Рішення № 56970112, 04.04.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/19/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2016 Справа № 908/450/16

Суддя Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши матеріали

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спецімідж (69035, АДРЕСА_1)

ДоПублічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

про стягнення 1 878 грн. 23 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. від 12.01.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2 дов. №18-164 від 30.12.2015р.

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача, на підставі договору поставки № 92 від 08.01.2014 р., заборгованість за поставлений товар в сумі 154929 грн. 60 коп., суму трьох відсотків річних в розмірі 483 грн. 86 коп. та суму інфляційних нарахувань в розмірі 1394 грн. 37 коп.

Розгляд справи відкладався.

04.04.2016р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Позивач двічі зменшував позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача три відсотка річних в розмірі 483 грн. 86 коп. та інфляційні нарахування в розмірі 1394 грн. 37 коп.

Позивач надав заяву про уточнення періоду нарахування 3 процентів річних від 16.03.2016р., де позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від суми 5 400 грн. за період з 1912.2015р. по 15.02.2016р.; від суми 69 189 грн. 60 коп. за період з 06.01.2016р. по 15.02.2016р.; від суми 80 340 грн. ( по видатковим накладним № РН-0000690 від 13.11.2015 р. та № РН-0000691 від 13.11.2015 р.) за період з 13.01.2016р. по 15.02.2016р.

Заяви позивача про зменшення позовних вимог та про уточнення періоду нарахування 3 процентів річних приймаються судом, оскільки заявлені відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Крім цього, позивач в заяві вказав, що в видаткової накладної № РН-0000607 від 19.10.2015 р. вказано, що представник відповідача всі документи на товар отримав. Акти про відсутність документів в період прийому товару, згідно п. 14 Інструкції П-7 та п. 12 Інструкції П-6, не складались.

04.04.2016р. позивач звернувся до суду з клопотанням про повернення судового збору, в звязку зі зменшення позовних вимог, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Клопотання позивача приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що заява про зменшення позовних вимог від 04.04.2016р. підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

08.01.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Спецімідж (постачальник, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством Запорізький завод феросплавів (покупець, відповідач у справі) укладений договір поставки № 92 (далі -договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі товар), в асортименті та за цінами, вказаними в додатках та додаткових угодах до цього договору, які є його невідємною частиною.

Пунктом 4.1.1 договору сторони погодили, що разом з поставкою товару постачальник зобовязаний надати покупцеві наступні оригінали документів, оформлені державною мовою: рахунок, накладну на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. № 88; податкову накладну, оформлену відповідно до вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, «Порядку заповнення податкових накладних» № 1379 від 01.11.2011 року; сертифікат якості виробника товару (на українській мові або на мові країни-виробника, завірений печаткою постачальника); копію сертифіката походження товару СТІ на мові країни-виробника. завірену печаткою постачальника (у разі необхідності); у разі, якщо товар підлягає сертифікації гігієнічний, екологічний сертифікат (оригінали або належним чином завірені копії); товарно-транспорту накладну (ТТН) форми № 1-ТН, затвердженої Наказом Міністерства Інфраструктури України «про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 05.12.2013 року № 983.

Відповідно до пункту 4.1.7 договору у випадках, передбачених законодавством України, постачальних зобовязаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме якщо сума ПДВ перевищує 10 тис. грн. та / або податкова накладна оформлена на поставку підакцизних товарів та товарів, які ввозяться на митну територію України, незалежно від розміру суми ПДВ в одній податковій накладній.

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині гарантійних зобовязань до терміну їх закінчення.

В період з 19.10.2015 року по 13.11.2015 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 154 929 грн. 60 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000690 від 13.11.2015 р. на суму 48100 грн. 00 коп., № РН-0000691 від 13.11.2015 р. на суму 32240 грн. 00 коп., № РН-0000666 від 06.11.2015 р. на суму 69189 грн. 60 коп. та № РН-0000607 від 19.10.2015 р. на суму 5400 грн. 00 коп.

Жодних зауважень щодо якості або кількості поставленого товару за договором від відповідача не надходило.

Згідно з п. 4.2.1 договору покупець взяв на себе обовязок здійснити оплату згідно п. 5.1 договору.

Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 03.07.2015 р. до договору, додаткової угоди № 8 від 19.10.2015 р. до договору та додаткової угоди № 9 від 27.10.2015 р. до договору) покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару через 60 (шістдесят) календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 4.1.1, 4.1.7 цього договору.

Пунктами 7.1 та 7.2 договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем на його складі відповідно до вимог Інструкції П-6 Про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 15.06.1965р. (з наступними змінами та доповненнями) та Інструкції П-7 Про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966р. (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 14 Інструкції №П-7 від 25.04.1966р. та п. 12 Інструкції №П-6 від 15.06.1965р. приймання продукції по якості та комплектності та по кількості проводиться у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, іншими обовязковими для сторін правилами, в також по супровідним документам, які засвідчують якість та комплектність поставляємої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок фактура, специфікація та таке інш.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність та фактичну наявність отриманої продукції, і в акті вказується які документи відсутні.

Відповідач не надав суду акт, який би свідчив про відсутність будь - яких документів при прийманні товару .

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідачу були надані всі необхідні документи, акт про відсутність документів між позивачем та відповідачем не складався.

Крім цього, в видаткових накладних вказано, що усі відповідні документи на товар отримані представником відповідача.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач товар оплатив не своєчасно, але повністю в сумі 154 929 грн. 60 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 278735 від 12.03.2016р., №278733 від 12.03.2016р., № 278734 від 12.03.2016р. та банківською випискою за період з 31.03.2016р. по 31.03.2016р.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в звязку з інфляційними процесами в державі.

З урахуванням строків оплати, встановлених договором, відповідно до видаткової накладної № РН-0000607 від 19.10.2015 року сума 5400 грн. 00 коп. мала бути сплаченою по 18.12.2015 р. включно; відповідно до видаткової накладної № РН-0000666 від 06.11.2015 сума 69189 грн. 60 коп. мала бути сплаченою по 05.01.2016 р. включно; відповідно до видаткової накладної № РН-0000690 від 13.11.2015 року сума 48100 грн. 00 коп. мала бути сплаченою по 12.01.2016 р. включно; відповідно до видаткової накладної № РН-0000691 від 13.11.2015 року сума 32240 грн. 00 коп. мала бути сплаченою по 12.01.2016 р. включно.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 483 грн. 86 коп. та інфляційні втрати 1394 грн. 37 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений на 15.02.2016 р., суд встановив, що фактично з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 482 грн. 55 коп. В частині стягнення 3% річних в сумі 1 грн. 31 коп. слід відмовити у звязку з необґрунтованим нарахуванням.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань за січень 2016 р., суд встановив, що він є вірним, стягненню з відповідача підлягають інфляційні нарахування в сумі 1394 грн. 37 коп.

Заперечення відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 27 грн. 99 коп.

Відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про повернення судового збору, а тому судовий збір в сумі 2 324 грн. 12 коп. повертається позивачу.

Згідно п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011 судовий збір повертається те тільки ухвалою, а і рішенням суду.

Керуючись ст. ст. 22, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11; код ЄДРПОУ 0186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецімідж (69035, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 35842316) 3 % річних в розмірі 482 (чотириста вісімдесят два) грн. 55 коп., інфляційні витрати в розмірі 1 394 (одна тисяча триста девяносто чотири) грн. 37 коп. та судовий збір в сумі 27 (двадцять сім) грн. 99 коп.. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Спецімідж (69035, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 35842316) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 324 грн. 12 коп., сплачений платіжним дорученням № 122 від 15.02.2016р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 908/ 450/16.

Дане рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Спецімідж (69035, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 35842316) із Державного бюджету України судового збору у розмірі 2 324 грн. 12 коп.

Повне рішення складено: 04.04.2016р.

Суддя Л.С. Місюра