Вирок № 56962197, 06.04.2016, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/13/16-к

Провадження №1-кп/621/58/16

ВИРОК

ІМЯМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарях: Лацько А.С., Єрмоленко О.О.

за участю: прокурора Колот Н.М.

захисника адвоката ОСОБА_1

за участю сторін кримінального провадження: потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Зміївського районного суду

матеріали кримінального провадження № 12015220300001306 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Зміїв Харківської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, який має неповнолітню дитину дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не працює, раніше засудженого:

- 31.10.2000 року Зміївським районним судом Харківської області за ст. ст.140 ч. 2 КК

України 1960 року до 01 року 06 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 45 КК

України 1960 року, з випробуванням строком на 1 рік, зі штрафом на користь держави

в розмірі 170 гр.;

- 10.08.2001 року Зміївським районним судом Харківської області за ст.ст. 140 ч.2,114,42,43 КК

України до 2 років 06 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;

- 08.12.2003 року звільненого за відбуттям строку покарання;

- 08.11.2004 року Зміївським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч.3,

ст.15- ст.185 ч.3,70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 28.07.2008 року звільненого за відбуттям строку покарання;

- 21.09.2012 року Зміївським районним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.2,185 ч. 3,

70 ч.1 КК України до 03 років позбавлення волі;

- 19.09.2014 року звільненого за відбуттям строку покарання;

- 17.04.2015 року Зміївським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2 КК України

до 02 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням строком

на 1 рік, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: Харківська область,

м. Зміїв, вул. Колгоспна, 7

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ст. 185 ч. 3 КК України при наступних обставинах.

1 епізод.

У листопаді 2015 року, у вечірній час, точні дата та час під час досудового

розслідування не встановлені, у обвинуваченого ОСОБА_4, який проходив по

вул. Зеленій м. Зміїв Харківської області, біля гаража № 39, що належить ОСОБА_2, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Виконуючи свій злочинний умисел, діючи навмисно та протиправно, керуючись

корисливими мотивами, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає,

обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи біля вказаного гаражу, проник до сховища,

а саме, до прибудови до гаража, виконаної із сітки, звідки таємно, повторно викрав майно

ОСОБА_2, а саме:

- 3 алюмінієвих бідони, обємом 40 літрів кожний, бувші у вжитку, вартістю 450 гр. кожний,

а всього на загальну суму 1350 гр..

Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, звернувши

викрадене на свою користь.

2 епізод.

У період з 15 грудня 2015 року по 16 грудня 2015 року, точні дата та час під час

досудового розслідування не встановлені, у обвинуваченого ОСОБА_4, який знаходився

на вул.152 Стрілецької Дивізії м. Зміїв Харківської області, в районі домоволодіння № 16, що

належить ОСОБА_3, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Виконуючи свій злочинний умисел, діючи навмисно та протиправно, керуючись

корисливими мотивами, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає,

обвинувачений ОСОБА_4 зайшов на територію вказаного домоволодіння, де через

незачинені двері проник до сараю, звідки таємно, повторно викрав майно ОСОБА_3,

а саме:

- 1 алюмінієвий бідон, обємом 40 літрів, бувший у вжитку, вартістю 416 гр. 16 коп..

Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, звернувши

викрадене на свою користь.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провинність

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України, при вищевикладених обставинах,

при розясненні йому суті обвинувачення, визнав повністю.

Під час допиту щодо кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4

свою провинність у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України, при

вищевикладених обставинах, визнав частково.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що у листопаді 2015 року йому були потрібні

гроші, оскільки його мати хворіла.

Він проходив біля гаража № 39, розташованого по вул. Зеленій м. Зміїв Харківської

області, де в прибудові до гаража, виконаної із сітки, побачив 3 бідони.

Сітка з лівої сторони була відірвана та підведена так, що утворився отвір у розмірі

приблизно 30 см. від основи.

Бідони знаходились від сітки на відстані витягнутої руки.

До прибудови із сітки він не заходив. Він рукою дістав бідони та відніс їх до

приймального пункту, де продав як кольоровий метал за 220 гр..

Також обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що у грудні 2015 року він знаходився

біля домоволодіння № 16, розташованого по вул.152 Стрілецької Дивізії м. Зміїв Харківської області, де побачив відкритий сарай, біля дверей якого, на вулиці, знаходився бідон.

Вказаний бідон він забрав та продав за 85 гр..

Зазначив, що по кожному з епізодів відсутня кваліфікуюча ознака проникнення, оскільки при скоєнні крадіжок бідонів він до прибудови із сітки та до сараю не проникав. В решті обвинувачення свою вину визнав повністю та щиро покаявся.

Розгляд судового провадження провадився відносно обвинуваченого ОСОБА_4

в межах пред'явленого йому обвинувачення, у повному обсязі.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними доказами:

по 1 епізоду:

- Свідченнями потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що за адресою: Харківська

область, м. Зміїв, вул. Зелена, розташований її гараж № 39.

До гаража прибудована прибудова розміром 3 м. х 5 м., яка має фундамент.

З фундаменту виступають 8 труб, на яких закріплена металева сітка, на висоті 30 см. від

фундаменту.

Три сторони прибудови обнесені сіткою, а четвертою - є стіна гаражу, з вхідними

дверима до приміщення гаражу.

У прибудову можна зайти тільки через гараж, в якому знаходяться двері до прибудови.

Вона давно придбала 3 алюмінієвих бідони.

Вказані бідони знаходились у гаражі, а згодом вона їх винесла у прибудову.

Бідони знаходились зліва від вхідних дверей у гараж, на відстані 70 см. та на відстані

1,5 м.-1,7 м. до сітки. Бідони не стояли в рядок, а знаходились за бочкою, а тому від сітки рукою їх дістатись було неможливо.

Щодо крадіжки, то до неї приходили співробітники поліції.

Було виявлено, що сітка у прибудові була піднята вверх над фундаментом на 30 см.,

внаслідок чого утворився отвір, через який могла пролізти людина.

Також було встановлено, що належні їй три бідони, придатні до використання, були

відсутні.

Згодом три бідони їй були повернуті, а тому цивільний позов не заявляє.

В частині міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.

- Свідченнями свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що точної дати він не памятає,

у темний час доби, до нього прийшов обвинувачений ОСОБА_4 та запропонував купити три алюмінієвих бідони, придатні до використання. Вказані бідони він купив по ціні 17 гр. за

1 кг., сплативши приблизно 200 гр. 300 гр. та використовував їх для своїх потреб.

- Протоколом огляду місця події з фототаблицями до нього від 07.12.2015 року за участю

власника ОСОБА_2, під час якого була оглянута прибудова до гаража № 39, що

розташована адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Зелена та виявлено згорнуту та підняту

сітку в її нижній частині, внаслідок чого утворився отвір висотою 30 см., довжиною 1,5 м., при

цьому ОСОБА_2 вказала на місце, де знаходились алюмінієві бідони, обємом 40 л., яке

було на відстані 2,5 м. від пошкодженої сітки та 0,5 м. від входу у прибудову.( а.с. 158-159,

160-163 том 2 )

- Протоколом огляду місця події з фототаблицями до нього від 14.12.2015 року за участю

власника ОСОБА_6, під час якого був оглянутий будинок останнього, розташований

за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Трудова, 66 та вилучено майно - три алюмінієві

бідони, обємом 40 л. кожний. ( а.с. 164-165, 166-168 том 2 )

- Протоколом огляду предметів від 14.12.2015 року, під час якого були оглянуті:

три алюмінієві бідони з кришками, що замикаються на ланцюг, обємом 40 л. кожний, бувші

у вжитку, висотою 51 см., діаметром 35 см., діаметр отвору 24 см., кожний вагою 5,8 кг.

( а.с. 169 том 2)

- Протоколом предявлення речей для впізнання від 14.12.2015 року, згідно якого

свідок ОСОБА_6 впізнав бідон, що знаходився у його використанні, розташований у другій

позиції. ( а.с. 170-172 том 2)

- Протоколом предявлення речей для впізнання від 14.12.2015 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_2М . впізнала бідон, що був у неї викрадений, розташований у третій позиції.

( а.с. 173-175 том 2)

- Протоколом предявлення особи для впізнання від 25.12.2015 року, згідно якого свідок

ОСОБА_6 впізнав особу під № 4, яким був обвинувачений ОСОБА_4, що свідок

ОСОБА_6 особисто підтвердив в судовому засіданні. ( а.с. 176-178 том 2)

- Висновком судової товарознавчої експертизи № 4953 від 22.12.2015 року, згідно якої була

визначена вартість майна, що було вкрадено у ОСОБА_2, на загальну суму 1350 гр..

( а.с. 187-188 том 2)

- Розпискою ОСОБА_2 без дати про отримання трьох алюмінієвих бідонів, обємом 40 л..

( а.с. 182 том 2)

по 2 епізоду:

- Свідченнями потерпілої ОСОБА_3, яка суду пояснила, що вона проживає в будинку, розташованому за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. 152 Стрілецької Дивізії,16.

На території вказаного домоволодіння знаходиться сарай, який використовується нею

у господарських справах.

Завжди, після 20 години, вказаний сарай вона замикала, оскільки в ньому зберігала різні речі, у тому числі, бідон, обємом 40 л., в якому містився цукор.

Бідон знаходився у приміщенні сараю, прямо перед дверима, на відстані 2-х метрів від

входу.

Вказаний бідон на вулицю вона ніколи не виносила.

У грудні 2015 року, перед Новим Роком, вона лежала у будинку та сарай не замкнула.

На наступний день, в ранці, коли пішла за цукром, виявила крадіжку бідона.

Згодом бідон з цукром їй був повернутий.

В частині міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.

03.03.2016 року подала позовну заяву до обвинуваченого ОСОБА_4

« Про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину», в якій просила про

стягнення з останнього матеріальної шкоди на суму у розмірі 700 гр., яка складається

з вартості викраденого майна: алюмінієвого бідону в сумі 460 гр. та 15 кг. цукру, що містився

в ньому, в сумі 240 гр.

- Свідченнями свідка ОСОБА_7, яка суду пояснила, що у грудні 2015 року до неї

додому за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Мічуріна,8 прийшов обвинувачений

ОСОБА_4 та запропонував їй купити алюмінієвий бідон.

Бідон був липкий, він був із - під цукру, але цукру не містив, мав нормальний стан.

Вказаний бідон вона купила приблизно за 100 гр.

Обвинуваченому ОСОБА_4 вона запитань щодо бідона не задавала, вона бачила,

що останньому були потрібні гроші.

Згодом бідон у неї був вилучений співробітниками поліції.

Під час досудового розслідування її допитував слідчий, за її участю проводилось впізнання. Обвинуваченого ОСОБА_4 вона впізнала по фотографії.

- Протоколом огляду місця події з фототаблицями до нього від 06.01.2016 року за участю

власника ОСОБА_3, під час якого була оглянута територія домоволодіння, розташованого

за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. 152 Стрілецької Дивізії,16 та приміщення сараю, в якому зберігаються різні речі, у тому числі, металевий шкаф, деревяні стіл та полиці, при

цьому ОСОБА_3 вказала на місце, де знаходився алюмінієвий бідон, обємом 40 л., а саме,

біля деревяного столу на полу, на відстані 1,5 м. від входу.( а.с. 83-84, 85-88 том 2 )

- Протоколом огляду місця події з фототаблицями до нього від 13.01.2016 року за участю

власника ОСОБА_7, під час якого був оглянутий будинок останньої, розташований

за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Мічуріна, 8 та вилучено майно - алюмінієвий

бідон, обємом 40 л.. ( а.с. 96-97, 98-99 том 2 )

- Протоколом огляду предметів від 13.01.2016 року, під час якого був оглянутий алюмінієвий

бідон з кришкою, що замикається на ланцюг, обємом 40 л., бувший у вжитку, висотою 51 см.,

діаметром 35 см., діаметр отвору 24 см..( а.с. 100 том 2)

- Протоколом предявлення речей для впізнання від 13.01.2016 року, згідно якого

потерпіла ОСОБА_3 впізнала бідон, що був у неї викрадений, розташований під № 3.

( а.с. 101-103 том 2)

- Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2016 року,

згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнала особу під № 1, яким був обвинувачений

ОСОБА_4, що свідок ОСОБА_7 особисто підтвердила в судовому засіданні.

( а.с. 107-109,110 том 2)

- Висновком судової товарознавчої експертизи № 126 від 12.01.2016 року, згідно якої була

визначена вартість майна, що було вкрадено у ОСОБА_3, на загальну суму

416 гр. 67 коп. ( а.с. 93-94 том 2)

- Розпискою ОСОБА_3 від 13.01.2016 року про отримання алюмінієвого бідону,

обємом 40 л.. ( а.с. 106 том 2)

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість

обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених злочинів під час судового

провадження доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним

та ухвалення обвинувального вироку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 по

1 епізоду скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане

з проникненням до сховища, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.

По 2 епізоду обвинувачений ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням до приміщення, тобто вчинив злочин,

передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.

Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 в тій частині,

що він, по епізоду 1 з потерпілою ОСОБА_2М, не проникав до прибудови із сітки, а

дістав 3 бідони, оскільки вони знаходились від нього на відстані витягнутої руки.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 займає таку позицію, намагаючись

уникнути відповідальності за скоєне.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 у вказаній частині спростовуються

свідченнями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні зауважила на те, що

її три бідони знаходились у прибудові із сітки, зліва від вхідних дверей у гараж, на відстані

70 см. та на відстані 1,5 м.-1,7 м. до сітки, при цьому бідони знаходились за бочкою, а тому від

сітки дістатись їх рукою було неможливим.

Також пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 у вказаній частині спростовуються

оголошеним і дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду місця події

з фототаблицями до нього від 07.12.2015 року, під час якого в прибудові було виявлено

згорнуту та підняту сітку в її нижній частині, внаслідок чого утворився отвір висотою 30 см.,

довжиною 1,5 м.. .( а.с. 158-159,160-163 том 2 )

Як зазначила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2, отвір, що утворився у сітці

прибудови за розміром був достатній для того, щоб могла пролізти людина.

Суд також критично ставиться до пояснень обвинуваченого ОСОБА_4В .і в тій

частині, що він, по епізоду 2 з потерпілою ОСОБА_3, не проникав до приміщення сараю,

а скоїв крадіжку бідона, який знаходився біля сараю, на вулиці.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 займає таку позицію, намагаючись

уникнути відповідальності за скоєне.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 у вказаній частині спростовуються

свідченнями потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні стверджувала, що викрадений в неї бідон знаходився у приміщенні сараю, прямо перед дверима, на відстані 2-х метрів від

входу, при цьому вказаний бідон на вулицю вона ніколи не виносила.

З огляду на викладене, суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4, по

кожному з вказаних епізодів, наявна кваліфікуюча ознака проникнення.

Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв саме проникнення, спочатку у сховище

( прибудову із сітки) по епізоду 1 та у приміщення сараю по епізоду 2, оскільки здійснив

незаконне вторгнення до них у будь-який спосіб, у тому числі, із застосуванням засобів

подолання перешкод або без їх використання, що надавало змогу останньому викрасти майно,

у тому числі, без входу до приміщення чи сховища.

В судовому засіданні встановлено, що до кожного з обєктів вторгнення обвинувачений

ОСОБА_4 слідував з метою крадіжки, для здобуття матеріальних коштів, в яких він мав

потребу, при цьому він усвідомлював, що посягає на чужу власність, таємно вилучаючи чуже майно, на яке не має ніякого права, передбачав спричинення матеріальної шкоди і бажав її

завдання.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_3 03.03.2016 року,

з яким обвинувачений ОСОБА_4 не погодився у повному обсязі, суд виходить

з наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 не підлягає задоволенню

з наступних підстав.

Сума матеріальної шкоди, визначена потерпілою ОСОБА_3 в розмірі 700 гр.,

складається з вартості викраденого майна, а саме, алюмінієвого бідону в сумі 460 гр. та 15 кг. цукру, що містився в ньому, в сумі 240 гр.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілій ОСОБА_3 О.М.13.01.2016 року був

повернутий алюмінієвий бідон, про що свідчить розписка останньої, яка міститься в матеріалах даного кримінального провадження на аркуші справи 106 том 2.

Вказані обставини потерпіла ОСОБА_3 особисто підтвердила під час її допиту

в судовому засіданні

Щодо відшкодування вартості 15 кг. цукру, то суд також вважає їх необґрунтованими.

Згідно обвинувального акту від 28.01.2016 року обвинуваченому ОСОБА_4

не ставилося у вину викрадення 15 кг. цукру на суму 240 гр..

Більш того, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила, що цукор їй також був повернутий.

За таких обставин, суд вважає на необхідне у задоволенні цивільного позову потерпілої

ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_4 « Про відшкодування майнової шкоди,

завданої внаслідок злочину» відмовити за необґрунтованістю.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, у відповідності зі ст. 65 КК

України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що

пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв

злочини, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Як особистість обвинувачений ОСОБА_4 є особою, яка неодноразово

засуджувалась за корисні злочини ( а.с. 113-135, 138-154 том 2), 17.04.2015 року був

засуджений Зміївським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2 КК України

до 02 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням строком

на 1 рік ( а.с. 133-135, 137,152-154), з 17.04.2015 року перебував на обліку у Зміївському РВ

КВІ ( а.с. 137 том 2) і знов вчинив аналогічний злочин в період іспитового строку, що свідчить

про його стійку антисоціальну направленість.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем

проживання ( а.с. 112 том 2), має неповнолітню дитину дочку ОСОБА_5

Олександрівну, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Пом'якшуючими обставинами щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає

щире каяття в частині обвинувачення, яке він визнав повністю, позитивну характеристику

за місцем проживання, наявність неповнолітньої дитини.

Обтяжуючою обставиною щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає рецидив

злочину.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд

виходить із встановленоїст. 50 КК Українийого мети кари, виправлення і запобігання

вчиненню останнім нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості,

з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання

як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення

справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту

основоположних прав особи, воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним

(не становити надмірного тягаря для особи), що наведено в справах «Бакланов проти Росії»

від 09.06.2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року; «Ісмайлова проти Росії»

від 29.11.2007 року.

З урахуванням обставин, характеру, ступеню тяжкості скоєних злочинів,

особи обвинуваченого ОСОБА_4, думки потерпілих ОСОБА_2М та ОСОБА_3,

суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від

суспільства.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 був засуджений вироком Зміївського районного суду Харківської області від 17.04.2015 року за ст. 185 ч. 2 КК України до

до 02 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням строком

на 1 рік, то суд вважає на необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК

України, частково приєднавши до покарання по даному вироку не відбуту частину покарання

за попереднім вироком.

Суд вважає, що вказаний вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів

Суд вважає на необхідне зарахувати у строк відбуття обвинуваченим ОСОБА_4

покарання час його перебування під вартою по даному кримінальному провадженню

з 27 січня 2016 року по 05 квітня 2016 року включно. ( а.с. 6 том 1)

Суд вважає на необхідне рахувати обвинуваченому ОСОБА_4 строк відбуття покарання з 06 квітня 2016 року.

Крім того, відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 з 27 січня 2016 року по день

ухвалення даного вироку 06.04.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону Українивід 26.11.2015 року №838-VIIІ "Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".

Під час досудового слідства по даному кримінальному провадженню були понесені витрати у звязку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 4953 від 22.12.2015 року в розмірі 245 гр. 52 коп. ( а.с. 186 том 2)

Суд вважає на необхідне зазначену суму віднести до судових витрат та стягнути

на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005, код банку 37999680,

МФО 851011, код доходів 24060300, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова)

з обвинуваченого ОСОБА_4 у розмірі 245 гр. 52 коп. ( двісті сорок пять гр. 52 коп.)

Під час досудового слідства по даному кримінальному провадженню були понесені витрати у звязку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 126 від 12.01.2016 року

в розмірі 306 гр. 90 коп. ( а.с. 92 том 2)

Суд вважає на необхідне зазначену суму віднести до судових витрат та стягнути

на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005, код банку 37999680,

МФО 851011, код доходів 24060300, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова)

з обвинуваченого ОСОБА_4 у розмірі 306 гр. 90 коп. ( триста шість гр. 90 коп.)

Речові докази:

- три алюмінієві бідони з кришками, що замикаються на ланцюг, обємом 40 л. кожний, бувші

у вжитку, висотою 51 см., діаметром 35 см., діаметр отвору 24 см., кожний вагою 5,8 кг., що

перебувають на збереженні у потерпілої ОСОБА_2, суд вважає на необхідне залишити

у розпорядженні останньої ; ( а.с. 180-181,182 том 2)

- алюмінієвий бідон з кришкою, що замикається на ланцюг, обємом 40 л., бувший у вжитку,

висотою 51 см., діаметром 35 см., діаметр отвору 24 см., що перебуває на збереженні

у потерпілої ОСОБА_3, суд вважає на необхідне залишити у розпорядженні останньої.

( а.с. 104-105,106 том 2)

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 370,374,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді

04 ( чотирьох) років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання

за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 17.04.2015 року за

ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді 03 ( трьох) місяців позбавлення волі і остаточно призначити йому 04 (чотири ) роки 03 ( три) місяці позбавлення волі., з відбуванням покарання у кримінально виконавчому закладі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити попередній

тримання під вартою і залишити таким до набрання вироком законної сили.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 06 квітня 2016 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_4

час його перебування під вартою у період з 27 січня 2016 року по 05 квітня 2016 року включно.

Зарахувати, відповідно до абзацу 1 ч. 5ст. 72 КК Українистрок попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 з 27 січня 2016 року по день ухвалення даного вироку 06.04.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону Українивід 26.11.2015 року №838-VIIІ "Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".

У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого

ОСОБА_4 « Про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину» -

відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011,

УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) за проведення судової товарознавчої експертизи № 4953 від 22.12.2015 року суму в розмірі 245 гр. 52 коп. (двісті сорок пять гр.

52 коп.)

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011,

УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) за проведення судової товарознавчої експертизи № 126 від 12.01.2016 року суму в розмірі 306 гр. 90 коп. (триста шість гр. 90 коп..)

Речові докази:

- три алюмінієві бідони з кришками, що замикаються на ланцюг, обємом 40 л. кожний, бувші

у вжитку, висотою 51 см., діаметром 35 см., діаметр отвору 24 см., кожний вагою 5,8 кг., що

перебувають на збереженні у потерпілої ОСОБА_2- залишити у розпорядженні

останньої;

- алюмінієвий бідон з кришкою, що замикається на ланцюг, обємом 40 л., бувший у вжитку,

висотою 51 см., діаметром 35 см., діаметр отвору 24 см., що перебуває на збереженні

у потерпілої ОСОБА_3 - залишити у розпорядженні останньої.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через

Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Зміївського районного суду Чигрина Л.Г.