Ухвала суду № 56965327, 04.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/1451/15-ц Провадження № 22-ц/772/1222/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 43Доповідач Стеблюк Л. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Стеблюк Л.П.

суддів: Колоса С.С., Якименко М.М.

при секретарі: Кирилюк Л.М.

за участю ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з 06.11.2005 року перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 і 18.11.2005 року вони зареєстрували місце проживання в будинку баби дружини за адресою м. Шаргород, вул. Малишка, 33. З того часу він постійно проживав за цією адресою і зробив капітальний ремонт в будинку. В 2015 році він був госпіталізований до лікарні для проведення операції, але після виписки до будинку його не впустили і зі слів дружини дізнався, що він більше не зареєстрований за цією адресою. На запит адвоката Шаргородський РС УДМС України у Вінницькій області 16.07.2015 року повідомив, що ОСОБА_2 знятий з реєстраційного обліку за заявою нового власника будинку. Вважає такі дії відповідача безпідставними і такими, що суперечать ст. 47 Конституції України, ст. 156 ЖК України та Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», тому просив визнати дії УДМС України у Вінницькій області протиправними і зобов`язати УДМС України у Вінницькій області відновити реєстрацію місця проживання м. Шаргород Вінницької області, вул. Малишка, 33.

Дана справа надійшла за підсудністю з Шаргородського районного суду Вінницької області і розглянута в порядку цивільного судочинства враховуючи ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року (а.с. 67).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати залишено за позивачем.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки судом неповно зясовано обставини справи, та про постановлення нового рішення, про задоволення позову у повному обсязі.

Перепровіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, висновок суду про задоволення позову позовних вимог ґрунтується на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 стала власником житла в порядку спадкування. Також встановлено ОСОБА_2 не є і не був членом сім`ї ОСОБА_5, оскільки належних доказів цьому позивач не надав і сама ОСОБА_5 заперечила даний факт, крім того, позивач не відноситься до осіб, зазначених в ч. 2 ст. 64, ст. 156 ЖК УРСР. Також на підставі пояснень сторін, свідків, довідки виконкому Шаргородської міської ради від 27.05.2015 року (а.с. 11) суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не проживали разом і не вели спільне господарство. ОСОБА_2 вселився в будинок в 2005 році в зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_6 і зареєструвався за цією адресою за згодою попереднього власника ОСОБА_7

Власник будинку ОСОБА_5 не давала згоди на вселення членом її сім`ї - донькою ОСОБА_6 свого чоловіка ОСОБА_2

Крім того, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не був укладений договір найму житлового приміщення відповідно до вимог ст. 158 ЖК УРСР. Такий договір найму не укладався і між ОСОБА_2 та попереднім власником ОСОБА_7

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тому скориставшись своїм правом ОСОБА_5 звернулась до Шаргородської міграційної служби з заявою про скасування реєстрації ОСОБА_2 і така була підставно задоволена.

Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім`ї власника будинку (квартири) користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок (квартиру) в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.

За таких обставин ОСОБА_2 внаслідок припинення права власності на будинок колишнім власником ОСОБА_7 втратив право користування спірним жилим приміщенням будинком № 33 по вул. Малишка в м. Шаргород Вінницької області, який з березня 2015 року належить на праві власності ОСОБА_5.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про задоволення позову, носять в основному декларативний характер. При розгляді справи в апеляційній інстанції було встановлено, що в спірному будинку ОСОБА_2 не проживає, шлюб з ОСОБА_6 розірвано, будь-яких матеріальних претензій до неї та власника будинку не має.

Враховуючи, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно застосував норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, що виникли між сторонами, підстав для скасування або зміни рішення суду колегія суддів не знаходить.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 313 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча: Л.П. Стеблюк

Судді: С.С. Колос

ОСОБА_8

/підписи/

з оригіналом вірно: