Рішення № 5696592, 05.10.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-3396/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2009р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі : головуючої – судді Стоілової Т.В.

при секретарі Коваленко О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Красноармійськвугілля” про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

06.08.2009р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП Красноармійськвугілля” ВО „Шахта Родинське” про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 4002грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4416грн.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що перебувала в трудових відносинах з відповідачем з 04.04.1995 року по 29 грудня 2008 року, працюючи машиністом конвеєру. Її Звільнено з підприємства за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, в зв’язку з переходом на пенсію

Відповідач при звільненні її з підприємства, порушив вимоги ст.116 КЗпП України та не повністю виплатив заборгованість по заробітній платі, яку позивачка просить стягнути з відповідача в судовому порядку в розмірі 4002грн..

Крім того, позивачка вважає, що відповідачем порушені строки проведення розрахунку при звільненні, оскільки заборгованість по заробітній платі була їй перерахована 16.02.2009р. частково, недоплачена сума заборгованості по зарплаті на цей час складає 4002грн., а тому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки з часу звільнення з 30.12.2008 року по 16.02.2009р. в розмірі 4416грн. із розрахунку 92 грн.(середньоденний заробіток) х 48 (кількість календарних днів затримки розрахунку).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 наполягала на задоволенні своїх позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача ДП Красноармійськвугілля” ВО „Шахта Родинське” ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечує, що заборгованість по зарплаті складає 4002грн., разом з тим вважає, що в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід відмовити, з тих підстав, що на підприємстві склалося тяжке фінансове становище. Крім того, відповідач вважає, що позивачкою пропущено трьох-місячний термін позовної давності, передбачений ст.233 КЗпП України, для звернення до суду за вирішення трудових спорів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.116 КЗпП України та ст.24 Закону України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 року при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст..116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначені в цій статті відшкодування, в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах ДП Красноармійськвугілля” ВО „Шахта Родинське” з 04.04.1995 року по 29 грудня 2008 року, працюючи машиністом конвеєру. Її Звільнено з підприємства за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, в зв’язку з переходом на пенсію(л.с.6-11).

На час звільнення їй було нарахована до виплати 6822грн. 53коп.(л.с.12). Із матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що в 16 лютого 2009р. відповідач частково виплатив позивачці заборгованість по заробітній платі, невиплачена сума складає 4002грн.(а.с.15).

Згідно довідки, наданої суду відповідачем, вбачається, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 складає 2667грн. 98коп., середньоденний - 92,00грн.(а.с.13).

Зважаючи на ту обставину, що відповідач не провів розрахунок з позивачкою в день звільнення, суд вважає, що право позивачки було порушене, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 4002грн..

Оскільки судом встановлено, що до цього часу заборгованість по заробітній платі позивачці не виплачено, суд вважає, що її вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку – є законними та обґрунтованими і з відповідача на користь позивачки слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 48 робочих дня, із розрахунку 48 робочих дня х 92(середньоденна заробітна плата) = 4416грн., що відповідає вимогам ст.117 КЗпП України, задовольнивши таким чином вимоги позивача повністю.

Суд не може прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивачка пропустила термін позовної давності для зверненням в суд, встановлений ст.233 КЗпП України – три місяці з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Оскільки у відповідності зі ст.233 КЗпП України(зі змінами та доповненнями) у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обґрунтовані ст.117 КЗпП України, і є вимогами про порушення законодавства про оплату праці, а тому на них не розповсюджується термін трьохмісячної давності про розгляд трудових спорів.

Суд не може також погодитись з доводами відповідача про те, що відсутня провина ДП „Красноармійськвугілля” ВО „Шахта Родинське” в невчасній виплаті заробітної плати, оскільки саме відповідач є працедавцем позивачки, саме від нього залежить вчасна виплата заробітної плати та належне функціонування підприємства. А тому заперечення відповідача суд вважає необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст.116, 117, 233 КЗпТ України, ст.24, 25, 34 Закону України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р. “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, ст.10, 14, 88, 208, 212, 213-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства „Красноармійськвугілля” задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Державного підприємства „Красноармійськвугілля” Відокремлений підрозділ „шахта „Родинська” р/р 26007301600953 в ПІБ України м.Димитрів МФО 334806 Інд.код 32087941 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4002(чотири тисячі дві)грн.., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4416(чотири тисячі чотириста шістнадцять)грн., а всього 8418грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць в розмірі 2667,98грн.

Стягнути з відповідача Державного підприємства „Красноармійськвугілля” на користь держави державне мито в розмірі 84,18грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: