Рішення № 56970338, 04.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2016Справа №910/2735/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007"До Товариства з обмеженою відповідальністю "Богема-Паркет" Простягнення 43 451,68 грн. Суддя Усатенко І.В.

Представники:

Від позивачаВасько М.М. (за дов.), Мармило Л.М. (за дов.)Від відповідача не з'явився

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.04.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богема-Паркет" 33 317,60 грн. заборгованості з оплати товару, поставленого за договором від 08.04.2015 № 84-1, 2 324,34 грн. інфляційної складової боргу, 476,12 грн. 3 % річних, 7 333,62 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2735/16 від 19.02.2016, яку призначено до розгляду на 16.03.2016.

Ухвалою від 16.03.2016 розгляд справи було відкладено на 04.04.2016 у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 04.04.2016, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 910/2735/16 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги обмеженість процесуальних строків вирішення спору та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача в ході розгляду спору по суті заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача борг за товар, що був переданий йому у власність, проте не був оплачений, вказуючи на відсутність підстав для неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Богема-Паркет" принятих на себе грошових зобов'язань.

На підтвердження позовних вимог суду було подано договір купівлі-продажу від 08.04.2015 № 84-1, специфікацію, видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), двосторонній акт звірки розрахунків, письмову вимогу про оплату боргу, гарантійний лист відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007" (продавець за договором) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Богема-Паркет" (покупець за договором) уклали договір купівлі-продажу товару № 84-1, за умовами якого продавець зобов'язався поставляти покупцю за його заявкою товар (деревину вторинної переробки (дошка підлоги), асортимент якого зазначається у специфікаціях, а покупець - приймати та оплачувати його. За умовами договору продавець зобов'язався поставляти покупцю за його заявкою визначений договором товар, а покупець зобов'язався приймати названий товар та оплачувати його. Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміється деревина вторинної переробки (дошка підлоги) (п.п.1.1, 1.3. договору).

Загальна сума договору складається з сум, зазначених у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які надані на підставі договору (п.2.2. договору).

Пунктом 3.1. визначено, що асортимент товару, що є предметом поставки за цим договором, зазначається у специфікації, яка додається до договору.

Строк дії зазначеного договору визначено у п. 14.1 та п. 14.2, згідно з якими договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та закінчується 31.12.2015, що не звільняє сторін від відповідальності за порушення його умов.

У п. 6.1 договору сторони погодили, що товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 30-ти днів з моменту 100% оплати замовлення. Перша партія 10-20 % не пізніше 7-ми днів після 100 % передплати. У випадку неможливості виконати поставку Продавець залишає за собою право повернути отриману передплату за продукцію на розрахунковий рахунок Покупця (п.6.2. договору),

Відповідно до п.7.1. договору покупець оплачує поставлений продавцем товар, згідно виставлених рахунків-фактур.

Згідно з п. 8.1 укладеного правочину розрахунки за кожну партію товару здійснюються у безготівковій формі шляхом 100 % передплати. Поставка здійснюється на умовах франко-склад продавця м. Київ у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення "Інкотермс" (в редакції 2000 року).

Відповідно до п. 9.2 договору перехід права власності на товар, що є предметом поставки, відбувається в момент підписання представником покупця видаткової накладної.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богема-Паркет" виникли правовідносини, що підпадають під регулювання загальних положень про договір купівлі-продажу.

08.04.2015 сторони підписали специфікацію № 1 до договору від 08.04.2015 № 1, якою погодили поставку 3 250 кв.м. дошки для полу 125х35х3000-6000 на умовах франко-склад постачальника.

Як стверджує позивач, в рамках укладеного договору у травні та червні 2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007" передало у власність відповідача товар на загальну суму 336 817,60 грн., за які Товариство з обмеженою відповідальністю "Богема-Паркет" розрахувалося частково в сумі 308 500,00 грн., заборгувавши решту суми. Також, позивач вказує, що в рамках цього ж договору відповідачу були надані послуги з доставки товару на загальну суму 5 000,00 грн., які також не були оплачені, у зв'язку з чим, продавець просить у судовому порядку стягнути з покупця 33 317,60 грн. боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на виконання умов договору від 08.04.2015 № 84-1 та специфікації позивач передав, а відповідач прийняв дошку підлоги 35х125х4000 1с в обсязі 2 322,88 кв.м на суму 336 817,60 грн. (видаткові накладні від 11.05.2015 № РН-115-1 на суму 145 000,00 грн., від 29.05.2015 № РН-295-1 на суму 49 880,00 грн., від 19.06.2015 № РН-196-1 на суму 64 362,60 грн., від 19.06.2015 № РН-196-2 на суму 77 575,00 грн. приєднані до позовної заяви).

Позивач виставив відповідачу рахунки фактури за договором №84-1 від 08.04.2015 року: № СФ-154-2 від 15.04.2015 на суму 85 272,00 грн., № СФ-164-1 від 16.04.2015 на суму 290 000,00 грн., № СФ-36-5 від 03.06.2015 на суму 145 000,00 грн., № СФ-46-2 від 04.06.2015 на суму 2 500,00 грн.

За твердженнями позивача, не запереченими відповідачем в ході розгляду спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Богема-Паркет" оплатило лише 308 500,00 грн.

Обставини перерахування відповідачем позивачеві 145 000,00 грн. у квітні 2015 року, 30 000,00 грн. та 22 500,00 грн. у травні 2015 року, 65 000,00 грн. та 36 000,00 грн. у червні 2015 року та 10 000,00 грн. у серпні 2015 року фактично визнані відповідачем внаслідок підписання акту звірки розрахунків АС-0000057 від 09.10.2015 за період з 01.01.2015 по 09.10.2015 (залишок на 01.01.2015 року - 0,00 грн.).

Актом звірки розрахунків підтверджується поставка товару позивачем на підставі видаткових накладних: від 11.05.2015 № РН-115-1 на суму 145 000,00 грн., від 29.05.2015 № РН-295-1 на суму 49 880,00 грн., від 19.06.2015 № РН-196-1 на суму 64 362,60 грн., від 19.06.2015 № РН-196-2 на суму 77575 грн., та наданих послуг за доставку товару на склад покупця на суму 5 000,00 грн., з яких за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.06.2015 № ОУ-0000047 та за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.06.2015 № ОУ-0000046. Всього поставлено товару на суму 341 817,60 грн. (включаючи 5 000,00 грн. доставки товару). Відповідачем сплачено коштів на суму 308 500,00 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем склала 33 317,60 грн.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2000 року) термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб, та покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4. за яким Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб Покупець зобов'язаний сплатити: всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4 та будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов'язку прийняти поставку товару в названому місці.

Заявлена до стягнення заборгованість за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг по доставці) від 19.06.2015 № ОУ-000047 та № ОК-000046 виникла з договору купівлі-продажу від 08.04.2015 № 84-1, та є додатковими витратами продавця, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов'язку прийняти поставку в названому місці (склад продавця), як це передбачено умовами договору, відповідно до якого сторони, під час підписання договору узгодили врегулювання положень саме Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року. Відповідач погодився з наданими послугами та підписав акти здачі-прийняття робіт саме за договором № 84-1 від 08.04.2015.

Суд вважає правомірними позовні вимоги про стягнення 5 000,00 грн. заборгованості, що виникла з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.06.2015 № ОУ-000047 та № ОК-000046, адже надання та приймання цих послуг документально підтверджено та фактично визнано відповідачем шляхом підписання акту звірки розрахунків від 09.10.2015.

Крім того, матеріали справи містять гарантійний лист відповідача від 05.06.2015 № 2, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Богема-Паркет" гарантує оплату товару (дошка підлоги 35х125х40000) в обсязі 500 кв.м на суму 72 500,00 грн. та послуг по доставці товару на суму 2 500,00 грн. у повному обсязі до 12.06.2015 за домовленістю з постачання товару 08.06.2015, що є додатковим підтвердженням факту узгодження послуг продавця з доставки товару на склад покупця та оплати додаткових витрат продавця.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу (ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно із ст. ст. 692, 693 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (ст.538 Цивільного кодексу України). Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже, обставини неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором купівлі-продажу є доведеними, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу слід задовольнити повністю в розмірі 33 317,60 грн.

Позивач як продавець товару, передавав покупцю його частину без завчасного отримання попередньої плати, що є не порушенням договірних зобов'язань, тоді як неоплата відповідачем вартості прийнятого у власність товару не відповідає умовам договору, порушує права позивача та суперечить законодавству, зокрема, ст.ст 692, 693 Цивільного кодексу України.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 7 333,62 грн. пені, 476,12 грн. 3 % річних та 2 324,34 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У договорі купівлі-продажу такий вид договірної неустойки як пеня за порушення строків оплати товару та послуг його доставки покупцем передбачена не була, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розраховуючи нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач брав за основу період прострочення відповідача з 27.08.2015 по 18.02.2016.

Відповідно до уточненого розрахунку суду розмір 3 % річних за порушення грошового зобов'язання з оплати вартості товару за договором купівлі-продажу від 08.04.2015 та послуг з доставки товару за період з 27.08.2015 по 18.02.2016 (обраний позивачем період нарахування) становить 481,96 грн., інфляційної складової боргу - 1407,75 грн.

Згідно перерахунку суду сума 3% річних є більшою, ніж та, що заявлена позивачем до стягнення. Суд наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивач з відповідним клопотанням до суду не звертався. Сума втрат від інфляції підлягає стягненню у розмірі, визначеному позивачем - 476,12 грн.

Зважаючи на відсутність у господарського суду права виходу за межі позовних вимог, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ясін-2007" в частині стягнення 3 % річних підлягає задоволенню згідно з розрахунком позивача.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, позовні вимоги задовольняються судом частково, а судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богема-Паркет" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 27, корп. 1, ідентифікаційний код 39275999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясін-2007" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 35208934) 33 317 (тридцять три тисячі триста сімнадцять) грн. 60 коп. боргу, 1407,75 (одну тисячу чотириста сім) грн. 75 коп. інфляційної складової боргу, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 12 коп. 3 % річних, 1 116 (одну тисячу сто шістнадцять) грн. 36 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.04.2016

Суддя І.В. Усатенко