Рішення № 56959254, 21.03.2016, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7316/15-ц

2/214/970/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 березня 2016 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

при секретарі Латкіній О.В.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 014/6767/32146/82 від 04.04.2007 року, яка станом на 13.08.2015року становить 4261,63 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку 91136,62 грн., яка складається із: заборгованість за кредитом 61978,93 грн., в тому числі заборгованість за кредитом 17069,61 грн.; заборгованість за відсотками 6370,49 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 5693,43 грн.; розрахована пеня 22787,20 грн. В обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що 04.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/6767/32146/82, відповідно до якого позичальнику було надано кредит у сумі 12000 доларів США. Кредит надано на строк до 03.04.2017 року. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 13,75% річних. Банк виконав свої зобовязання перед позичальником, надавши кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором. Відповідач з липня 2014року припинив належним чином виконувати свої грошові зобовязання за кредитним договором, в звязку з чим утворилася вищезазначена заборгованість за кредитом, і тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача до судового засідання не зявився, однак надав суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, крім того вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що дійсно отримав кредит від банку, перестав виконувати свої зобовязання з грудня 2014 року, кредит не відмовляється сплачувати, хоче, щоб банк пішов йому на зустріч, так-як він ніде не працює, є інвалідом 3-ї групи, має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, подавши до суду відповідні письмові заперечення, та застосувати до вимог про стягнення пені строк позовної давності та вимоги ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання». В подальшому відповідач в судове засідання не зявився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, до якої додав заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог застосувавши позовну давність.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.04.2007 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/6767/32146/82, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 12 000 доларів США на строк до 03.04.2017 року зі сплатою відсотків у розмірі 13,75 % річних у валюті кредиту (а.с.12-19).

Відповідно положень ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач в повній мірі виконав свої зобовязання перед відповідачем, надавши останньому кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку, станом на дату видачі кредитних коштів (а.с. 19).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.1. кредитного договору №014/6767/32146/82, позичальник зобовязався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу банку щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно графіку погашення кредиту, протягом строку дії кредитного договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 03.04.2017 року; щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, відсотки за фактичне користування кредитних коштів кредитора та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Встановлено та визнано в судовому засіданні відповідачем факт припинення ним належного виконання своїх зобовязань перед банком з грудня 2014 року за кредитним договором № 014/6767/32146/82 від 04.04.2007 року.

На неодноразові звернення до відповідача з листами-вимогами про сплату існуючої заборгованості, відповідач не виконав свої грошові зобовязання (а.с. 20).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених норм закону та умов кредитного договору № 014/6767/32146/82 від 04.04.2007 року свої зобовязання належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 13.08.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 4261,63 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на дату розрахунку 91136 грн. 63 коп., із розрахунку: тіло кредиту 2898,18 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на дату розрахунку - 61978 грн. 98 коп., заборгованість за відсотками 297,89 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на дату розрахунку 6370 грн. 49 коп., розрахункова пеня 1065,55 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на дату розрахунку 22787 грн. 20 коп.

Отже, враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимоги у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 4261,63 дол. США, що в еквіваленті станом на 13 серпня 2015 року по курсу НБУ 91136 грн. 62 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом 61978 грн. 93 коп.; заборгованість за відсотками 6370 грн. 49 коп.; розрахована пеня 22787 грн. 20 коп.

Приймаючи зазначене вище рішення суд не приймає доводи та вимоги відповідача про застосування строку позовної давності щодо розрахунку пені та вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10.1. кредитного договору № 014/6767/32146/82 від 04.04.2007 року, за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених положенням цього договору. Позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання зобовязань, зазначеного в цьому Договорі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. А ч.3 цієї статті визначено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Встановлено, що відповідно до змісту розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №014/6767/32146/82 від 04.04.2007 року, відповідач 18.12.2014 року здійснював часткове погашення кредиту та відсотків (а.с.10), а отже за таких обставин, суд вважає, що підстави для застосування строку позовної давності відсутні, оскільки часткове погашення відповідачем свого боргу свідчить про визнання ним свого обовязку по погашенню заборгованості відповідно до умов вказаного кредитного договору.

В свою чергу, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак суд вважає, що вимоги визначені в ст.3Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» не підлягають застосування до спірних правовідносин в цій справі, оскільки цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

З зазначеного слідує, що скільки відповідач укладав кредитний договір як фізична особа, а не як також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, то посилання відповідача на зазначені вимоги норм Закону є безпідставними.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 88 ЦПК України,з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в сумі 1367 грн. 05 коп. (а.с.5).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,527,530,554,610,623, 1049 ЦК України, ст.ст.10,11,15,57-60,88,169,209,212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/6767/32146/82 від 04.04.2007 року в сумі 4261,63 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 13 серпня 2015 року 91136 (девяносто одна тисяча сто тридцять шість) грн. 62 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом 61978 (шістдесят одна девятсот сімдесят вісм) грн. 93 коп.; заборгованість за відсотками 6 370 (шість тисяч триста сімдесят) грн. 49 коп.; розрахована пеня 22787 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» судові витрати в сумі 1367 (одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 05 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Євтушенко