Вирок № 56958140, 04.03.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/8126/15-к

№ 1-кп/204/120/16

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2016 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Дружиніна К.М.

при секретарі Дьяченко О.І.

за участю прокурора Пономарчук В.М.

представника потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12015040030000960 за обвинуваченням ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2, 15 жовтня 2015 року близько 14 години 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, рухаючись по вул. Робочій, з боку вул. Уральської в напрямку вул. Каверіна в м. Дніпропетровську, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, приближаючись до нерегульованого пішохідного переходу позначеному дорожньою розміткою 1.14.3 ПДР України, розташованого в районі е/о № 236, перед яким у правій полосі руху зупинився транспортний засіб, не зменшив швидкість керованого ним автомобіля і при необхідності не зупинився, щоб переконатися, що він не створить перешкоду чи небезпеку пішоходам, які знаходяться на пішохідному переході, внаслідок чого виїхав на пішохідний перехід та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину з права наліво по ходу його руху по пішохідному переходу.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у виді: закритого перелому голівки правої малогомілкової кістки без зміщення уламків, закритого перелому зовнішнього мищелку правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, надриву передньо-бічної звязки правого колінного суглобу, сліду від загоєння садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 5220е від 16.11.2015 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоровя.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилось в тому, що водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, порушив вимоги п. 18.4 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

п. 18.4 Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися для того, щоб переконатися, що на пішохідному переході немає пішоходів для яких може бути створена перешкода чи небезпека; невиконання якого перебуває в причинному звязку з наслідками, що наступили.

ОСОБА_2 свою вину в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнав повністю та пояснив суду, що дійсно 15 жовтня 2015 року близько 14 години 20 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Робочій, з боку вул. Уральської в напрямку вул. Каверіна в м. Дніпропетровську, він був недостатньо уважний, приближаючись до нерегульованого пішохідного переходу позначеному дорожньою розміткою 1.14.3 ПДР України, розташованого в районі е/о № 236, перед яким у правій полосі руху зупинився транспортний засіб, він не зменшив швидкість автомобіля, не переконався у відсутності пішоходів, внаслідок чого виїхав на пішохідний перехід, де вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_4 В наслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Про винність ОСОБА_2, суд робить висновок виходячи з наступних доказів.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.10.2015 року і схеми до нього, зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди (а.п.5-13).

Відповідно до висновку експерту № 5220-е від 16.11.2015 року, в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому голівки правої малогомілкової кістки без зміщення уламків, закритого перелому зовнішнього мищелку правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, надриву передньо-бічної звязки правого колінного суглобу, сліду від загоєння садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоровя. (а.с. 29-31).

Відповідно до висновку експерта № 70/27-72 від 27.11.2015 року, при зазначених дорожніх обставинах, дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.18.4 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходилось в причинному звязку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди (а.п.62-63).

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, в зв'язку з визначенням порядку та об'єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не заперечуються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав повністю, характеризується позитивно, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.

Зважаючи на суспільну небезпеку скоєного діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 15726 гривень 57 копійок та моральної шкоди в розмірі 45 000 гривень. В якості доказів спричинення матеріальної шкоди потерпілою подані копії документів - фіскальних та товарних чеків, що підтверджують факт понесення витрат на лікування.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її завдала.

При вирішенні питання стосовно обґрунтованості вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, суд виходить із наступного. Діями обвинуваченого дійсно спричинена потерпілій моральна шкода, яка полягає в стражданнях в наслідок відчутті болю, отримання тілесних ушкоджень, відновленні здоровя. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, ступінь його вини, глибину душевних страждань потерпілої, що знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із діями обвинуваченого, вимоги розумності та справедливості, а також майновий стан обвинуваченого, та приходить до висновку про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення автотехнічної експертизи, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбуття основного призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо засуджений протягом одного року іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_2, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави фактичну вартість проведення судової автотехнічної експертизи № 70/27-72 від 27.11.2015 р., у розмірі 245 гривень 52 копійки (одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, номер рахунку: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу № 70/27-72 від 27.11.2015 року).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 15726 гривень 57 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий: К.М. Дружинін.