Постанова № 56969705, 05.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року Справа № 876/3693/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

представника позивача Буря В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

07.10.2013 року ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.07.2013 року № 0007911702, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 77502,50 грн., та № 0007891702, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 93269,73 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем неправомірно нараховано грошові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та по податку на додану вартість. Позивач зазначає, що чинним законодавством механізм переведення платника податку зі спрощеної системи оподаткування на загальну у зв'язку із здійсненням платником єдиного податку другої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності господарських операцій із юридичними особами не платниками єдиного податку, не передбачений. Відтак, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 04.07.2013 року № 0007911702 та № 0007891702. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що контролюючий орган не мав повноважень самостійно переводити суб'єкта господарювання зі спрощеної системи оподаткування на загальну і, як наслідок визначати грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного законодавства, іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2013 року. За результатами перевірки 23 травня 2013 року був складений відповідний акт за № 1753/17-02/НОМЕР_3 (а.с. 14-38), у висновках якого зафіксовані порушення, в тому числі: статті 177 пункту 177.2 розділу ІV "Податок на доходи фізичних осіб" ПК України, занижено оподатковуваний дохід за 2012 рік на суму 376078,89 грн., чим занижено до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 6002,00 грн.; статті 180 пункту 180.1, статті 183 пунктів 183.10 та 183.4, статті 186 пункту 186.3 "ж", статті 187 пункту 187.1, статті 188 пункту 188.1 розділу V "Податок на додану вартість" ПК України - не нараховано та не сплачено до бюджету податок на додану вартість у 2012 році в сумі 75215, 78 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки 04 липня 2013 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0007911702, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - за основним платежем у розмірі 62002,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 15500,50 грн. (а.с. 42).

Також, на підставі вищевказаного акту перевірки 04 липня 2013 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0007891702, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем у розмірі 75215,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 18053,95 грн. (а.с. 43).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Однак колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділено на групи платників єдиного податку. При цьому до другої груп належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи, який надає послуги суб'єкту господарювання, що не є платником єдиного податку, не відповідає наведеним умовам перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку другої групи.

Згідно з пунктом 293.4 статті 293 ПК до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему, встановлюється ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

В силу вимог підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

З наведених законодавчих положень слідує, що наслідком порушення платником єдиного податку 2 групи умов перебування у цій групі платника є застосування ставки єдиного податку у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого з таким порушенням, та перехід на іншу систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому відбулося правопорушення.

З матеріалів справи слідує та не заперечується позивачем, що у спірний період ним здійснювались господарські операції з юридичними особами - неплатниками єдиного податку.

У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що Мукачівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області правомірно нарахувала ФОП ОСОБА_2 оспорювану суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, застосовуючи ставку податку у розмірі 15 відсотків до усіх доходів платника, отриманих починаючи з 01.01.2012 року.

Такий висновок відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 27.05.2015 року у справі № 817/2818/13-а.

Відтак колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення відповідача від 04.07.2013 року № 0007911702 є правомірним.

Стосовно донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 181.1 статті 181 ПК у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Втім відповідно до пункту 297.1 статті 297 платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу (підпункт 3).

Таким чином, сума виручки платника єдиного податку 2 групи, яка підлягає оподаткуванню за правилами спрощеної системи, не впливає на виникнення у особи обов'язку зареєструвати платником ПДВ; такий обов'язок виникає у суб'єкта малого підприємництва 2 групи у разі перевищення протягом послідовних дванадцяти календарних місяців суми його оподатковуваних операцій 300 000 гривень, без урахування 1000000 гривень, отриманих у рамках провадження діяльності на умовах сплати єдиного податку.

Як встановлено вище, ФОП ОСОБА_2 з 01.04.2012 р. є платником інших податків і зборів та зобов'язаний оподаткування здійснювати на умовах загальної системи.

З матеріалів справи слідує, що обсяги отриманих коштів за надані послуги протягом послідовних дванадцяти календарних місяців згідно представлених банківських виписок становлять 376078,89 грн; ця ж сума і була визначена податковим органом як база оподаткування.

Матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_2 не нараховано та не сплачено в бюджет податок на додану вартість у 2012 році в сумі 75215,78 грн, що є порушенням п. 180.1 ст. 180, підпункту "ж" п. 186.3 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 п. 188.1.ст. 188 розділ V Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 04.07.2013 року № 0007891702 є законним та скасуванню не підлягає.

Такий висновок також відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 27.05.2015 року у справі № 817/2818/13-а.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити повністю.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 807/3606/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін