Рішення № 56970289, 29.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.2016 Справа №905/22/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 20643,68 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Цацуліна Т.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-1962/15 від 23.12.2015р. до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення 20643,68 грн., у тому числі: суми боргу за спожиту активну електроенергію за період січень, лютий, березень 2015р. у розмірі 12347,33 грн., суми боргу за спожиту реактивну електроенергію за грудень 2014р. у розмірі 127,97 грн., суми боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за січень, лютий 2015р. у розмірі 4257,90 грн., суми пені у розмірі 140,72 грн. за період з 21.01.2015р. по 08.10.2015р., у розмірі 2353,76 грн. за період з 25.02.2015р. по 08.10.2015р., у розмірі 1166,60 грн. за період з 25.03.2015р. по 08.10.2015р., нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті спожитої активної електроенергії за січень, лютий, березень 2015р., суми 3% річних у розмірі 221,96 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за січень, лютий, березень 2015р., суми інфляційних нарахувань у розмірі 27,44 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за січень 2015р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/22/16 визначено суддю Ніколаєву Л.В.

Ухвалою суду від 11.01.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/22/16.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору на користування електричною енергією №4725 від 17.07.2002р. із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії поставленої у січні-березні 2015р., реактивної електроенергії у грудні 2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат за зобов'язаннями зі сплати активної електроенергії, а також, у зв'язку з перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання у січні-лютому 2015р. та його неоплатою, виникли підстави для нарахування суми боргу в розмірі 4257,90 грн.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано додаток №1 до позовної заяви «Розрахунок ціни позову», у копіях: договір на користування електричною енергією №534 від 15.01.2002р. із додатком №5 від 27.09.2007р. «Порядок розрахунків», додатком №б/н від 16.09.2014р. «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2015р., додатком №б/н б/д «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем», додатком №8.1 б/д «Договірні величини споживання електричної енергії», додатковими угодами №1 від 23.02.2007р., №2 від 23.02.2007р., №5 від 27.09.2007р., №б/н від 06.02.2015р. до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2014р. від 15.12.2014р., за січень 2015р. від 14.01.2015р., за лютий 2015р. від 17.02.2015р., за березень 2015р. від 17.03.2015р.; рахунки за активну електричну енергію №4725 за січень-березень 2015р., рахунки за реактивну електричну енергію №4725 за грудень 2014р., рахунок №11/4725.100338 від 14.01.2015р. за перевищення договірної величини електроспоживання у січні 2015р., повідомлення №4725 від 14.01.2015р., рахунок №11/4725.105642 від 17.02.2015р. за перевищення договірної величини електроспоживання у лютому 2015р., повідомлення №4725 від 17.02.2015р., правоустановчі документи на позивача та відповідача та довіреність №559 від 03.04.2012р. на представника відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 3, 11, 16, 258, 625 Цивільного кодексу України, ст.20, 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику», Правила користування електричною енергією, а також п.3.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду №02-5/298 від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» та постанову Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. по справі №5006/17/46-63/2012.

10.02.2016р. представник позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надав клопотання б/н б/д, у якому підтверджено відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, а також пояснено, що сума 2872,83 грн., яка відображена в розрахунку ціни позову як оплата за січень 2015р. є переплатою за попередній період і відображена в рахунку за січень 2015р. як кредит, тому загальна сума до сплати в січні 2015р. пред'явлена відповідачу з урахуванням даної суми, крім того оплата в розмірі 4843,54грн. здійснена відповідачем 14.01.2015р. платіжним дорученням на загальну суму 6084,77 грн., листом №1033 від 28.01.2015р. відповідач просив розподілити суму 6084,77грн., в тому числі 4843,54 грн. за січень 2015р.

До клопотання додано копії: витягу з інформаційно - ресурсного центру щодо відповідача, повідомлень №4725 від 14.01.2015р., №4725 від 17.02.2015р., рахунків №11/4725.100338 від 14.01.2015р., №11/4725.105642 від 17.02.2015р., додатків №1 до наказів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», виписки по рахунку за 14.01.2015р., лист Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 б/н б/д.

11.02.2016р. згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/162 від 11.02.2016р. змінено склад суду та призначено для розгляду справи №905/22/16 суддю Кротінову О.В., у зв'язку з перебуванням судді Ніколаєвої Л.В. на лікарняному.

Розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

У судових засіданнях позивач наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи об'єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.07.2002р. між Донецькими електричними мережами Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (нині Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та далі-Електропостачальна організація) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір на користування електричною енергією №4725, згідно з яким Електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а Споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором. (п.1 договору).

Цей договір укладається на строк до 31.12.2006р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.16 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Електропостачальна організація, зокрема, зобов'язалась відпускати електроенергію як різновид промислової продукції Споживачу в межах 12 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності (Додаток №1) (п.2.1 договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору; здійснювати уточнення в Електропостачальній організації договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік не пізніше 15 листопада поточного року, у випадку неуточнення договірних величин до зазначеного строку Електропостачальна організація має право самостійно встановлювати договірні величини постачання електричної енергії та потужності або припинити подачу електроенергії Споживачу (п.4.1, 4.4 договору).

Додатковою угодою №1 від 23.02.2007р. до договору включено у договір новий об'єкт (кафе) за адресою: траса Донцьк-Авдотьїно з встановленою потужністю 160 кВт, та доповнено відповідно договір №4725 додатками №1.1, №2.1, №4.1, №5.1, №9.1, №10.1, №11.1, №13.1 та угодами №2, №3.

Крім того, п.2.1 договору викладено в наступній редакції: «постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товарної продукції в межах 172,0 кВт приєднаної потужності…» далі по тексту.

Додатковою угодою №5 від 27.09.2007р. до договору прийнято порядок розрахунків, викладений у додатку №5 від 27.09.2007р. «Порядок розрахунків», що додається; усі інші умови, викладені у договорі та додатках до нього, що стосуються порядку розрахунків та суперечать умовам, викладеним у додатку №5 від 27.09.2007р. «Порядок розрахунків» та у Правилах користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №910 від 17.10.2005р. зі змінами внесеними Постановою НКРЕ №1497 від 22.11.2006р. вважати недійсними; а також доповнено договір №4725 від 17.07.2002р. наступними додатками: №5 «Порядок розрахунків»; №5.1 «Звіт про покази розрахункових приладів обліку за розрахунковий період»; №5.2 «Акт фіксації показань приладів обліку на ПС (ТП) ВАТ «Донецькобленерго»»; №5.3 «Двосторонній акт фіксації показань приладів обліку на об'єктах споживача»; №19 «Акт контрольного огляду засобів обліку»; №20 «Акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ.»; №21 «Акт про відновлення роботи засобів обліку»; №22 «Акт прийняття-передавання товарної продукції».

Додатковою угодою №б/н від 06.02.2015р. до договору внесено зміни у договір про користування електричної енергією №4725 від 17.07.2002р. та прийнято по об'єктам Споживача, розташованим за адресами: АДРЕСА_2, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» наступний графік роботи: кількість робочих днів у тиждень - 7, кількість годин роботи на добу - 7; доповнено договір №4725 від 17.07.2002р. додатком №8.1 «Договірні величини споживання електричної енергії», додаток №8 на 2015р. вважати таким, що втратив чинність.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2014р. від 15.12.2014р., за січень 2015р. від 14.01.2015р., за лютий 2015р. від 17.02.2015р., за березень 2015р. від 17.03.2015р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- за грудень 2014р. реактивної електроенергії - 3234 кВАр/год на суму 127,97 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за січень 2015р. обсяг активної електроенергії - 5194 кВт/год на суму 8234,15 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за лютий 2015р. обсяг активної електроенергії - 5029 кВт/год на суму 7972,57 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за березень 2015р. обсяг активної електроенергії - 2317 кВт/год на суму 3856,97 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за спожиту ним енергію відповідно до договору на користування електричною енергією №4725 від 17.07.2002р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п. 6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп. 2 п. 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період січень-березень 2015р. активної електричної енергії у загальному обсязі 12540 кВт/год на суму 20063,69 грн., за грудень 2014р. реактивної електричної енергії у загальному обсязі 3234 кВАр/год на суму 127,97 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії).

Також, позивач надав, а відповідач отримав рахунки за спожиту активну електроенергію за січень 2015р. №4725 від 14.01.2015р. на суму 5361,33 грн.(з урахуванням проведеної передоплати) - 14.01.2015р., за лютий 2015р. №4725 від 17.02.2015р. на суму 7972,57 грн. - 17.02.2015р. та за березень 2015р. №4725 від 17.03.2015р. на суму 3856,97 грн. - 17.03.2015р.; за перетікання реактивної електроенергії за грудень 2014р. №4725 від 15.12.2014р. на суму 127,97грн. - 15.12.2014р., про що свідчить відмітка останнього на цих документах.

Повноваження особи, що здійснила прийом цих розрахункових документів підтверджено довіреністю відповідача №559 від 03.04.2012р.

Відповідно до п.7 вищезазначеного додатку №5 до договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №22 «Акт прийняття-передавання товарної продукції». Для проведення остаточного розрахунку Споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

За умовами п.9 додатку №5 до договору, нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображуються в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього Порядку. Також у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця Споживач отримує в розрахунковому відділі відповідного РЕМ акт звірки розрахунків за місяць, та акт прийняття-передавання товарної продукції, які повертає підписаними та скріпленими печаткою в термін до 10 днів. У разі неповернення акту прийняття-передавання товарної продукції і акту звірки розрахунків у зазначений термін, вони вважаються узгодженими Споживачем.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, а також зміст п.9 наведеного додатку №5, розрахунок відповідачем за спожиту активну та реактивну електроенергію повинно бути вчинено у термін протягом 5 банківських днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за спожиту активну та реактивну електроенергію повинна бути здійснена:

за грудень 2014р. - не пізніше 22.12.2014р.;

за січень 2015р. - не пізніше 20.01.2015р.;

за лютий 2015р. - не пізніше 24.02.2015р.;

за березень 2015р. - не пізніше 24.03.2015р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію у визначений спірний період не здійснив.

Так, зважаючи на розрахунок ціни позову, наданий позивачем, який міститься в матеріалах справи, а також пояснення позивача №б/н б/д, відповідно до яких сума 2872,83грн., яка відображена в розрахунку ціни позову як оплата за січень 2015 року є переплатою за попередній період і відображена в рахунку за січень 2015р. як кредит, тому загальна сума до сплати в січні 2015р. пред'явлена відповідачу з урахуванням даної суми, крім того оплата в розмірі 4843,54 грн. здійснена відповідачем 14.01.2015р. платіжним дорученням на загальну суму 6084,77 грн., листом №1033 від 28.01.2015р. відповідач просив розподілити суму 6084,77 грн., в тому числі 4843,54 грн. за січень 2015р., а відтак залишок несплаченої вартості отриманої активної електроенергії у січні 2015р. становить 517,79 грн.

Відповідачем доказів оплати вартості поставленої активної електроенергії у загальному розмірі 12347,33 грн. та реактивної електроенергії у сумі 127,97 грн. суду не представлено.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної електроенергії за спірним правочином протягом січня-березня 2015р. та реактивної електроенергії протягом грудня 2014р. вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, цього грошового зобов'язання у повному обсязі у встановлені договором строки.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі визначеному позивачем.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дане кореспондується з положеннями п.8 додатку №5 від 27.09.2007р., за змістом якого нарахування проводиться за весь час прострочення, у тому числі за день оплати.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 27,44 грн. (нарахування здійснено у період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р. на суму 517,79 грн.);

3% річних - 221,96 грн. (нарахування здійснено у період з 21.01.2015р. по 08.10.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р., на суму 517,79 грн. з урахуванням проведених відповідачем оплат, у період з 25.02.2015р. по 08.10.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на суму 7972,57 грн., у період з 25.03.2015р. по 08.10.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на суму 3856,97 грн.).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, суд дійшов висновку про їх задоволення у межах заявлених позовних вимог, оскільки за розрахунком суду загальний розмір 3% річних становить суму, більшу ніж заявлено до стягнення, розрахунок інфляційних витрат є арифметично вірним.

Відповідно до п.8 додатку №5 до договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, зокрема, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 3661,08 грн. (фактично нараховані у період з 21.01.2015р. по 20.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р. на суму 517,79 грн., у період з 25.02.2015р. по 24.08.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на суму 7972,57 грн. та у період з 25.03.2015р. по 24.09.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на суму 3856,97 грн.).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, з урахуванням вищевикладеного, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», суд дійшов висновку про її часткове задоволення у сумі 3627,90 грн.

Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у січні-лютому 2015р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 4257,90 грн.

У випадку споживання електроенергії понад кількість, обумовлену цим договором на відповідний період (місяць, квартал), Споживач сплачує Електропостачальній організації вартість електроенергії, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії згідно з чинним законодавством (п.5.1 договору).

Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії (додаткова угода №2 від 23.02.2007р. до договору).

Відповідно до додатку №б/н від 16.09.2014р. «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2015 рік, узгодженими величинами споживання електричної енергії у січні 2015р. - 2000 кВт/год. та у лютому 2015р. - 2000 кВт/год.

Згідно з додатком №8.1 «Договірні величини споживання електричної енергії», узгоджена величина споживання електричної енергії у лютому 2015р. - 5000 кВт/год., затвердженого додатковою угодою №б/н від 06.02.2015р. до договору №4725 від 17.07.2002р.

Пунктом 4.4 ПКЕЕ, передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період.

Відповідно до п.6.14 ПКЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено печаткою позивача, за січень 2015р. відповідач фактично спожив 5194 кВт/год., за лютий 2015р. - 5029 кВт/год.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

За умовами п.9 додатку №5 до договору, нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності відображається в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього Порядку. Також у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця Споживач отримує в розрахунковому відділі відповідного РЕМ акт звірки розрахунків за місяць, та акт прийняття-передавання товарної продукції, які повертає підписаними та скріпленими печаткою в термін до 10 днів. У разі неповернення акту прийняття-передавання товарної продукції і акту звірки розрахунків у зазначений термін, вони вважаються узгодженими Споживачем.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунки:

№11/4725.100338 від 14.01.2015р. на плату за перевищення договірної величини електроспоживання за січень 2015р. на суму 4219,59 грн., про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №4725 від 14.01.2015р. отримано відповідачем 14.01.2015р.,

№11/4725.105642 від 17.02.2015р. на плату за перевищення договірної величини електроспоживання за лютий 2015р. на суму 38,31 грн., про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №4725 від 17.02.2015р. отримано відповідачем 17.02.2015р.

Вказані вище рахунки на момент розгляду справи відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у січні-лютому 2015р. в загальному розмірі 4257,90грн.

Доказів протилежного суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 4257,90грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення 20643,68 грн., у тому числі: суми боргу за спожиту активну електроенергію за період січень, лютий, березень 2015р. у розмірі 12347,33 грн., суми боргу за спожиту реактивну електроенергію за грудень 2014р. у розмірі 127,97 грн., суми боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за січень, лютий 2015р. у розмірі 4257,90 грн., суми пені у розмірі 140,72 грн. за період з 21.01.2015р. по 08.10.2015р., у розмірі 2353,76 грн. за період з 25.02.2015р. по 08.10.2015р., у розмірі 1166,60 грн. за період з 25.03.2015р. по 08.10.2015р., нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті спожитої активної електроенергії за січень, лютий, березень 2015р., суми 3% річних у розмірі 221,96 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за січень, лютий, березень 2015р., суми інфляційних нарахувань у розмірі 27,44 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за січень 2015р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (83112, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, 8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 20610,50грн., у тому числі 12347,33 грн. суми боргу за спожиту активну електроенергію, 127,97 грн. суми боргу за реактивну електроенергію, 4257,90 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 221,96грн. суми 3% річних, 27,44грн. інфляційних витрат та 3627,90грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1216,04грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 29.03.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 04.04.2016р.

Суддя О.В. Кротінова