Ухвала суду № 56966517, 30.03.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/13227/15-ц

Провадження № 2/520/1972/16

УХВАЛА

30.03.2016 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді Чаплицького В.В.,

за участю секретаря Буланової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «Приватбанк» подало до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, якою просить: накласти арешт на 1/12 частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Макарова, 3-А, що належить ОСОБА_1, та накласти арешт на 1/12 частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Макарова, 3-А, що належить ОСОБА_2, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, в разі задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 152 ЦПК України суд може забезпечити позов на підставі відповідної заяви, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За правилами ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити виходячи з наступного.

За положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд виходиться з засад співмірності позовних вимог з видом заходу забезпечення позову. Суду не надано належних та допустимих доказів вартості нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт, отже, суд позбавлений можливості врахувати принцип співмірності.

Крім того, суд вважає, що позивач не довів намір відповідачів, здійснити його відчуження, тобто не надав доказів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, в разі задоволення позову.

Також, не зясовано питання про можливе порушення інтересів інших осіб, у зв'язку із накладенням арешту на 1/12 частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Макарова, 3-А, що належить ОСОБА_1, та накладенням арешту на 1/12 частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Макарова, 3-А, що належить ОСОБА_2.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що обґрунтованих та законних підстав для забезпечення позову немає та заява про забезпечення позову є такою, що подана передчасно.

При постановлені дійсної ухвали суд враховував положення постанови ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року.

Керуючись ст.ст. 153, 208-210 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Чаплицький В. В.