Ухвала суду № 56969603, 06.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/988/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про: визнання протиправним та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ (відповідач 1) про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 49492682 від 27.11.2015 щодо примусового виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 у справі № 826/13135/14 про поновлення на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України та стягнення з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.08.2014 згідно з виконавчим листом № 826/13135/14, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 10.04.2015; зобов'язання прийняти до виконання та відкрити провадження згідно з виконавчим листом № 826/13135/14, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 10.04.2015 про поновлення на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України та стягнення з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.08.2014 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2016 адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2015 Окружним адміністративним судом м. Києва було видано два виконавчих листа №826/13135/14 про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України «Про звільнення ОСОБА_2 з посади Голови Державної пенітенціарної служби України» від 06.08.2014 №683-р, наказів Державної пенітенціарної служби України від 14.08.2014 №118 о/с та від 15.08.2014 №119 о/с; поновлення на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України та стягнення з Державної пенітенціарної служби України середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.08.2014. Видання двох виконавчих листів обумовлено тим, що поновлення на посаді стосується Кабінету Міністрів України, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - Державної пенітенціарної служби України, як боржників у виконавчому провадженні.

24.11.2015 позивач з заявою про примусове виконання рішення від 13.11.2015 в одному екземплярі, до якої було долучено один оригінал виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/13135/14 від 10.04.2015, де в відомостях про боржника було зазначено Кабінет Міністрів України, звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

27.11.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним Сергієм Володимировичем винесено Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49492682.

Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся до суду.

Згідно з ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Приписами п.1 ч.2 ст.17 Закону № 606-ХІV визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно з ст.18 Закону №606-ХІV виконавчий документ повинен відповідати вимогам, зазначеним у вказаній статті.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи видно, що позивачем подано до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належно оформлений виконавчий лист (а.с.44) з відповідною заявою (а.с.42-43) у встановлений строк, чим дотримано вищевказані вимоги закону.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження визначені в ст. 26 Закону № 606-ХІV.

Згідно з п.8 ч.1 ст.26 Закону №606-ХІV, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідачем відмовлено у відкритті виконавчого провадження постановою від 27.11.2015 (а.с.46) на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону №606-ХІV, де зазначено, що у пред'явленому до виконання виконавчому документі та заяві стягувача зазначено про необхідність стягнення середнього заробітку та поновлення на посаді, що унеможливлює виконання рішення, оскільки вказані заходи примусового виконання виконуються різними способами та вчиненням виконавчих дій, що на думку відповідачів виключає здійснення виконавчого провадження.

Суд першої інстанції вірно вказав, що з матеріалів виконавчого провадження ВП № 49492682 видно, що заявник з заявою звернувся до відповідача 2 з вимогами відкрити виконавчі провадження стосовно поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, долучивши лише оригінал виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/13135/14 від 10.04.2015, де в відомостях про боржника значився Кабінет Міністрів України, іншого оригіналу виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/13135/14 від 10.04.2015, де в відомостях про боржника значиться Державна пенітенціарна служба України, долучено не було, водночас, подання вказаної вище заяви з долученям оригіналу виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва №826/13135/14 від 10.04.2015, де в відомостях про боржника значиться Кабінет Міністрів України, не перешкоджало Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відкритті виконавчого провадження стосовно поновлення позивача на посаді.

Для відкриття виконавчого провадження стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу заявнику необхідно долучити оригінал виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/13135/14 від 10.04.2015, де в відомостях про боржника значиться Державна пенітенціарна служба України.

Колегія суддів також зазначає, що апелянтом жодним чином не доведено та не вказано на наявність обгрунтованих підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. Доводи стосовно того, що поновлення на посаді та стягнення коштів проводиться у різний спосіб та строки, а тому відсутні підстави для здійснення виконавчого провадження критично оцінюються колегією суддів, так як не відповідають вимогам закону, та порушують законне право позивача на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідно ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач 1 розглянувши заяву про примусове виконання рішення та виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/13135/14 від 10.04.2015, які подані у відповідності до вимог ст.ст. 18, 22 Закону №606-ХІV, передчасно дійшов висновку про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що вимоги позивача про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, та про зобов'язання прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження згідно з виконавчим листом № 826/13135/14 є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Апелянт як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не довів та не обгрунтував правомірність своїх дій у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 15.02.2016, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.