Вирок № 56963272, 04.04.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Маслов М. І..

Справа № 644/6102/15-к

Провадження № 1-кп/644/188/16

04.04.2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2016 року Орджонікідзевський районний суд м Харкова

у складі : головуючого - судді Маслова М.І., при секретарі - Шпиця Л.В., за участю прокурора - Калмикова О.А., потерпілих - ОСОБА_1,ОСОБА_2, обвинуваченого ( підсудного ) - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015220530001269, який надійшов від прокурора прокуратури Харківської області № 3 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше судимого 21.03.2014 р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.07.2015 р. засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно за ст. 71 КК України - шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання остаточно призначено покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкав за адресою до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого за ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2015 року приблизно о 16 годині, обвинувачений (підсудний) ОСОБА_3 за попередньою змовою по мобільному телефону домовився з ОСОБА_4 про вчинення крадіжки за адресою: м. Харків, вул. Соколова буд. 37, кімната 23, де мешкали на той час ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Матеріали відносно ОСОБА_4 були виділені в окреме провадження. Постановою від 22.04.1015 року він був засуджений 14.05.2015 року за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.353, 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворим, призначено обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі, з урахуванням строку відбування з моменту затримання. 31.01.2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зустрілися з метою вчинення крадіжки за вказівками останнього. Діючи за попередньою змовою, повторно, у співучасті із ОСОБА_4, виконуючи пособницькі дії, ОСОБА_3, необхідно було вивести ОСОБА_1 з кімнати, приблизно на 20 хвилин, щоб дати змогу ОСОБА_4 скоїти злочин, при тому, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були не знайомі. В той час, поки ОСОБА_3 своїми пособницькими діями усував перешкоду для вчинення злочину, а саме виводив ОСОБА_1 із кімнати, ОСОБА_4, маючи ключ від кімнати потерпілого скоїв крадіжку речей, а саме: ноутбук « Леново» згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 602 від 25.03.2015 р. на суму 7895 грн., мобільний телефон марки « Нокія 105», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 602 від 25.03.2015 р. на суму 266 грн., ДВД-плеєр, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 602 від 25.03.2015 р. на суму 304 грн., спричинивши тим самим ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 8600 грн., а ОСОБА_1 - на загальну суму 266 грн.. Органами слідства неправомірні дії ОСОБА_3 були кваліфіковані, як кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у скоєнні злочину кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та надав суду пояснення про обставини вчинення злочину так, як про це зазначено вище та просив не досліджувати докази, щодо тих обставин злочинів, які ним не оспорюються, проти чого не заперечували інші учасники судового провадження, при цьому суд переконався, що обвинувачений та потерпілі цілком розуміють положення, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, і наслідки на право оскарження вироку, визначені ч. 2 ст. 394 КПК України. Допитаний ОСОБА_3 у судовому засіданні не оскаржував своєї співучасті у крадіжці майна у потерпілих сумісно з ОСОБА_4, але стверджує, що моральна та матеріальна шкода була стягнута з ОСОБА_4 по цивільному позову згідно вироку від 14.05.2015 року Орджонікідзевського районного суду м. Харкова( справа № 644//3943/15-к) за ч.2 ст. 190, ч. 1353, ч. 2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України, згідно якого на користь цивільних позивачів ОСОБА_2 стягнута вартість ноутбука «Леново» 7895 грн., вартість ДВД-плеєра - 304 грн.; ОСОБА_1 - вартість мобільного телефону марки «Нокія-105» - 266 грн.. Допитані у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтвердили, що дійсно з ОСОБА_4 стягнута вартість вкрадених речей, але вони (потерпілі) вважають заявити цивільний позов і відносно ОСОБА_3 на суму - 21200 грн. на користь позивачів, згідно ст.128 КПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1168 ЦК України, а саме: вартість ноутбука «Леново» - 15000 грн., ДВД ТВ -3000 грн., мобільний телефон «Нокія» -700 грн., мобільний телефон «Нокія» -500 грн., куртка-пуховик -2000 грн..Суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю і його дії підлягають кваліфікації за ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто пособництво у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до приміщення, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб. У суду не визиває сумнів правомірність кваліфікації дій ОСОБА_3. Згідно вказаного вироку був задоволений цивільний позов у порядку відшкодування матеріальної шкоди потерпілих ОСОБА_2 на суму 8000 грн., та ОСОБА_1 на суму 2000 грн.. Врахувавши, що обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує проти фактичних обставин скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, суд вважав за можливе з урахуванням положень ч.3 ст. 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи і відомості про особу обвинуваченого. Обставиною, яка помякшує покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, є рецидив злочинів. З урахуванням викладеного, суд вважає, що неправомірні дії ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, як кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто пособництво у вчиненні таємного викрадення чужого майна ( крадіжка ), поєднана із проникненням до приміщення, вчинена повторн, за попередньою змовою групою осіб. Цивільний позов ОСОБА_2 на суму 23200 грн. необхідно задовольнити частково, щодо моральної шкоди у розмірі 2000 грн., суд стягнув вказану суму з ОСОБА_3 у порядку ст. ст. 23, 128, 1166, 1167, 1158 ЦК України. В іншій частині позову відмовити за необгрунтованістю та доказаністю предявленого позову, оскільки цей позов вже був задоволений ОСОБА_2 на суму 8000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4 за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 14.05.2015 року та ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4 на суму 2000 грн..

При призначенні покарання за вчинені злочини суд приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення волі обвинуваченого із застосуванням, при визначенні покарання за сукупністю злочинів, за принципом поглинання більш суворого покаранням менш суворим за ч.4 ст.70 КК України, із урахуванням покарання призначеного за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 16.07.2015 року.

Речові докази у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України- суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Згідно ч. 4 ст.70 КК України, частково приєднати не відбутий строк покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.07.2015 р. за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно визначити міру покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання з 16.07.2015 р..

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 602 від 25.03.2015 р. на загальну суму 491,00 грн., та перерахувати на рахунок експертно-криміналістічного центру( код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова)

Речові докази у матеріалах справи відсутні.

Цивільний позов ОСОБА_2 на суму 23200 грн. задовольнити частково на суму моральної шкоди у розмірі 2000 грн., враховуючи те, що суд стягнув вказану суму з ОСОБА_3 у порядку ст. ст. 23, 128, 1166, 1167, 1158 ЦК Украіни.В іншій частині позову відмовити за необгрунтованістю та доказаністю предявленого позову, оскільки цей позов вже був задоволений ОСОБА_2 на суму 8000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4 за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 14.05.2015 року та ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4 на суму 2000 грн..

Копію вироку вручити прокурору і засудженому негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Суддя : Маслов М.І.