Постанова № 56971487, 04.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2016 р. Справа№ 910/15937/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: Гайдай Т.В. - представник за довіреністю.

Від відповідача: представник не з?явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ф.К.Імпекс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 року

у справі № 910/15937/15 ( суддя: О.В. Гумега)

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ф.К.Імпекс"

про виселення з орендованого нерухомого майна.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ф.К.Імпекс" про виселення відповідача з нерухомого майна (частини вестибюлю), визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: станція метро "Дружби народів", загальною площею 8,3 кв.м;

- про зобов'язання відповідача повернути позивачу нерухоме майно (частину вестибюлю) за адресою: станція метро "Дружби народів", загальною площею 8,3 кв.м по акту приймання-передачі майна.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Київський метрополітен" посилається на закінчення терміну дії Договору №162-У(Ор)-11 від 14.10.2011 року про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та наявністю повідомлення позивача на адресу відповідача про небажання продовжувати вказаний договір на новий термін, у зв'язку із невідповідністю розміщення огороджуючої конструкції відповідача на орендованій площі вимогам п. 2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітенах, які затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України №335 від 20.06.2012 року (далі - Правила). Відповідач не виконав зазначених у повідомленні позивача вимог про звільнення об'єкту оренди та повернення його за актом приймання-передачі орендодавцю, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду на підставі, зокрема, норм ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 року провадження № 910/15937/15 зупинено до вирішення по суті Господарським судом міста Києва справи № 910/22239/15 та набранням законної сили рішення суду у зазначеній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2016 року поновлено провадження у справі № 910/15937/15.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 року у справі № 910/15937/15 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ф.К.Імпекс" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач не є належним позивачем, оскільки, відповідно до п. 2 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року. №34/6250, належними орендодавцями спірного нерухомого майна територіальної громади м. Києва, тобто належними позивачами, можуть виступати Київська міська рада - як власник зазначеного майна, або Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - як орган, наділений повноваженнями бути орендодавцем зазначеного майна та здійснювати повноваження щодо розпорядження і управління зазначеним майном.

Крім того, апелянт вважає, що повідомлення про небажання позивача продовжувати договір оренди є недійсним, а тому не може бути підставою для припинення договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Отже, на думку апелянта, він протягом одного місяця з дати закінчення спірного договору оренди, не отримував ні від позивача, ні від власника орендованого приміщення (Київської міської ради), ні від належного орендодавця (Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) жодних заяв про небажання продовжувати на той самий термін дію договору оренди.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з її вимогами та просить суд залишити її без задоволення.

21.03.2016 року від представника відповідача до суду апеляційної інстанції надійшли клопотання про залучення Київської міської ради та Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2011 року між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Ф.К.Імпекс" (орендар) укладено Договір №162-У(Ор)-11 про передачу майна комунальної власності територіальної громадіи міста Києва, яке передається в оренду, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київради від 29.04.2010 №590/4028 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю, визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря (далі - об'єкт оренди) за адресою: станція метро "Дружби народів", для торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.3 Договору опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".

Згідно з п. 4.14 Договору орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

У п.7.5 Договору сторони визначились, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період сторку дії договору оренди.

Як передбачено п. 8.5.6 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.10.2011 року до Договору, у разі припинення дії Договору орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю станції метро "Дружби народів" в термін, визначений п. 4.14. цього договору, від своїх огороджуючих конструкцій.

Розділом 9 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і відповідно до рішення Київради від 29.04.2010 №590/4028 діє з 14.10.2011 до 12.10.2014 (2 роки 364 дні). Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами (п. 9.2 Договору); після закінчення строку дії Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради (п. 9.3 Договору); Договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Договору Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (орендодавець) передало Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Ф.К.Імпекс" (орендар) в оренду частину вестибюлю станції метро "Дружби народів", визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) загальною площею 8,3 кв.м, що підтверджується Актом прийому-передачі майна в оренду від 14.10.2011 року (Том 1, а.с. 15).

Встановлено, що з 27.07.2012 року набрали чинності Правила пожежної безпеки в метрополітенах, затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України №335 від 20.06.2012, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за №1128/21440 (далі - Правила пожежної безпеки в метрополітенах).

Враховуючи те, що 20.10.2014 року позивач надіслав відповідачу повідомлення № 38 від 17.10.2014 року про закінчення терміну дії Договору 12.10.2014 (а.с. 21 т. 1), відмову від продовження Договору на новий термін внаслідок невідповідності розміщення огороджуючої конструкції відповідача на орендованій площі вимогам п. 2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітенах, позивач також вимагав у строк до 11.11.2014 року звільнити об'єкт оренди та повернути його за актом приймання-передачі позивачу, направлення якого свідчать фіскальний чек № 6243 від 20.10.2014 року та список згрупованих поштових відправлень від 20.10.2014 року (Том 1, а.с. 22).

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором, а відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 9.3 Договору сторонни узгодили, що після закінчення строку дії Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази прийняття Київською міською радою рішення з питання користування відповідачем об'єктом оренди або ж наявності інших документів, які б надавали відповідачеві право оренди об'єкту площею 8,3 кв. м. (частина вестибюлю) станції метро "Дружби народів" чи укладання нового договору, оформлення у письмовій формі та підписання між сторонами відповідної угоди про доповнення чи зміну Договору в період після закінчення строку дії Договору та станом на час розгляду даної справи по суті, суду не представлено.

Крім цього, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 року у справі № 910/22239/15, встановлено відсутність доказів того, що Київрадою прийняте відповідне рішення про продовження дії Договору №162-У(Ор)-11 від 14.10.2011 року, а також те, що строк дії цього договору припинився.

В силу ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи встановлені вище обставини, а саме те, строк дії Договору №162-У(Ор)-11 від 14.10.2011 року закінчився та неукладення між сторонами нового договору на право оренди відповідачем нерухомого майна, яке є об'єктом оренди по вказаному договору, за відсутності належних доказів звільнення відповідачем орендованої ним частини вестибюлю станції метро "Дружби народів" та непередання такої за актом прийому-передачі позивачу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстнації стосовно того, що позовні вимоги про виселення відповідача з орендованого нерухомого майна та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване нерухоме майно по акту прийому-передачі підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги посилання, що позивач не є належним позивачем, оскільки, відповідно до п. 2 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року. №34/6250, належними орендодавцями спірного нерухомого майна територіальної громади м. Києва, тобто належними позивачами, можуть виступати Київська міська рада - як власник зазначеного майна, або Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - як орган, наділений повноваженнями бути орендодавцем зазначеного майна та здійснювати повноваження щодо розпорядження і управління зазначеним майном, враховуючи наступне.

За приписами ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальними громадами сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах, територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У ч. 1 ст. 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендодавцями є, в тому числі, підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі Наказу № 98 від 23.04.2003 року Головного управління комунальної власності м. Києва за Комунальним підприємством «Київський метрополітен» на праві повного господарського відання було закріплено, в тому числі, підземний перехід станції метро «Дружби народів».

Як вбачається з п. 5.2 Статуту Комунального підприємства «Київський метрополітен», майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 5.6 Статуту Комунальне підприємство «Київський метрополітен» має право з дозволу власника або уповноваженого ним органу здавати в оренду, надавати іншим підприємствам, організаціям та установам безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, а також списувати їх з балансу в установленому порядку.

Частинами 1,2 ст. 136 ГК України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до п. 3.2 Статуту Комунального підприємства «Київський метрополітен» предметом діяльності останнього є, в тому числі, надання в оренду приміщень, обладнання іншим підприємствам та установам.

Крім цього, п. 2.4 Договору оренди було зазначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що Комунальне підприємство «Київський метрополітен» було наділено всіма повноваженнями щодо розпоряджанням предметом оренди, отже є належним позивачем у даній справі.

Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотань представника відповідача про залучення Київської міської ради та Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі не впливає на їх права та обов'язки.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ф.К.Імпекс" на рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 року у справі № 910/15937/15 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/15937/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська