Ухвала суду № 56969971, 04.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.04.16р. Справа № 904/1443/16

За позовом Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія" (м.Бахмут, Донецької області)

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (м. Павлоград, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за виконані роботи згідно договору № 129-ПУ-ШУГК/Ви-15-3 від 21.07.2015 у загальному розмірі 38 254 грн. 29 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне регіональне геологічне підприємство "Донецькгеологія" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - відповідач) заборгованість за виконані роботи згідно договору № 129-ПУ-ШУГК/Ви-15-3 від 21.07.2015 у загальному розмірі 38 254 грн. 29 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 25 020 грн. 28 коп. - основний борг;

- 12 350 грн. 97 коп. - пеня;

- 679 грн. 04 коп. - інфляційні втрати;

- 204 грн. 00 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 129-ПУ-ШУГК/Ви-15-3 від 21.07.2015 в частині розрахунків за виконані роботи "Інженерно-геологічні вишукування, складання технічного звіту за результатами інженерно-геологічних вишукувань з розрахованими значеннями характеристик ґрунтів на дільниці траси трубопроводу шахтної води від насосної станції шахти "ім. Героїв космосу" ВСП "ШУ імені Героїв космосу" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у встановлений договором строк, наявністю боргу у сумі 25 020 грн. 28 коп. У відповідності до пункту 5.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути пеню за період прострочення з 18.11.2015 по 25.02.2016 в сумі 12 350 грн. 97 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з листопада 2015 року по грудень 2015 року у сумі 679 грн. 04 коп. та 3% річних за період прострочення з 18.11.2015 по 25.02.2016 у сумі 204 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 04.04.2016.

Від позивача надійшла заява (вх.суду 19980/16 від 01.04.2016), в якій він повідомляє, що на теперішній час у справі відсутній предмет спору, оскільки відповідач у повному обсязі розрахувався за виконані позивачем роботи на суму 25 020 грн. 28 коп., у зв'язку з чим позивач просить суд припинити провадження у справі, а також у заяві позивач просить суд вирішити питання щодо повернення йому сплаченого судового збору.

Від відповідача електронною поштою надійшла заява (вх.суду 19982/16 від 01.04.2016), в якій він просить суд відкласти розгляд справи.

Від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.суду 20352/16 від 04.04.2016), в яких він просить суд, враховуючи викладені у заяві від 01.04.2016 обставини, припинити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору.

У судове засідання 04.04.2016 з'явився представники позивача та відповідача не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомив, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, позивач був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 4994532275113 (№ 8451105698217), що повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду позивачем 22.03.2016.

Відповідач також був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 4994532275652 (№ 5140009549077), яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання 15.03.2016 ухвали суду відповідачем.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду від 10.03.2016 була надіслана сторонам у справі завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, а стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки коло осіб, які можуть бути представниками у судовому процесі не обмежене, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник, відповідач) та Державним регіональним геологічним підприємством "Донецькгеологія" (далі - виконавець, позивач) 21.07.2015 було укладено договір № 129-ПУ-ШУГК/Ви-15-3 (далі - договір, а.с.17-18), згідно з пунктом 1.1. якого замовник доручає, а виконавець виконує роботи згідно технічного завдання: "Інженерно-геологічні вишукування, складання технічного звіту за результатами інженерно-геологічних вишукувань з розрахованими значеннями характеристик ґрунтів на дільниці траси трубопроводу шахтної води від насосної станції шахти "ім. Героїв космосу" ВСП "ШУ імені Героїв космосу" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", згідно діючих норм та проектної документації.

У пункті 10.1. договору сторони узгодили, що 10.1. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання.

Доказів зміни, розірвання або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з пунктом 1.2. договору виконавець виконує роботи своїми матеріалами та на свій ризик в термін, що обумовлений в договорі. У випадку порушень строків виконання робіт не з вини виконавця, графік виконання робіт уточнюється сторонами.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

У пункті 2.1. договору сторони визначили, що вартість робіт, які підлягають виконанню виконавцем, згідно протоколу узгодження (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору складає: сума: 20 850 грн. 23 коп., ПДВ: 4 170 грн. 05 коп., загальна сума: 25 020 грн. 28 коп.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Так, у

розділі 4 договору сторони погодили порядок здачі і прийняття робіт, а саме:

- здача-приймання робіт проводиться згідно з діючими нормами та правилами. По закінченню робіт виконавець передає замовнику належним чином оформлену науково-технічну документацію: Технічний звіт за результатами інженерно-геологічних вишукувань з розрахунковими значеннями характеристик ґрунтів. Технічний звіт надати замовнику в 5 примірниках на паперовому носії та в електронному вигляді (текстова частина в форматі *doc, графічна частина в форматі *dwg) (пункт 4.1. договору);

- замовник протягом 5 банківських днів з часу виконаних робіт повинен передати виконавцю підписаний акт виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття робіт (пункт 4.2. договору);

- в разі мотивованої відмови замовника від прийняття робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, термінів їх виконання (пункт 4.3. договору).

На виконання умов договору, позивачем були виконані роботи на суму 25 020 грн. 28 коп., які були передані відповідачу відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 28.08.2015 (а.с.21).

Вказаний акт підписаний обома сторонами без будь-яких заперечень та зауважень, підписи скріплені печатками сторін.

Судом встановлено, що роботи виконані за вказаним вище актом приймання-передачі виконаних робіт відповідають роботам, що визначені умовами договору та проектно-кошторисною документацією до нього.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності претензій відповідача стосовно обсягів, строку та якості виконання робіт.

Отже, позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за договором.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

У пункті 2.3. договору сторони погодили, що оплата робіт по договору здійснюється замовником в гривнях України в безготівковій формі, шляхом банківського переказу грошових кошти на розрахунковий рахунок виконавця протягом 75 календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання робіт.

У пункті 3.3.1. договору визначено право виконавця вимагати від замовника своєчасної та повної оплати робіт по договору.

В порушення умов договору, а також вищевказаних положень законодавства, відповідачем виконані позивачем роботи оплачені не були. Вказане і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

При цьому, від позивача надійшла заява (вх.суду 19980/16 від 01.04.2016), в якій він повідомляє, що на теперішній час у справі відсутній предмет спору, оскільки відповідач у повному обсязі розрахувався за виконані позивачем роботи на суму 25 020 грн. 28 коп., у зв'язку з чим позивач просить суд припинити провадження у справі, а також у заяві позивач просить суд вирішити питання щодо повернення йому сплаченого судового збору.

Від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.суду 20352/16 від 04.04.2016), в яких він просить суд, враховуючи викладені у заяві від 01.04.2016 обставини, припинити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору.

На підтвердження повного погашення заборгованості перед позивачем до матеріалів справи відповідачем долучено наступні платіжні доручення:

- платіжне доручення № НОМЕР_1 від 29.02.2016 на суму 7 000 грн. 00 коп.;

- платіжне доручення № НОМЕР_2 від 31.03.2016 на суму 18 020 грн. 28 коп.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи платіжними дорученнями від 29.02.2016 та від 31.03.2016 відповідачем у повному обсязі погашено заборгованість перед позивачем, яка є предметом спору у даній справі. Вказане також зазначив позивач у своїй заяві про припинення провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом до суду) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700 грн. 00 коп.).

Ціна позову становить 38 254 грн. 29 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову мала складти 1 378 грн. 00 коп. (1 розмір мінімальної заробітної плати). При цьому, фактично, позивачем було сплачено 573 грн. 81 коп. відповідно до платіжного доручення № 81 від 24.02.2016, та ухвалою суду від 10.03.2016 було зобов'язано позивача надати докази сплати судового збору в сумі 804 грн. 19 коп. Доказів сплати вказаної частини судового збору позивачем суду не надано.

Суд приходить до висновку, що позивач неправомірно просить суд у заяві про припинення провадження у справі від 01.04.2016 повернути йому судовий збір у сумі 804 грн. 19 коп., оскільки за подання вказаного позову позивачем було сплачено 573 грн. 81 коп. судового збору.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, а також надходження заяви позивача щодо повернення йому судового збору, суд вважає за доцільне в порядку визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернути позивачу суму сплаченого ним судового збору у розмірі 573 грн. 81 коп., оскільки провадження у справі припиняється з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 904/1443/16 за позовом Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості за виконані роботи згідно договору № 129-ПУ-ШУГК/Ви-15-3 від 21.07.2015 у загальному розмірі 38 254 грн. 29 коп. - припинити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія" (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вулиця Сибірцева, будинок 17; ідентифікаційний код 25119860) сплачений судовий збір у сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 81 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 81 від 24.02.2016, оригінал якого повернути Державному регіональному геологічному підприємству "Донецькгеологія".

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_1