено, що право власності на продукцію, ризики втрати або пошкодження продукції переходять від «постачальника» до «покупця» з дати поставки продукції.

Пунктами 5.1-5.3 р.5 договору передбачено, що загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємними частинами договору, але в будь-якому випадку загальна орієнтовна ціна договору не повинна перевищувати 500 000 грн. на дату укладення договору; сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на це органу управління «покупця»; ціни на продукцію, що поставляється «постачальником» зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору; з метою контролю виконання договірних зобов`язань за цим договором, а саме: правильного оформлення первинних і платіжних документів, сторони зобов`язуються зазначати в них номер та дату цього договору; при надходженні грошових коштів на поточний рахунок «постачальника» від «покупця», сторони обумовлюють, що в будь-якому випадку вони надходять в рахунок оплати продукції, яка поставляється «постачальником».

Пунктами 5.4, 5.5 р.5 договору сторони узгодили, що розрахунки за поставлену «постачальником» продукцію за цим договором здійснюються «покупцем» шляхом без готівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок «постачальника» протягом 5 робочих днів з 60-го календарного дня від дати поставки за умови надання «постачальником» належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору; датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку «покупця»; кінцевий розрахунок між «покупцем» та «постачальником» здійснюється на підставі даних якості та кількості, асортименту і комплектності продукції, визначених у відповідності з розділом 2 цього договору.

Пунктом 8.1 р.8 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками підприємств та діє до 31.12.2016 включно; в разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Докази визнання недійсним, розірвання, внесення будь-яких змін в встановленому законом порядку до договору поставки № 165-ПЗ-ДЦ від 02.02.2015р., відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами, зокрема, і скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

Також між сторонами були підписані специфікації до договору № 165-ПЗ-ДЦ від 02.02.2015р.:

- 05.02.2015р. на поставку підшипників в асортименті на суму 9196,80 грн. зі строком поставки до 25.02.2015р. (а.с.17);

- 10.03.2015р. на поставку підшипників 22236 АСМ W33 ДСТУ ГОСТ 520-2011 на суму 37200 грн. зі строком поставки до 31.03.2015р. (а.с.21);

при цьому, умовою оплати визначено: здійснення оплати на рахунок «постачальника» протягом 60 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару; умови поставки – DDP («Інкотермс-2-010»), склад ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод», м.Першотравенськ.

Крім того, 07.05.2015р. сторонами була підписана специфікація до договору № 165-ПЗ-ДЦ на поставку підшипників в асортименті на загальну суму 912,20 грн. зі строком поставки до 29.05.2015р. (а.с.25);

умовами поставки визначено – DDP, м..Першотравенськ згідно «Інкотермс-2010»; кількість продукції, що поставляється може бути змінена в межах (толеранс) – 0%; гарантійний строк на продукцію складає 12 місяців з моменту поставки; умовами оплати за цією специфікацією визначено – в порядку та строки, передбачені п.5.4 договору.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар, визначений в специфікаціях та в обумовлені строки:

- 17.02.2015р. за видатковою накладною № 167 на підставі довіреності відповідача № 131 від 17.02.2015р. по експрес-накладній № 59998016515860 від 17.02.2015р. на суму 9196,80 грн. (а.с.18-20);

- 13.03.2015р. за видатковою накладною № 269 на підставі довіреності відповідача № 199 від 12.03.2015р. по експрес-накладній № 59998017144162 від 13.03.2015р. на суму 37200 грн. (а.с.22-24);

- 13.05.2015р. за видатковою накладною № 503 на підставі довіреності відповідача № 350 від 13.05.2015р. по експрес-накладній № 59000109500428 від 13.05.2015р. на суму 919,20 грн. (а.с.26-28);

при цьому видаткові накладні містять посилання на рахунки на оплату - № 216 від 17.02.2015р., № 344 від 13.03.2015р., № 665 від 13.05.2015р.

Всього було поставлено товару на загальну суму 47 316 грн.

Зазначені накладні підписані представником відповідача без будь-яких зауважень щодо якості, кількості, вартості, комплектності товару.

Відповідач по справі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод», м.Першотравенськ Дніпропетровської області - свої договірні зобов`язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши в період з 29.05.2015р. по 08.09.2015р. 37 000 грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку (а.с.29-32).

09.07.2015р. позивач листом № 4454-07 звернувся до відповідача з проханням сплатити заборгованість за договором та направив відповідачу примірник акту звірки, що підтверджується поштовим чеком від 09.07.2015р. (а.с.33-34).

Відповідач решту заборгованості в сумі 10 316 грн. не сплатив, що і стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду (а.с.3-5).

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Зазначена стаття повністю кореспондується зі ст.265 Господарського кодексу України.

Статтею 692 ЦК України встановлено обов’язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що товар був отриманий відповідачем без будь-яких зауважень, оплачений лише частково, решта заборгованості в сумі 10 316 грн. не сплачена до теперішнього часу, докази протилежного матеріали справи не містять, відповідно до договору строк оплати товару протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з моменту поставки, а згідно специфікацій від 05.02.2015р. та 10.03.2015р. – строк оплати протягом 60 календарних днів з моменту поставки, тобто оплати мали бути здійснені – не пізніше 19.04.2015р., 12.05.2015р. та 17.07.2015р. (відповідно), відповідач за товар в повному обсязі не розрахувався, то господарським судом правомірно задоволено позов та стягнено з відповідача на користь позивача 10316 грн. заборгованості.

Щодо доводів скаржника про недотримання позивачем п.4.3 договору про передання разом з товаром пакету супроводжувальних документів, то вони не приймаються колегією суддів, оскільки суперечать умовам договору, а саме п.2.5, 4.4 договору, за якими приймання продукції без товаросупроводжувальних документів є неможливим. Крім того, видаткові накладні підписані представником відповідача без будь-яких зауважень, матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з приводу відсутності будь-яких супроводжувальних документів на товар, обумовлених договором, також у справі відсутні докази повернення товару або взяття його на відповідальне зберігання в зв`язку з неналежною якістю. Отже, суд апеляційної інстанції, керується «презумпцією належного виконання зобов`язань», передбаченого ч.5 ст.12 ЦК України та вважає, що зобов`язання позивача з поставки та передання повного пакету документів на товар виконано належним чином.

Щодо доводів скаржника про відсутність прострочення зобов`язання з оплати продукції, оскільки на видаткових накладних згідно з п.4.7 договору не проставлена дата отримання товару «покупцем» (відповідачем), то вони також не приймаються в силу наступного.

Видаткова накладна в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХVІ (зі змінами та доповненнями) є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, та має містити такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Будь-яких інших реквізитів, таких, як дата отримання товару «покупцем», вищевказаний Закон для первинних документів не вимагає.

Пунктом 4.7 р.4 договору сторонами визначено, що датою поставки є дата, зазначена представником «покупця» на відповідних товаросупроводжувальних документах при прийманні товару.

Оскільки відповідачем на видаткових накладних не проставлена будь-яка інша дата отримання товару, крім дати документу, зазначеної позивачем, то апеляційний господарський суд вважає, що поставка була здійснена у відповідні дні оформлення видаткових накладних. Будь-яких доказів того, що поставка була здійснена в інші дні, відмінні від дати поставки, зазначеної на видаткових накладних скаржником до матеріалів справи не надано, відсутні. Отже, враховуючи викладене, відповідачем прострочено зобов`язання по оплаті товару.

Щодо доводів скаржника про розгляд справи за відсутності представника відповідача, невідкладення розгляду справи в зв»язку з цим, то зазначені доводи не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.

Згідно зі ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Однією з таких підстав, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Питання про те, що наявні певні перешкоди для розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Зокрема, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Крім того, ст.22 ГПК України визначені права та обов`язки сторін, з яких участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов`язком.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідача було належним чином сповіщено про час та місце судового засідання в господарському суді (поштове повідомлення від 26.01.2016р. про вручення ухвали суду – а.с.39), останній не скористався своїм правом участі в судовому засіданні, будь-яких клопотань з цього приводу відповідачем заявлено не було, позивачем належними доказами підтверджено факт поставки та часткової оплати товару, тобто матеріали справи містять необхідні докази для розгляду справи, а відкладення справи в зв`язку з нез`явленням сторони не є обов`язковим за наявності достатніх матеріалів для розгляду справи, то розгляд справи господарським судом за відсутності представника відповідача був правомірними та обґрунтованими.

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду від 08.02.2016р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами скасування або зміни постановленого судового рішення, правові підстави задоволення апеляційної скарги – відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод», м.Першотравенськ Дніпропетровської області – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 року у справі № 904/268/16 - залишити без змін.

Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

Суддя Г.К. Дмитренко