Ухвала суду № 56969578, 06.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Трегубенко С.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року справа №241/2645/15-а

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Жаботинської С.В.

Казначеєва Е.Г.

За участі секретаря судового засідання Борисов А.А.

За участі представника позивача - адвоката Рижко Г.О. (на підставі договору)

За участі представників відповідача - Яресько К.В., Бондаренко Я.Д. (на підставі довіреностей)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 26 січня 2016 року у справі № 241/2645/15-а (головуючий І інстанції Трегубенко С.В.) за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання дій щодо відмови у виплаті грошової допомоги неправомірними та зобов'язання виплатити грошову допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2015 року ОСОБА_6 (далі - позивач, ОСОБА_6) звернувся до Першотравневого районного суду Донецької області із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання дій щодо відмови у виплаті грошової допомоги неправомірними та зобов'язання виплатити грошову допомогу у відповідності до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, виходячи із спеціального стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, що становить 35 років 0 місяців 22 дні (арк. справи 2-6).

26 січня 2016 року Першотравневим районним судом Донецької області винесено постанову, якою задоволені вищенаведені вимоги позивача (арк. справи 64-66).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в доводах якої зазначив, що не погоджується із винесеною постановою суду, посилаючись на те, що період роботи ОСОБА_6 з 15 лютого 1983 року по 08 червня 1992 року на посаді інспектора з трудового навчання та профорієнтації учнів районного відділу народної освіти не повинен включатись до стажу, який дає право на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04 листопада 1993 року № 909 не передбачена посада інспектора з трудового навчання та профорієнтації районного відділу освіти райвиконкому.

До того ж апелянт вказав, що вищенаведений період роботи з 15 лютого 1983 року по 08 червня 1992 року позивача на посаді інспектора з трудового навчання та профорієнтації районного відділу освіти Першотравневого райвиконкому у відповідності до ЗУ «Про державну службу» повинен зараховуватись до стажу державної служби, посилаючись на постанову КМУ від 03 травня 1994 року № 283.

Апелянт погоджується із розрахунками по стажу роботи за період з 16 серпня 1976 року по 10 лютого 1983 року, що складає 6 років 5 міс. 25 днів, та не погоджується із вирахуванням стажу роботи за період з 16 січня 1996 року саме по 29 вересня 2015 року, оскільки за його твердженням страховий стаж та заробітна плата враховується по місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, тому потрібно враховувати стаж по 31 серпня 2015 року включно. Таким чином на думку апелянта позивач не набув потрібного стажу для призначення грошової допомоги, оскільки загальний стаж складає 26 років 1 міс. 11 днів.

З урахуванням чого апелянт просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі (арк. справи 68-70).

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції, а також не є спірним між сторонами, ОСОБА_6 25 вересня 2015 року звернувся до УПФУ в Першотравневому районі із заявою про призначення пенсії за вислугу років (арк. справи 81), на підставі якої 30 вересня 2015 року позивачеві призначено пенсію за віком.

Позивач, працюючи станом на день досягнення пенсійного віку на посаді заступника директора навчально-виховної роботи в Мангушській ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів у відповідності до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 15 жовтня 2015 року подав до УПФУ в Першотравневому районі відповідну заяву про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, як педагогічному працівнику, (арк. справи 11), але відповідач рішенням № 3545/03 від 27 жовтня 2015 року відмовив позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що наявний спеціальний стаж складає 26 років, а необхідний стаж для отримання грошової допомоги повинен становити для чоловіків - 35 років (арк. справи 12).

При цьому, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, у тому числі заперечень відповідача, УПФУ в Першотравневому районі не врахувало позивачеві до спеціального стажу його період роботи з 15 лютого 1983 року по 08 червня 1992 року на посаді інспектора з трудового навчання та профорієнтації учнів районного відділу народної освіти, посилаючись на те, що Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, затвердженим постановою КМУ від 04 листопада 1993 року № 909 не передбачена посада інспектора з трудового навчання та профорієнтації районного відділу освіти райвиконкому, що не дає право останньому на зарахування стажу, потрібного для отримання грошової допомоги у відповідності до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином спірним питанням у даній справі є наявність у позивача спеціального стажу, який дає право на отримання позивачем одноразової грошової допомоги у відповідності до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням періоду роботи з 15 лютого 1983 року по 08 червня 1992 року на посаді інспектора з трудового навчання та профорієнтації учнів районного відділу народної освіти.

Так з приводу викладеного суд зазначає наступне.

Статтею 57 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XІІ передбачені гарантії держави педагогічним, науково - педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів.

Поряд з іншими видами пенсій (за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника) педагогічні працівники мають право ще на один вид пенсії - на пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XІІ (далі - Закон № 1788- XІІ) пенсія за вислугу років є одним із видів державної трудової пенсії.

Пенсії за вислугу років педагогічним працівникам призначають за нормами вищенаведеного Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 № 1058 - ІV (далі - Закон № 1058). При цьому пенсійний вік для пенсії за вислугу років та трудовий стаж обчислюють згідно з нормами Закону № 1788- XІІ, а розміри пенсій за вислугу років - відповідно до норм Закону № 1058 - ІV.

Статею 26 Закону України № 1058 - ІV передбачені умови призначення пенсії за віком.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України, а саме постановою КМУ № 1191 від 23 листопада 2011 року.

Так, згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

04 листопада 1993 року постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на вислугу років (далі - Перелік № 909, Постанова № 909).

Таким чином скористатися пільговим виходом на пенсію за вислугу років можуть ті працівники освіти, які мають необхідний стаж роботи на посадах у закладах і установах, визначених у вищенаведеному Переліку № 909, а отримати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій - якщо набули необхідний страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Як вказувалось судом вище, спірним питанням є наявність у позивача спеціального стажу, який дає право на отримання позивачем одноразової грошової допомоги у відповідності до пункту 71 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням періоду роботи з 15 лютого 1983 року по 08 червня 1992 року на посаді інспектора з трудового навчання та профорієнтації учнів районного відділу народної освіти.

Дійсно, як встановлено судом, у Переліку № 909 посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відсутня посада інспектора з трудового навчання та профорієнтації учнів районного відділу народної освіти, яку обіймав позивач за період з 15 лютого 1983 року по 08 червня 1992 року, але разом з тим, у відповідності до пункту 3 примітки до Постанови № 909, було встановлено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Так пунктом 4 Переліку установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років (додаток до Постанови Ради Міністрів СРСР № 1397 від 17 грудня 1959 року, із змінами та доповненнями № 313 від 12 квітня 1984 року) була передбачена посада «інспектор районного відділу народної освіти».

Крім того, в Примітці 2 до вищенаведеного додатку до Постанови Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397 (із змінами від 12 квітня 1984 року № 313) визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах та посадах, передбачених цим Переліком, дає право па пенсію, незалежно від відомчої належності установи чи організації. Даний пункт повністю узгоджується з Приміткою 3 до Постанови КМУ від 04 листопада 1993 року № 909, а тому дає право отримати позивачу пенсію за вислугу років із зарахуванням в спеціальний стаж, який дає право на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України.

До того ж, що стосується посилань апелянта про непередбаченість Переліком установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років до наказу по Міністерству соціального забезпечення УРСР від 31 грудня 1959 року № 135 (додаток 1 розділ 4 «Органи народної освіти») посади позивача суд зазначає, що з 23 вересня 1982 poку діяв Указ Президії Верховної Ради Української PCP «Про відділи і управління виконавчих комітетів обласних, районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів Української PCP». Відповідно до Розділу II Переліку відділів і управлінь виконавчих комітетів обласних, районних, міських, районних у місток Рад народних депутатів Української PCP - відділи народної освіти підпорядковувались виконавчим комітетам районних Рад народних депутатів. А тому, запис в трудовій книжці позивача про прийняття його на роботу на посаду інспектора з трудового навчанні та профорієнтації учнів до районного відділу народної освіти зроблено саме Першотравневим райвиконкомом, що відповідало нормативним актам, які діяли на той час (арк. справи 9-10).

Згідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно до записів в трудовій книжці позивач має спеціальний стаж, що надає право на призначення пенсії за вислугу років (арк. справи 9-10):

- у період з 16 серпня 1976 року по 10 лютого 1983 року на посаді вчителя виробничого навчання Більшеміхайлівської СШ, з урахуванням чого спеціальний стаж складає 6 років 5 міс. 23 дні (не є спірним між сторонами);

- період з 01 січня 1992 року по 15 січня 1996 року судом не враховується, оскільки даний період не є спірним між сторонами, який потрібно включати до страхового стажу та не зараховується у відповідності до вищенаведених вимог законодавства у період спеціального стажу.

- у період з 15 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року на посаді інспектора з трудового навчання та профорієнтації учнів районного відділу народної освіти, яка згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, у відповідності до приміток пункту 3 постанови КМУ від 04 листопада 1993 року № 909 дає право на виплату останньому грошової допомоги у відповідності до пункту 71 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням чого стаж складає 8 років 10 міс. 16 днів;

При цьому судом враховується по 1991 рік у відповідності до пункту 3 примітки до Постанови № 909, якою встановлено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року (за раніше діючим законодавством) зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років).

- у період з 16 січня 1996 року по 29 вересня 2015 року (на момент призначення пенсії) позивач працював на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Мангушської ЗОШ, з урахуванням чого спеціальний стаж складає 19 років 8 міс. 13 днів.

До того ж суд не приймає посилання апелянта на те, що «період роботи з 15 лютого 1983 року по 08 червня 1992 року позивача на посаді інспектора з трудового навчання та профорієнтації районного відділу освіти Першотравневого райвиконкому у відповідності до ЗУ «Про державну службу» повинен зараховуватись до стажу державної служби у відповідності до постанови КМУ від 03 травня 1994 року № 283», оскільки даною Постановою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, що діє саме з 1993 року, та не може розповсюджуватись на правовідносини у періоді з 15 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року.

Крім того, відповідно до п.4 порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (Порядок 1191) страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право

на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, загальний стаж, що повинен враховуватись у пенсію позивача за вислугу років складає 35 років 0 місяців 22 дні, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неврахування часу роботи позивача на посаді інспектора з трудового навчання та профорієнтації учнів районного відділу народної освіти з 15 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року - є неправомірним, оскільки зазначений період роботи повинен бути зарахований до стажу для призначення пенсії за вислугу років, як набутий позивачем, саме до 01 січня 1992 року.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 26 січня 2016 року у справі № 241/2645/15-а, - залишити без задоволення.

Постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 26 січня 2016 року у справі № 241/2645/15-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 06 квітня 2016 року.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді С.В. Жаботинська

Е.Г. Казначеєв