Рішення № 56963840, 29.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Cправа № 640/1791/15ц

Провадження №22ц/790/1801/16

Головуючий1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач: Гуцал Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Гуцал Л.В.,

суддів Піддубного Р.М., Котелевець А.В.,

за участю секретаря Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Київського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України у Дзержинському районі міста Харкова, Головного управління юстиції у Харківській області, треті особи ОСОБА_3, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, про застосування наслідків недійсності правочину, повернення виконаного за недійсним правочином, про відшкодування збитків, -

встановила:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом. Посилаючись на ст.ст.3,216,536,1048,1166,1212,1214 ЦК України просила застосувати наслідки недійсності правочину та:

- стягнути на її користь з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі ПАТ «ВТБ Банк») на її користь 772514,68 гривень, з яких: 570229,48 гривень в якості повернення виконаного за недійсним правочином; 97454,56 гривень в якості процентів за безпідставне користування грошовими коштами; 2226,84 гривень в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів; 102129,63 гривень в якості відшкодування збитків, понесених на оплату послуг ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція»; 474,17 гривень в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів на рахунок ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція»;

- стягнути на її користь з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на її користь 57022,95 гривень в якості повернення безпідставного набутого майна; 9745,46 гривень в якості процентів за безпідставне користування її грошовими коштами;

- стягнути на її користь з Головного управління юстиції в Харківській області на її користь 115,26 гривень в якості повернення безпідставно набутого майна; 19,70 гривень в якості процентів за безпідставне користування її грошовими коштами.

Посилалась на те, що на прилюдних торгах по реалізації нерухомого майна вона придбала трикімнатну квартиру №19, по вул.Отакара Яроша,22 в м.Харкові. Право власності позивача було посвідчено Свідоцтвом №415, виданим 27 вересня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4. Торги проводило ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція». Ціна продажу склала 729497,34 гривень, з яких: на рахунок ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в якості винагороди за послуги з реалізації майна було перераховано 102129,63 гривень; на рахунок Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі ВДВС), відкритий в Головному управлянні державної казначейської служби України в Харківській області, було перераховано 627367,71 гривень. У свою чергу Дзержинський ВДВС перерахував: 570229,48 гривень на рахунок ПАТ «ВТБ Банк»; 57022,95 гривень до Державного бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України у Дзержинському районі м.Харкова в якості виконавчого збору; 115,26 гривень на спеціальний реєстраційний рахунок Головного управління юстиції в Харківській області в якості витрат на проведення виконавчих дій.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 листопада 2012 року прилюдні торги від 07 вересня 2012 року з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири №19, по вул.Отакара Яроша,22 в м.Харкові були визнані недійсними, скасований протокол проведення прилюдних торгів від 07 вересня 2012 року, скасований акт державного виконавця від 13 вересня 2012 року та свідоцтво за номером 415. Рішення набрало законної сили.

Таким чином позивач була позбавлена свого права на придбану квартиру, однак сплачені нею грошові кошти особами, які їх отримали, не повернуті.

Оскільки ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» припинено, що унеможливлює стягнення з останнього коштів на підставі ст.1212 ЦК України, вважала що сплачена на рахунок ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» сума грошових коштів та комісія Банку за їх перерахування повинна бути стягнута з ПАТ «ВТБ Банк» в рахунок відшкодування їй збитків, оскільки внаслідок протиправних дій Банку таких збитків їй завдано.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 30 листопада 2015 року позов задоволено частково. Суд застосував наслідки недійсності правочину прилюдних торгів з реалізації квартири №19, по вул.Отакара Яроша,22 в м.Харкові, які відбулися 07 вересня 2012 року та затверджені 13 вересня 2012 року актом Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, повернув сторони недійсного правочину у попередній стан та стягнув на користь позивача: з ПАТ «ВТБ Банк» - 570229,48 гривень в якості повернення виконаного за недійсним правочином; 2226,84 гривень в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів; 102129,63 гривень в якості відшкодування збитків, понесених на оплату послуг ПП «Спеціальне підприємство Юстиція»; 474,17 гривень в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів на рахунок ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція»; з Головного управління юстиції в Харківській області - 115, 26 гривень - понесені збитки в якості оплати витрат на проведення виконавчих дій; з Дзержинського ВДВС - 57022,95 гривень в якості виконавчого збору, шляхом списання коштів Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків відділу ДВС, а в разі відсутності у зазначеному державному органі відповідних призначень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду; в частині позову про стягнення з відповідачів грошових коштів у якості процентів за безпідставне користування її грошима суд відмовив; вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рішення оскаржує відповідач ПАТ «ВТБ Банк». В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення в частині стягнення з ПАТ «ВТБ Банк» на користь позивача 2226,84 гривень в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів; 102129,63 гривень в якості відшкодування збитків, понесених на оплату послуг ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція»; 474,17 гривень в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів на рахунок ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» скасувати та у задоволенні цих позовних вимог відмовити. В частині стягнення на користь позивача 570229,48 гривень в якості повернення виконаного за недійсним право чином рішення не оскаржує.

Інші особи, які приймали участь у справі рішення суду не оскаржують.

Відповідно до ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Отже рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ПАТ «ВТБ Банк» на користь позивача 2226,84 гривень; 102129,63 гривень та 474,17 гривень. В іншій частині рішення не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.

У суді апеляційної інстанції представник ПАТ «ВТБ Банк» апеляційну скаргу підтримав. Представник ОСОБА_2 проти задоволення скарги заперечував. Представник Головного управління юстиції у Харківській області вважала скаргу обгрунтованою. Представник ОСОБА_3 вважав, що скарга задоволенню не підлягає. Інші особи до суду апеляційної інстанції не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що з метою задоволення вимог ПАТ «ВТБ Банк» про погашення заборгованості позичальника - ТОВ «Багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «СВ» на суму 3680438,36 гривень, 20 квітня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру №19, по вул.Отакара Яроша,22 в м.Харкові 3, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_3.

08 липня 2010 року постановою старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ за виконавчим написом нотаріуса відкрито виконавче провадження ВП № 20142391 про звернення стягнення на трикімнатну квартиру №19, по вул.Отакара Яроша,22 в м.Харкові, яка належить ОСОБА_3.

18 липня 2012 року між Харківською філією ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» та Дзержинським ВДВС укладено договір № 02/498/12/і про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки).

На підставі цього договору Харківська філія ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» прийняла нерухоме майно на реалізацію та 07 вересня 2012 року від свого імені, виступаючи продавцем провела прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердила протокол їх проведення та отримала в якості комісійної винагороди 102 129,63 гривень.

За наслідками торгів згідно протоколу №123-02/498/121, затвердженого директором Харківської філії ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» переможцем прилюдних торгів визнано ОСОБА_2, яка сплатила за вказану квартиру 729497,34 гривень.

Встановлено також, що кошти, які надійшли на депозитний рахунок Дзержинського ВДВС від реалізації квартири були розподілені державною виконавчою службою відповідно до вимог ст.43 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, 19 вересня 2012 року на підставі розпорядження старшого державного виконавця Кунєвої М.І. № 20142391/17 з депозитного рахунку виконавчої служби грошові кошти, отримані від реалізації квартири на прилюдних торгах були перераховані стягувачу ПАТ «ВТБ Банк» у сумі 570229,48 гривень; Головному управлінню Державного казначейства України в Харківській області у сумі 57022,95 гривень у якості виконавчого збору; Головному управлінню юстиції в Харківській області у сумі 115,28 гривень на його спеціальний реєстраційний рахунок у якості оплати витрат на проведення виконавчих дій. ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» на свій рахунок отримало 102129,63 гривень.

12 листопада 2012 року за позовом ОСОБА_3 Дзержинським районним судом м.Харкова було ухвалено рішення, яким визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20 квітня 2010 року приватного нотаріуса ХМНЮ ОСОБА_5; визнано недійсними публічні торги від 07 вересня 2012 року з реалізації квартири №19 по вул Отакара Яроша,22 в м.Харкові, переможцем яких стала позивач; скасовано складений Харківською філією ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» протокол проведення прилюдних торгів від 07 вересня 2012 року; скасовано акт державного виконавця від 13 вересня 2012 року про реалізацію арештованого майна; скасовано свідоцтво видане ОСОБА_2 на зазначену вище квартиру. Рішення набрало законної сили та є чинним.

Задовольняючи позов в частині стягнення з ПАТ «ВТБ Банк» спірних сум суд першої інстанції виходив з того, що 102129,63 гривень підлягають стягненню на користь позивача з Харківської філії ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», однак оскільки діяльність цієї юридичної особи 04 липня 2014 року було припинено, а негативні для позивача наслідки у вигляді понесених збитків настали саме внаслідок винних протиправних дій ПАТ «ВТБ Банк», суд у відповідності з ч.2 ст.216 ЦК України вважав за необхідне стягнути з останнього спричинені ОСОБА_2 збитки у розмірі 102129,63 гривень, 474,17 гривень та 2226,84 гривень.

Такий висновок суду не можна визнати правильним, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції сторонами правочину, який визнано судом недійсним і наслідки недійсності якого просила застосувати позивач, є Харківська філія ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» та ОСОБА_2.

Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За приписами ч.2 ст.216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

ПАТ «ВТБ Банк» не є стороною правочину проте суд, пославшись на зазначену норму, стягнув на користь позивача спірні суми.

Відсутні правові підстави і для стягнення спірних сум відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, на яку послалась ОСОБА_2 у позові, та яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Згідно зі ст.1166 цього Кодексу єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Проте належних доказів на підтвердження того, що позивачу завдано шкоди саме з вини ПАТ «ВТБ Банк» матеріали справи не містять.

Судовими рішеннями, якими визнано недійсними прилюдні торги, зокрема рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 листопада 2012 року, вина ПАТ «ВТБ Банк» не встановлювалась.

Не доведеним є і те, що ПАТ «ВТБ Банк» умисно створив передумови для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Факт припинення діяльності ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» також не є підставою для стягнення спірних сум з ПАТ «ВТБ Банк». Позивач обєктивно не була позбавлена можливості заявити вимоги до ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» про стягнення сум, отриманих останнім на виконання недійсного правочину, з 19 лютого 2013 року з моменту набрання чинності рішення Київського районного суду м.Харкова від 12 листопада 2012 року.

За таких обставин рішення Київського районного суду м.Харкова від 30 листопада 2015 року, в частині стягнення з ПАТ «ВТБ Банк» на користь позивача 2226,84 гривень в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів; 102129,63 гривень в якості відшкодування збитків, понесених на оплату послуг ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція»; 474,17 гривень в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів на рахунок ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні таких вимог.

Керуючись ст. 303, ст. 304, п.3 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 316,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2015 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь ОСОБА_2: 2226 (дві тисячі двісті двадцять шість) гривень 84 копійки в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів; 102129 (сто дві тисячі сто двадцять девять) гривень 63 копійок в якості відшкодування збитків, понесених на оплату послуг ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція»; 474 (чотириста сімдесят чотири) гривні 17 копійок в якості відшкодування збитків, понесених для оплати комісії банку за перерахування коштів на рахунок ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» скасувати та у задоволенні цих позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді