Рішення № 56971236, 05.04.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2016 р.Справа №917/63/16

за позовом Публічного акціонерного товариство "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ,5) в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариство "Полтаваобленерго", вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, Полтавська область,39600

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область,39631

про стягнення 120 570,99 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №10-75/3198 від 18.03.2015 року

від відповідача: ОСОБА_2 дов. №30 від 01.02.2016 року

У судовому засіданні 05.04.2016 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення коштів у вигляді вартості перевитрат договірної величини споживання електричної потужності в розмірі 120 570,99 грн. за договором про постачання електричної енергії №344 від 17.10.2008 року.

18.03.2016 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. с. 80-81), в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що лист позивача № 04-34/12814 від 16.10.2015 року, в якому повідомлялося про зменшення договірної величини споживання електричної енергії на жовтень 2015 року, був отриманий відповідачем лише 21.10.2015 року, тому, на думку відповідача, узгоджені зменшенні договірні величини споживання електричної енергії починають діяти саме з 21.10.2015 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

17.10.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (позивач, постачальник) та Холдинговою компанією у формі відкритого акціонерного товариства "АвтоКраз" (відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 344 з додатками (арк. с. 38-48).

В процесі господарських відносин, на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» сторони змінили організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" та Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ".

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію (як різновид товару) споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 52907,46 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з п. 2.2 договору постачальник зобов'язувався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Згідно з пп. 3.2.1 п. 3.2 договору споживач має право на зміну (коригування) договірної величини споживання електричної енергії в порядку, визначеному умовами розділу 5 договору.

Відповідно до п. 5.5 договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та додатку № 2 «Порядок розрахунків».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним відповідно до п. 7 додатку № 2 до договору майже за місяць до початку розрахункового періоду листом №13-13-06-3/2084 від 08 вересня 2015 р. (арк. с. 27) було доведено відповідачу договірні величини споживання на жовтень 2015 р.: електроспоживання 5 750,00 тис. кВтгод та електропотужності: 15 977 кВт (ранок 8-30 -10-30 год.);10 921 кВт (вечір 17-30 - 21-30 год.).

Відповідач, скориставшись п.8 додатку №2 до договору та п.4.4. ПКЕЕ, 15 жовтня 2015 р. за вхідним № 2736 надав позивачу лист № 473-63 від 13 жовтня 2015 р. (арк. с. 28) про зменшення обсягів споживання електричної енергії до 4000 тис. кВтгод на жовтень 2015 року.

Позивач листом від 16 жовтня 2015 р. № 04-34/12814 (арк. с. 29) повідомив відповідачу про задоволення заяви про зменшення договірної величини електроспоживання та на підставі п. 4.4. ПКЕЕ здійснив відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності з 16 жовтня 2015 р.: в години ранкового максимуму - на 4863 кВТ, до рівня 11114 кВт, а в години вечірнього максимуму залишаються на раніше встановленому рівні - 10 921 кВт.

Як вказує позивач, відповідач 16 та 19 жовтня 2015 р. допустив перевищення договірної величини електричної потужності на 4 452.4 кВт. Перевищення договірної величини електроспоживання 16 та 19 жовтня 2015 року підтверджується складеними позивачем ОСОБА_3 з контролю електричної потужності № 00018707 від 16.10.2015 р. та № 00018708 від 19.10.2015 p. (арк. с. 31-32) у відповідності до п. 6.15. ПКЕЕ та на підставі даних Автоматичної системи контролю і обліку електроенергії (АСКОЕ). Вказані акти були направлені відповідачу (акр. с. 33).

Також факт порушення відповідачем п. 4.1. ПКЕЕ зафіксовано у Акті про порушення № 00002182 від 30 жовтня 2015 р. (арк. с. 34-35) який підписаний уповноваженими представниками енергопостачальної організації, представника споживача (відповідача) ОСОБА_4 від підписання акту відмовився. В даному акті було зазначено час та місце проведення засідання комісії з питань розгляду виявленого порушення. Акт про порушення № 00002182 від 30 жовтня 2015 р. був направлений на адресу відповідача (акр. с. 36).

12.11.2015 року у присутності представника відповідача (ОСОБА_4П) відбулось засідання комісії Публічного акціонерного товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії. На даному засіданні було проведено нарахування плати за перевищення договірної величини електричної потужності по Акту про порушення № 00002181 від 30.10.2015 року відповідно до вимог п. 6.15., 6.16. Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) та визначено підсумкову кількість та вартість перевищення договірної величини електричної потужності: 4452,40 кВт на суму 120 570,99 грн. За наслідками засідання складено протокол (арк. с. 37).

Другий примірник протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення № 000002182 від 30.10.2015 року було вручено відповідачу 13.11.2015 року, про що свідчить підпис представника відповідача в протоколі. Від прийняття розрахункового документу для оплати відповідач відмовився.

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості перевитрат договірних величин споживання електричної потужності в сумі 120 570,99 грн. позивач звернулося до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

На спірні правовідносини поширюються положення Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 року в редакції згідно зі змінами, внесеними постановою НКРЕ №105 від 04.02.2010, яка діяла на момент складення акту (далі Правила).

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктами 1.3, 5.1 Правил встановлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором про постачання електричної енергії 344 від 17.10.2008 р.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідно за ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт) управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1. ПКЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Згідно пункту 10.2. розділу 10 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний: додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

Відповідно до п.4.4. ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє Споживача про результати розгляду заяви.

Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.

Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Як встановлено судом, 15 жовтня 2015 р. за вхідним № 2736 від відповідача позивачу надійшов лист № 473-63 від 13 жовтня 2015 р. (арк. с. 28) про зменшення обсягів споживання електричної енергії до 4000 тис. кВтгод на жовтень 2015 року.

Позивач листом від 16 жовтня 2015 р. № 04-34/12814 (арк. с. 29) повідомив відповідачу про задоволення заяви про зменшення договірної величини електроспоживання та на підставі п. 4.4. ПКЕЕ здійснив відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності з 16 жовтня 2015 р.: в години ранкового максимуму - на 4863 кВТ, до рівня 11114 кВт, а в години вечірнього максимуму залишаються на раніше встановленому рівні - 10 921 кВт.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 та 19 жовтня 2015 р. відповідач допустив перевищення договірної величини електричної потужності на 4 452.4 кВт.

Викладені позивачем обставини та досліджені судом докази свідчать про вчинення відповідачем правопорушення в галузі електроенергетики. Факт перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання, суд вважає доведеним на підставі наданих позивачем доказів: Актів з контролю електричної потужності № 00018707 від 16.10.2015 р. та № 00018708 від 19.10.2015 p. (арк. с. 31-32), Акту про порушення № 00002182 від 30.10.2015р. (арк. с. 34-35) та рішення засідання комісії з розгляду акту про порушення, оформленого протоколом від 12.11.2015р (арк. с. 37).

Доказів визнання недійсним чи скасування рішення комісії від 12.11.2015р., оформленого проколом, на час розгляду справи суду не надано, отже воно є чинним та підлягає виконанню. Докази повної або часткової оплати відповідачем нарахованої по Акту суми вартості перевищення договірної величини електричної потужності також відсутні.

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 120 570,99 грн. вартості перевитрат договірної величини споживання електричної потужності обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про те, що узгоджені зменшенні договірні величини споживання електричної енергії на жовтень 2015 року починають діяти лише після отримання ними листа від позивача № 04-34/12814 від 16.10.2015 року про зменшення договірної величини споживання електричної енергії на жовтень 2015 року, а саме з 21.10.2015 року, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до п.4.4. ПКЕЕ за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача. Отже позивачем правомірно скориговано договірну граничну величину споживання електричної потужності з 16 жовтня 2015 р.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи) і підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область,39631, ідентифікаційний код 05808735) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ,5) в особі Кременчуцької філії (вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, Полтавська область,39600, р/р 26038301373 у філії ПО ВАТ "Ощадбанк", МФО 331467, ідентифікаційний код 25717118) 120 570,99 грн. вартості перевитрат договірної величини споживання електричної потужності.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область,39631, ідентифікаційний код 05808735) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ,5) в особі Кременчуцької філії (вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, Полтавська область,39600, р/р 26005054501124 в ПФ ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, ідентифікаційний код 25717118) 1808,56 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.04.2016 року

Суддя Тимощенко О.М.