Рішення № 56965163, 29.03.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 212/2-5412/11

Провадження № 2/127/973/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2016 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Куйдан Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за первісним позовом Прокурора м. Вінниці в інтересах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми простроченої заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Вінниці в інтересах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми простроченої заборгованості.

Позов мотивований тим, що згідно з кредитним договором №1337 від 18.01.2008 року, який укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією Вінницьке міське відділення №8672 ВАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 375750 грн. зі сплатою 15,5 % річних за користування кредитом строком на 7 років, тобто до 18.01.2015 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 18.01.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 посвідчено договір іпотеки майнових прав за реєстровим №259. Відповідно до п. 1.2. вищезазначеного договору позичальником було передано в іпотеку майнові права, які належать іпотекодавцю за договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 18.01.2008 року, за реєстровим №255 на: земельну ділянку, площею 0,1519 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район с. Бохоники, вул. Садова, 40.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 18.01.2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючою філією Вінницьке міське відділення №8672 був укладений договір поруки №634, відповідно до п.2.1. якого у разі порушення боржником виконання зобовязання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобовязання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору.

Згідно з п. 3.1. договору поруки поручитель відповідає по зобовязанях за вищезазначеним кредитним договором перед кредиторм в тому ж обсязі, що і боржник , а саме: всім належним йому майном, коштами та всіма активами, що належить йому на праві власності, незважаючи на термін, коли і як вони були придбані і на які може бути звернено стягнення в порядку встановленому законодавством України.

Працівники філії Вінницьке міське відділеня №8672 ВАТ «Державний ощадний банк України» неодноразово попереджали боржника та поручителя про настання терміну погашення кредиту та відсотків за його користування.

Проте ОСОБА_1 не дотрималась термінів погашення кредиту та відсотків за його користування, в звязку з чим має заборгованість.

Відповідно до розрахунку суми боргу станом на 14.03.2014 року по кредитному договору №1337 від 18.01.2008 року заборгованість складає 822578,16 грн., з яких: 344437,53 грн. заборгованість за основним боргом, з них прострочена заборгованість в розмірі 295231,86 грн.,

242171 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, з них прострочені проценти в розмірі 240562,05 грн.;

235969, 63 грн. заборгованість по пеніза прострочення платежів по кредиту.

Відповідно до п. 4.2.3. кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами більше ніж два місяці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

ОСОБА_1 добровільно сплатити борг відмовляється, що стало підставою звернення Прокурора м. Вінниці в інтересах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми простроченої заборгованості.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічною позововною заявою до ВАТ «Державний ощадний банк» філія Вінницьке відділення №8672 про визнання кредитного договору від 18.01.2008 року за №1337 недійсним, з тих підстав, що кредитний договір укладався від її імені племінником ОСОБА_5, який отримав кошти по цьому кредитному договору та повністю розпорядився ними, придбавши земельну ділянку, яку оформив на свою тітку ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу та передав у заставу.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 про визнання договору поруки від 18.01.2008 р. №634 недійсним.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 договір поруки від 18.01.2008 р. №634 не підписував. А з положень ч. 3 ст.203 ЦК України вбачається, що загальною вимогою, дотримання якої необхідно для дійсності правочину є вільне волевиявлення учасника правочину та відповідність його внутрішній волі. Обов'язковою умовою правочину є досягнення сторонами згоди зі всіх суттєвих вимог договору і дотримання при цьому письмової форми за умови підписання його сторонами як передбачено вимогами ст.207 ч.2 ЦК України. Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки. Згідно з ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст.229 цього ж Кодексу), такий правочин визнається недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 про визнання кредитного договору №1337 від 18.01.2008 р. недійсним. Позов мотивований тим, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з вимогами частини першої та третьої статті 203 ІІК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам і волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України. Обов'язковою умовою правочину є досягнення сторонами згоди зі всіх суттєвих вимог договору і дотримання при цьому письмової форми за умови підписання його сторонами як передбачено вимогами ч. 2 ст.207 ЦК України. Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки. Волевиявлення ОСОБА_1 на укладення кредитного договору було відсутнє, кредитний договір №1337 від 18.01.2008 р. вона не підписувала.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача первісну позовну заяву підтримали у повному обсязі, посилаючись на викладені у ній обставини, зустрічні позовні заяви не визнали.

Представник відповідачів первісний позов не визнав, зустрічні позовні заяви підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з кредитним договором №1337 від 18.01.2008 року, який укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією Вінницьке міське відділення №8672 ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 375750 грн. зі сплатою 15,5 % річних за користування кредитом строком на 7 років, тобто до 18.01.2015 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 18.01.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 посвідчено договір іпотеки майнових прав за реєстровим №259. Відповідно до п. 1.2. вищезазначеного договору позичальником було передано в іпотеку майнові права, які належать іпотекодавцю за договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 18.01.2008 року, за реєстровим №255 на: земельну ділянку, площею 0,1519 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район с. Бохоники, вул. Садова, 40.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 18.01.2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі заступника керуючого філією Вінницьке міське відділення №8672 був укладений договір поруки №634, відповідно до п.2.1. якого у разі порушення боржником виконання зобовязання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобовязання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору.

Згідно з п. 3.1. договору поруки поручитель відповідає по зобовязаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредиторм в тому ж обсязі, що і боржник, а саме всім належним йому майном, коштами та всіма активами, що належить йому на праві власності, не зважаючи на термін, коли і як вони були придбані і на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Працівники філії Вінницьке міське відділеня №8672 ВАТ «Державний ощадний банк України» неодноразово попереджали боржника та поручителя про настання терміну погашення кредиту та відсотків за його користування.

Проте ОСОБА_1 не дотрималась термінів погашення кредиту та відсотків за користування ним, у звязку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку суми боргу станом на 14.03.2014 року за кредитним договором №1337 від 18.01.2008 року заборгованість складає 822578,16 грн., з яких: 344437,53 грн. заборгованість за основним боргом, з них прострочена заборгованість в розмірі 295231,86 грн.;

242171 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, з них прострочені проценти в розмірі 240562,05 грн.;

235969, 63 грн. заборгованість по пені за прострочення платежів по кредиту.

Відповідно до п. 4.2.3. кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами більше ніж два місяці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

ОСОБА_1 заборгованість не сплачує.

Згідно з ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, оскільки відповідачем було отримано в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» кредит. Зобовязання відповідач не виконала, що підтверджується наданими позивачем доказами. Зазначені обставини переконують суд в наявності підстав для задоволення позову.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 про визнання кредитного договору №1337 від 18.01.2008 р. позивач посилається на недійсність кредитного договору у зв»язку з тим, що підпис від імені позичальника в цьому договорі не належить їй. Відповідно волевиявлення на укладення договору у неї як учасника правочину не було, свого підпису в кредитному договорі не ставила.

Проте безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 доведено висновками судової почеркознавчої та технічної експертизи.

Так, згідно з висновком №1136/1137/15-21 від 04.09.2015 р. Вінницького відділення Київського НДІ судових експертиз (том. 3 а.с. 75) : пункт 4 резолютивної частини «Підписи, від імені ОСОБА_1 на кредитному договорі від 18 січня 2008 року №1337, який було укладено між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» філія Вінницьке міське відділення №8672 виконані самою ОСОБА_1»; пункт 6 резолютивної частини «Підпис, від імені ОСОБА_1 в заяві на видачу готівки від 18.01.2008 року на суму 375750 грн. виконаний самою ОСОБА_1».

У висновку №193 від 26.01.2016 р. Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру повторної почеркознавчої експертизи (том. 3 а.с. 167) зазначено: «Підписи від імені ОСОБА_1 на кредитному договорі від 18.01.2008 р. №1337 (додатки 1, 2 до нього), який було укладено між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» філія Вінницьке міське відділення №8672, виконані ОСОБА_1.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 про визнання договору поруки від 18.01.2008 р. №634 недійсним суд вважає обґрунтованим, тому що виходячи з положень ч. 3 ст.203 ЦК України загальною вимогою, дотримання якої необхідно для дійсності правочину є вільне волевиявлення учасника правочину та відповідність його внутрішній волі. Обов'язковою умовою правочину є досягнення сторонами згоди зі всіх суттєвих вимог договору і дотримання при цьому письмової форми за умови підписання його сторонами як передбачено вимогами ч. 2 ст.207 ЦК України. Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відсутність волевиявлення ОСОБА_2 на укладення договору поруки від 18.01.2008р. №634 доведено висновками судової почеркознавчої та технічної експертизи.

Так, згідно з висновком №1136/1137/15-21 від 04.09.2015 р. Вінницького відділення Київського НДІ судових експертиз (том. 3 а.с. 75) : пункт 5 резолютивної частини «Підпис від імені ОСОБА_2 на договорі поруки від 18 січня 2008 року за №634, який було укладено між: ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» філія - Вінницьке міське відділення №8672 - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою».

Згідно з висновком №193 від 26.01.2016 р. Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру повторної почеркознавчої експертизи (том. 3 а.с. 167): «Підпис від імені ОСОБА_2 на договорі поруки від 18 січня 2008 року за №634, який було укладено між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ВАТ «Державний ощадний банк України» філія - Вінницьке міське відділення №8672 ОСОБА_6, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою».

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 16, 203 ч. 3, 207 ч. 2, 526, 530, 553, 554, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором №1337 від 18.01.2008 р. в сумі 822578,16 грн., з яких основний борг 344437, 53 грн., проценти за користування кредитними коштами 242171, 00 грн., пеня за простроченими основним боргом та процентами 240562, 05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в дохід держави в розмірі 6890 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» філії Вінницьке міське відділення №8672 від 18.01.2008 р. №634.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в дохід держави в розмірі 551, 20 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, відсутніми в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя