Рішення № 56970131, 28.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/23/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2016 Справа № 905/575/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДОКА, м. Краматорськ Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ, м. Мелітополь Запорізької області

про стягнення 419 016,34 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.03.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 19/01 від 19.01.2016р.

Товариством з обмеженою відповідальністю ДОКА заявлено позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ про стягнення 370 027,34 грн. суми основного боргу, 6 832,28 грн. суми втрат від інфляції, 2 690,85 грн. 3 % річних, 39 465,87 грн. пені згідно договору № - 003 від 01.10.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.02.2016р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДОКА до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ про стягнення 370 027,34 грн. суми основного боргу, 6 832,28 грн. суми втрат від інфляції, 2 690,85 грн. 3 % річних, 39 465,87 грн. пені надіслані за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Матеріали позовної заяви по справі № 905/575/16 надійшли до господарського суду Запорізької області 23.02.2016 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії суду за № 324/01-39.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2016р. автоматизованою системою документообігу суду матеріали позовної заяви по справі № 905/575/16 призначено на розгляд судді Серкіз В.Г.

23.02.2016р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 905/575/16 та призначено до розгляду на 21.03.2016р.

Ухвалою суду від 21.03.2016р. розгляд справи відкладено до 28.03.2016р., у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

28.03.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача 370 027,34 грн. суму основного боргу, 6 832,28 грн. суму втрат від інфляції, 2 690,85 грн. 3 % річних, 39 465,87 грн. пені згідно договору № - 003 від 01.10.2015р.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.03.2016р. проти позову не заперечив та надав клопотання № 28/03/1 від 28.03.2016р. про відстрочку примусового виконання рішення, в якому просить суд надати відстрочку по примусовому виконанню судового рішення до 01.07.2016р. у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ДОКА (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ (Покупець) був укладений договір поставки № -003 (Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору, за даним Договором Постачальник зобовязується передати у власність Покупцю продукцію, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити її на умовах даного Договору.

Найменування, загальна кількість, асортимент та ціна поставленої продукції визначена сторонами у Додатках до даного Договору, які є невідємними частинами цього Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що оплата продукції здійснюється за цінами (з ПДВ), діючими у Постачальника на момент відвантаження. Ціна на продукцію, яка постачається за даним Договором, обумовлюється в Специфікаціях, які є невідємною частиною цього Договору Ціна може бути обумовлена також шляхом акцепту Покупця та Постачальника.

Оплата продукції Покупцем здійснюється платіжним дорученням в національній валюті України гривні на поточний банківський рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження. Моментом відвантаження рахується дата, яка вказана залізничною станцією відправника на залізничній накладній (п. 4.2 Договору).

Так, в межах виконання зобовязань за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю ДОКА з 01.10.2015р. по 01.11.2015р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ продукції на загальну суму 630 273,79 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Однак, відповідач свої зобовязання за Договором виконав не в повному обсязі, сплативши позивачу лише 260 246,45 грн.

Отже, в Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю ДОКА за поставлену продукцію в розмірі 370 028,34 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ОСОБА_3 Кодексом України.

Згідно зі ст. 265 ОСОБА_3 кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 ОСОБА_3 кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем поставки продукції, а також отримання продукції відповідачем.

Однак, відповідач у встановлений договором та видатковими накладними строк за поставлену продукцію сплатив не в повному обсязі, чим порушив умови Договору поставки № -003 від 01.10.2015р.

Доказів повного виконання зобовязання по оплаті поставленої продукції відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.

Таким чином, в Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю ДОКА за поставлену продукцію в розмірі 370 028,34 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ 370 028,34 грн. основної заборгованості за поставлену продукцію за Договором поставки № -003 від 01.10.2015р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2 690,85 грн., 6 832,28 грн. інфляційних втрат та 39 465,87 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 30.10.2015р. по 03.02.2016р. складає 2 690,85 грн. та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення з листопада по грудень 2015 року складає 6 832,28 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ інфляційних втрат в сумі 6 832,28 грн. та 3 % річних в сумі 2 690,85 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно приписів ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2 Договору, за порушення строків оплати грошового зобовязання, передбаченого Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в момент прострочки, від суми несвоєчасного грошового зобовязання, за кожен день прострочки.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобовязання по сплаті за поставлену продукцію.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобовязання за період прострочення складає 39 465,87 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у звязку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 39 465,87 грн. судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ № 28/03/1 від 28.03.2016р. про відстрочку примусового виконання рішення, в якому відповідач просить суд надати відстрочку по примусовому виконанню судового рішення до 01.07.2016р. у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд прийшов до висновку щодо відмови в задоволені даного клопотання.

Відповідно до ст. 121 ОСОБА_3 процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема вчинення ним дій спрямованих на погашення існуючої заборгованості.

ОСОБА_3 процесуального кодексу України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ОСОБА_3 процесуального кодексу України. За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Згідно п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування своїх вимог щодо відстрочки виконання рішення заявник взагалі не надав жодних доказів, що підтверджували б неможливість виконання рішення.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСТРОЙІНВЕСТ (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 70, оф. 401, код ЄДРПОУ 34305960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОКА (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 10, код ЄДРПОУ 32442012) 370 027 (триста сімдесят тисяч двадцять сім) грн. 34 коп. основного боргу, 39 465 (тридцять девять тисяч чотириста шістдесят пять) грн. 87 коп. пені, 6 832 (шість тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 28 коп. суми інфляційних втрат, 2 690 (дві тисячі шістсот девяносто) грн. 85 коп. 3 % річних та 6 285 (шість тисяч двісті вісімдесят пять) грн. 25 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повне рішення складено 04.04.2016р.

Суддя В.Г. Серкіз