Постанова № 56971363, 05.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2016 р. Справа№ 910/31844/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача Панченко С.О.

від відповідача Муштіна І.В., Степаненко Р.О.

розглянувши

апеляційну скаргу Державного підприємства "Національний спортивний

комплекс "Олімпійський"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 15.02.2016 року

у справі № 910/31844/15 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Державного підприємства "Національний спортивний

комплекс "Олімпійський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"АЙ.ЕР.СІ.КОМПАНІ"

про стягнення 14 940,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 15.02.2016 року у справі №910/31844/15 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року у справі №910/31844/15 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 05.04.2016 року.

Представником відповідача надано письмові пояснення, в яких останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 16.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ.ЕР.СІ.КОМПАНІ" (виконавець, відповідач) та Державним підприємством "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" в особі Філії "Олімп" Національного спортивного комплексу "Олімпійський" (замовник, Філія) було укладено Договір № 1612 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався надавати послуги, визначені в комерційній пропозиції, в порядку і на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Положенням про Філію "Олімп" Національного спортивного комплексу "Олімпійський", затвердженого наказом в.о. директора Національного спортивного комплексу "Олімпійський" від 02.09.2013 № 122/0 (далі - Положення) було визначено, що Філія не є юридичною особою і має статус відокремленого структурного підрозділу ресторанного господарства НСК "Олімпійський" (п. 4.1 Положення); у відносинах з державними органами і суб'єктами господарювання Філія виступає від імені НСК "Олімпійський" і діє у межах повноважень, наданих законами України та цим Положенням (п. 4.3 Положення); НСК "Олімпійський" несе відповідальність за зобов'язаннями Філії (п. 4.6 Положення).

Відповідно до п.п. 1.3, 3.1 Договору сторони узгодили, що перелік і вартість послуг визначається в додаткових угодах на підставі замовлення замовника, які є невід'ємною частиною цього Договору.

16.12.2013 сторони підписали Додаток № 1 до Договору (далі - Додаток № 1 до Договору), відповідно до п. 1 якого виконавець прийняв на себе зобов'язання розробити сайт компанії замовника. В наведеному пункті Додатку № 1 до Договору сторони узгодили, що Сайт розробляється на основі технічного завдання, яке є додатком до цієї додаткової угоди, а також, що замовник зобов'язаний прийняти і сплатити послугу.

Згідно п. 2 Додатку № 1 до Договору визначено термін виконання послуги - 39 (тридцять дев'ять) робочих днів з моменту узгодження технічного завдання та отримання передплати, згідно п. 4.1.

Згідно п. 3 Додатку № 1 до Договору узгоджено, що вартість робіт складає 29880,00 грн. 00 коп. (у тому числі ПДВ).

Відповідно до п. 4 Додатку № 1 до Договору визначено, що розрахунки здійснюються шляхом передачі замовником грошових коштів у безготівковому вигляді виконавцю в наступному порядку:

- передплата здійснюється у розмірі 50% - 14940 грн. 00 коп. (у тому числі ПДВ), протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору сторонами (п. 4.1);

- остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту здачі проекту (п. 4.2).

Згідно п. 5 Додатку № 1 до Договору виконавець зобов'язався виконати п. 1 цієї додаткової угоди в повному обсязі після підписання цієї додаткової угоди і здійснення передоплати в повному обсязі, згідно п. 4, тоді як у всіх інших випадках, не передбачених цією додатковою угодою сторони керуються Договором і чинним законодавством України (п. 6 Додатку № 1).

Згідно п. 2.1.1 Договору замовник зобов'язався надати вихідні дані, необхідні для виконання предмету Договору, у кожному окремому випадку.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору, замовник зобов'язався своєчасно сплачувати виконані роботи та послуги, що надаються виконавцем.

Згідно п. 3.2 Договору визначено, що оплата послуг здійснюється протягом 3-х банківських днів на підставі рахунків, що виставляються виконавцем, а згідно п. 3.3 Договору - узгоджено, що перелік виконаних послуг підтверджується підписанням актів виконаних робіт і накладними.

Відповідно до п. 8.1 Договору цей Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2014 року.

Разом з тим, Договір вважається пролонгованим ще на один рік, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання за один місяць до закінчення терміну його дії (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 8.3 Договору сторони також узгодили, що Договір залишається в силі в разі зміни реквізитів сторін, зміни їх засновницьких документів, включаючи, але не обмежуючись, зміною власника, організаційно-правової форми і ін.

Позивач зазначав, що 30.12.2013 року на виконання свого зобов'язання за Договором та Додатком № 1 до Договору було здійснено передплату послуг відповідача у розмірі 50% їх вартості, а саме: платіжним дорученням № 378 від 30.12.2013 перераховано 14940,00 грн. на користь відповідача.

З урахуванням зазначеного та п. 2 Додатку № 1, позивач вважає, що 30.12.2013 розпочався перебіг строку виконання відповідачем послуг за Договором (39 робочих днів), а отже, розробка сайту замовника мала бути здійснена відповідачем до 25.02.2014.

Позивач стверджував, що в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не розробив сайт замовника.

Разом з тим, позивач також зазначав, що 09.10.2014, у зв'язку із збитковістю Філії та з метою оптимізації структури підприємства та виробничих процесів, посиленням контролю за якістю та ефективністю надання послуг, використанням майна тощо, керівництвом підприємства позивача було прийнято рішення про ліквідацію Філії (наказ ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" від 09.10.2014 № 68/0).

Таким чином, ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" припинило здійснювати діяльність з надання послуг ресторанного господарства, а отже і відпала необхідність в розробці сайту для просування надання вказаних послуг.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 14940,00 грн., що були сплачені в якості передоплати, обґрунтовуючи таке своє звернення простроченням відповідачем виконання зобов'язань за Договором та у зв'язку з втратою позивачем інтересу до виконання зобов'язань за цим договором з огляду на припинення підприємством позивача діяльності з надання послуг ресторанного господарства, що відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, як вважає позивач, дає йому право відмовитись від прийняття простроченого виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач зазначав, що в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України звертався до відповідача з вимогою № 8-1/560 від 21.09.2015 про повернення суми в розмірі 14940,00 грн., що була сплачена на користь відповідача в якості передплати за Договором. Вищенаведена вимога була направлена відповідачу 24.09.2015, що підтверджується фіскальним чеком № 9669 від 24.09.2015 та описом вкладення у цінний лист № 0315043144759 від 24.09.2015, та одержана останнім 19.10.2015, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Украйнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач вважає, що відповідач повинен був виконати обов'язок з повернення коштів передоплати до 28.10.2014, втім станом на час подання позову до суду, а рівно і станом на час розгляду справи по суті, відповідач не виконав вимогу позивача про повернення 14940,00 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у письмових поясненнях, поданих 25.01.2015 через відділ діловодства суду, а саме:

- Договір та Додаток № 1 до нього укладені між Філією "Олімп" Національного спортивного комплексу "Олімпійський" (замовник) та відповідачем (виконавець);

- технічне завдання на розробку сайту "НСК Catering" (далі - технічне завдання) було погоджено сторонами Договору 24.03.2014, а не 16.12.2013, як стверджує позивач. Копія технічного завдання, затвердженого сторонами 24.03.2014, залучена відповідачем до матеріалів справи;

- відповідач стверджував, що своєчасно та повністю виконав свої зобов'язання за Договором, розробив сайт замовника у строки, встановлені Договором, що підтверджує копіями електронного листування позивача та відповідача за Договором про надання послуг № 1612 від 16.12.2013, наявністю сайту замовника в мережі Інтернет (http://nsc-olinip.com), скрін-шоти сторінок якого містяться в технічному завданні, а також іншими документами, доданими до клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, поданому відповідачем в судовому засіданні 15.02.2015;

- 30.12.2013 замовником (Філією) здійснено часткову оплату за надані виконавцем послуги з розробки структури, дизайну та верстки сайту в розмірі 14940 грн., що підтверджується актом здачі - прийняття робіт, підписаним виконавцем та замовником;

- відповідач неодноразово звертався до замовника про погашення решти заборгованості за надані послуги за Договором, враховуючи, що згідно п. 3 Додатку № 1 до Договору вартість робіт складає 29880,00 грн. 07.08.2015 відповідач направив на адресу замовника (Філії "Олімп" Національного спортивного комплексу "Олімпійський") претензію - вимогу № 0708 від 07.08.2015 про сплату заборгованості в розмірі 14940, 00 грн., яка була залишена без задоволення;

- відповідно до п.п. 8.1-8.3 Договору жодна із сторін Договору не заявляла про його розірвання, тож враховуючи це та невиконання замовником зобов'язань з оплати за надані послуги з розробки сайту, відповідач вважає, що Договір є чинним;

- 09.10.2014 року позивачем було прийнято рішення про ліквідацію Філії "Олімп" Національного спортивного комплексу "Олімпійський", однак в порушення умов п. 6.4 Договору, відповідача не було повідомлено про ліквідацію Філії у триденний строк та про зміну реквізитів.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки Філія є відокремленим підрозділом позивача, то відповідальність за її діяльність, в тому числі за належне виконання зобов'язань за Договором, несе саме юридична особа - позивач, а отже, позивач має заборгованість перед відповідачем за Договором в розмірі 14940 грн., при цьому посилання на втрату інтересу до виконання відповідачем зобов'язань за Договором не є підставою для відмови від зобов'язань з оплати наданих відповідачем послуг за Договором, оскільки зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ЦК України та ГК України).

Відповідно до цих норм, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, абз. 6 ст. 20 ГК України). Цей спосіб захисту застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, і може мати місце при невиконанні обов'язку сплатити кошти за договором. Інший спосіб захисту, що може застосовуватися для захисту прав осіб, є відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, абз. 7 ст. 20 ГК України). Отже, способи захисту шляхом присудження боргу (стягнення заборгованості) та відшкодування збитків є різними за своєю суттю.

Позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення з відповідача 14940,00 грн.

Підставою позовних вимог позивач визначив, зокрема, ч. 3 ст. 612 ЦК України, а отже, заявлену до стягнення з відповідача суму в розмірі 14940,00 грн. - збитками (а не заборгованістю за спірним договором), що фактично позивач підтвердив під час розгляду спору по суті.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням Договору № 1612 від 16.12.2013, який за своєю правовою природою є договором підряду. Загальні положення про підряд обумовлені у § 1 гл. 61 ЦК України.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 ЦК України визначено порядок сплати підрядникові обумовленої ціни, частиною 4 статті 849, частиною 2 статті 850 ЦК України - право підрядника на отримання плати за виконану частину роботи, навіть, якщо роботи за договором підряду повністю не виконані, статтями 849, 854, 858 ЦК України - права замовника у разі неналежного виконання договору зі сторони підрядника.

Відтак, до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин щодо характеру та обсягу робіт, що є предметом договору, строків їх виконання; аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт, відповідність вказаних робіт, їх об'єму та вартості умовам договору; встановленню підлягає факт порушення відповідачем господарського зобов'язання.

Стаття 611 ЦК України встановлює перелік правових наслідків, що настають у разі порушення зобов'язання, серед яких: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; відшкодування збитків.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Спірний Договір був укладений 16.12.2013 між відповідачем та позивачем в особі Філії "Олімп" Національного спортивного комплексу "Олімпійський" (відокремлений структурний підрозділ позивача, який не є юридичною особою). Повноваження Філії щодо укладення спірного Договору підтверджується матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Наказом ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" від 09.10.2014 № 68/0 Філію "Олімп" Національного спортивного комплексу "Олімпійський" було ліквідовано, що підтверджується позивачем.

В порушення п. 6.4 Договору відповідача не було письмово повідомлено про ліквідацію Філії не пізніше трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення про ліквідацію та про зміну реквізитів, як це передбачено наведеним пунктом Договору, та про припинення надання послуг громадського харчування ресторанного господарства. Докази протилежного позивачем суду не надані.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Договору та п. 1 Додатку № 1 до Договору вбачаться, що предметом спірних правовідносин є роботи з розробки сайту компанії замовника, сайт розробляється на основі технічного завдання.

Згідно п. 2 Додатку № 1 до Договору термін виконання робіт 39 (тридцять дев'ять) робочих днів визначається з моменту узгодження технічного завдання та отримання передплати, згідно п. 4.1.

Передплата в сумі 14940,00 грн. (50% вартості робіт, визначеної у п. 4 Додатку № 1 до Договору) була сплачена Філією позивача згідно платіжного доручення № 378 від 30.12.2013 року. Отримання коштів у наведеній сумі відповідачем не заперечується.

Сплачені Філією позивача згідно платіжного доручення № 378 від 30.12.2013 року кошти в сумі 14940,00 грн. розцінюються судом саме в якості передплати за Договором, оскільки здійснення передплати у розмірі 14940,00 грн. було передбачене умовами п. 4.1 Додатку № 1 до Договору, а також враховуючи, що саме таке "призначення платежу" було вказане у платіжному дорученні № 378 від 30.12.2013 року. Крім того, відповідач ці кошти отримав саме з таким призначенням платежу. При цьому залучений відповідачем до матеріалів справи рахунок-фактура № АЙ-000657 від 17.12.2013 року за "розробку структури, дизайну та верстка сайту" на суму 14940,00 грн. не спростовує здійснення оплати коштів в сумі 14940,00 грн. саме в якості передплати за Договором.

З огляду на подані сторонами докази та умови Договору і Додатку № 1 до нього, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що технічне завдання на розробку сайту було затверджено сторонами 24.03.2014 року, що підтверджується Технічним завдання на розробку сайту "НСК Catering", копію якого відповідачем залучено до матеріалів справи, враховуючи, що останнє містить дату його затвердження - 24.03.2014 та підписи уповноважених представників сторін (зокрема, від Філії позивача - підпис директора Матвєєва В.Н.).

Беручи до уваги зміст пункту 1 Додатку № 1 до Договору, слід зазначити, що матеріали справи фактично не містять технічного завдання, яке б було узгоджено сторонами 16.12.2013, тоді як позивач відповідне технічне завдання до матеріалів справи не залучив.

Отже, враховуючи отримання відповідачем передплати 30.12.2013 та узгодження сторонами технічного завдання 24.03.2014 року, відповідач відповідно до п. 2 Додатку № 1 до Договору повинен був виконати роботи з розробки сайту до 20.05.2014 року.

Пунктом 3 Додатку № 1 до Договору сторони узгодили вартість робіт в сумі 29880,00 грн.

Факт виконання робіт за Договором відповідач підтверджує Актом здачі - прийняття робіт від 31.07.2014 року на суму 14940,00 грн., який скріплений печатками сторін та містить підписи уповноважених представників сторін Договору. Відповідно до наведеного акта сторони підтвердили, що виконавцем (відповідачем) були проведені роботи ("розробка структури, дизайну та верстки сайту") загальною вартістю 14940,00 грн. та що сторони претензій одна до одної не мають.

Вищенаведений Акт здачі - прийняття робіт від 31.07.2014 року вірно прийнятий в якості належного доказу на підтвердження виконання відповідачем та прийняття позивачем робіт з розробки сайту за Договором на суму 14940,00 грн. При цьому доводи позивача стосовно не підписання з боку підприємства позивача жодного акту виконаних робіт за Договором є безпідставні, оскільки належні докази на підтвердження втрати печатки Філії позивача (ідентифікаційний код 38897001), якою скріплено спірний акт здачі - прийняття робіт від 31.07.2014 року, рівно як і належні докази на спростування підпису спірного акту здачі - прийняття робіт від 31.07.2014 року уповноваженою особою Філії позивача, позивачем до матеріалів справи не залучено.

Суд першої інстанції критично оцінює, що підтримується колегією суддів, копії електронного листування позивача та відповідача за Договором, надані відповідачем в якості доказів на підтвердження виконання ним робіт з розробки сайту замовника на підставі Додатку № 1 до Договору, враховуючи при цьому, зокрема, електронний характер наведеного електронного листування та не можливість достовірно підтвердити (або спростувати) викладену в ньому інформацію.

За наведених обставин, роботи за Договором виконані відповідачем в сумі 14940,00 грн. та прийняті позивачем 31.07.2014 року .

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відмову позивача в період часу до ліквідації Філії, т.т. до 09.10.2014 року, від спірного Договору в порядку ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, згідно норми якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Крім того, відповідно до абз. 5 п. 3 наказу ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" від 09.10.2014 року № 68/0 "Про ліквідацію (закриття) Філії "Олімп" Національного спортивного комплексу "Олімпійський" ліквідаційній комісії у строк до 09.12.2014 року було наказано, поміж іншого, провести інвентаризацію договорів (у тому числі інших правочинів), листування та іншої документації. Отже, в строк до 09.12.2014 року позивач мав можливість встановити обставини виконання та передання робіт за спірним Договором та, у разі необхідності, відмовитись від Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Більш того, позивач також мав право звернутись до відповідача на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, проте таке своє право не реалізував, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Натомість, як вбачається з позовної заяви і доданих до неї доказів, позивач тільки 24.09.2015 року звернувся до відповідача з вимогою № 8-1/560 від 21.09.2015 року про повернення суми в розмірі 14940,00 грн., що були сплачені за Договором в якості передоплати, обґрунтовуючи своє звернення відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України простроченням відповідачем виконання зобов'язань за Договором та у зв'язку з втратою позивачем інтересу до виконання зобов'язань за цим договором з огляду на припинення підприємством позивача діяльності з надання послуг ресторанного господарства (09.10.2014 ліквідовано Філію позивача, ДП "НСК "Олімпійський" припинило здійснювати діяльність з надання послуг ресторанного господарства, а отже, відпала необхідність в розробці сайту для просування вказаних послуг).

Як досліджено по матеріалах справи, фактично позивач звернувся до відповідача з вищенаведеною вимогою № 8-1/560 від 21.09.2015 року тільки після отримання ним претензії-вимоги відповідача № 0708 від 07.08.2015 року, яку останній направив позивачу раніше, та відповідно до якої вимагав від позивача протягом 7 днів з моменту її отримання сплатити 14940,00 грн. заборгованості за Договором на рахунок відповідача.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Позивачем не доведено належними і допустимими доказами, що саме внаслідок прострочення відповідача виконання спірного зобов'язання втратило інтерес для позивача, тоді як з матеріалів справи втрата інтересу для позивача до виконання спірного зобов'язання вбачається з огляду на іншу підставу - ліквідацію Філії позивача.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що в задоволенні позовних вимог позивачу належить відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року у справі №910/31844/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/31844/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло