Ухвала суду № 56963727, 30.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/2546/16 Головуючий 1 інст. Ференчук О.В.

Справа № 643/18425/15-ц

Категорія: правочини Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Котелевець А.В.,

суддів Гуцал Л.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - керівника місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, визнання договору дійсним та визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, визнання договору дійсним та визнання права власності.

На обґрунтування позивач вказав, що 22 січня 2013 року він позичив відповідачу гроші в сумі 366480 грн. 00 коп., що еквівалентно 45000 доларам США 00 центів, які останній зобовязувався повернути до 01 квітня 2015 року.

В цей же день для забезпечення виконання зобовязань за договором позики в простій письмовій формі з умовою подальшого нотаріального оформлення впродовж місяця укладено договір іпотеки, предметом якого є трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, належна ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації НВО «Турбоатом» 15 січня 1996 року, та Свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Харківською державною нотаріальною конторою 20 травня 2010 року за реєстровим № 1-209.

Однак добровільно борг не повернуто, станом на 01 квітня 2015 року заборгованість за курсом НБУ складає 1055250 грн. 00 коп., з вини ОСОБА_3 у встановлений договором строк нотаріально договір іпотеки не посвідчено.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1055250 грн. 00 коп.; визнати договір іпотеки від 22 січня 2013 року дійсним; в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 82,90 кв. м., житловою площею 52,30 кв. м.; визнати за ОСОБА_2 право власності на дане житло; вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 січня 2016 року позов задоволено.

З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 1055250 грн. 00 коп.

Договір іпотеки, укладений 22 січня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнано дійсним.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики віл 22 січня 2013 року звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, належну ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації НВО «Турбоатом» 15 січня 1996 року, та Свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Харківською державною нотаріальною конторою 20 травня 2010 року за реєстровим № 1-209.

За ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 82,90 кв. м., житловою площею 52,30 кв. м.

З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 6090 грн. 00 коп. судового збору.

На вказане рішення апеляційну скаргу подав ОСОБА_1 - керівник місцевої прокуратури № 4, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, та не приймав участь у справі. Посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального, процесуального права, заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема зазначає, що ОСОБА_3 помер 04 серпня 2015 року, тобто не є належним відповідачем по даній справі; на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 82, власником спірного житла є ОСОБА_5; договір іпотеки не є укладеним; за фактом незаконного заволодіння вказаною квартирою місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014221004000070, в рамках якого ОСОБА_2 пояснив, що він особисто з позовом до суду не звертався.

Сторони рішення суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що позов до ОСОБА_3 подано в листопаді 2015 року.

Із актового запису про смерть № 13192 від 03 вересня 2015 року вбачається, що відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 а м. Харкові, помер 04 серпня 2015 року.

Відповідно до статті 30 ЦПК України сторонами у цивільному судочинстві є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Цивільне судочинство не передбачає права на предявлення позову до померлої особи.

Оскільки на момент подачі позову, а відповідно і на момент ухвалення судового рішення, яке оскаржується, цивільна правоздатність ОСОБА_3 припинилася у звязку зі смертю (стаття 25 ЦК України), останній не може вважатися відповідачем у справі у розумінні цивільно-процесуального законодавства, а відтак предявлення до нього позову не ґрунтується на законі.

У даному випадку неможливе і процесуальне правонаступництво, оскільки за змістом статті 37 ЦПК України суд вирішує питання про залучення до участі у справі правонаступника лише у випадку смерті фізичної особи на стадії розгляду цивільної справи, а ОСОБА_3 помер до предявлення до нього позову.

Таким чином, судом першої інстанції помилково було відкрито провадження за позовними вимогами до ОСОБА_3

Згідно пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За приписами частини 1 статті 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку з закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 205 ЦПК України.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 205, ст. 310, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - керівника місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 січня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, визнання договору дійсним та визнання права власності - закрити.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Л.В.Гуцал

ОСОБА_6