Ухвала суду № 56956081, 06.04.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/12031/14-к Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 11-сс/783/192/16 Доповідач: Галапац І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Галапаца І.І.,

суддів Волинця М.М., Галина В.П.,

при секретарі Мельниченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

справу за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2016 року,

з участю прокурора Нанівського В.І.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_3,

встановила:

цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області ОСОБА_5 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 6 201 000грн.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави, покладено відповідні зобовязання.

Визначено строк дії ухвали по 22 травня 2016 року.

ОСОБА_3 органом досудового слідства підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України (матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42013150030000089 від 17 червня 2013 року).

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 покликається на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною.

Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину та мати пенсійного віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Вважає, що оскільки ні прокурор, ні слідчий в судовому засіданні при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу не довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, та наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слідчий суддя відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України був зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.

Також, слідчий суддя при прийнятті рішення не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що більш мякий запобіжний захід не зможе запобігти ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити у клопотанні старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області ОСОБА_5 про застосування запобіжною заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 покликається на те, що в даному випадку має місце неповнота судового розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу. Крім цього, висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначає, що кримінальне провадження було розпочате в 2009 році, а в подальшому, 17 червня 2013 року відомості було внесено до ЄРДР за №42013150030000089. Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_3 жодним чином не вживав ніяких заходів, щоб переховуватись від органів слідства. В оскаржуваній ухвалі слідчого судді відсутні будь-які обґрунтування щодо намірів чи реальних дій ОСОБА_3, які були б спрямовані на переховування від органів слідства. Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не зазначив жодного обґрунтування можливості ОСОБА_3 впливати на учасників кримінального провадження, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, потерпілим від якого є територіальна громада м. Львова, а тому вплив на потерпілого, на думку захисту, не може мати місце. Щодо впливу на свідків, то ОСОБА_3 не ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, зокрема в частині протоколів допитів свідків, у звязку з чим навіть припущення можливого впливу не має сенсу.

Наголошує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення не може.

Звертає увагу, що в матеріалах, які додавались до клопотання про обрання запобіжного заходу, відсутні докази вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення. Наявність формально складеного повідомлення про підозру ОСОБА_3 не може трактуватись як обґрунтована підозра. Слідчий суддя повинен був надати оцінку такій підозрі. Обґрунтована підозра як обов'язкова умова, підлягає дослідженню слідчим суддею під час вирішення питання щодо обрання до особи запобіжного заходу, і є важливим елементом захисту від свавільного обмеження конституційних прав та законних інтересів особи, в тому числі, права на свободу та особисту недоторканість, і це відповідає позиції Європейського суду з прав людини.

Робить акцент, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 є нечітким та неясним, містить лише відомості та інформацію про перебування ОСОБА_3 на посаді директора ТзОВ "Сармат" та укладення договорів поставок. Разом з тим, повідомлення не містить відомостей, які повинні бути викладені з врахуванням об'єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, зокрема щодо дій ОСОБА_3, повязаних з розтратою майна та перебування в організованій групі із відповідною функцією.

Крім цього зазначає, що слідчий суддя не зясував стан здоров'я ОСОБА_3, не врахував те, що в нього на утриманні дружина, яка не працює за станом здоровя; наявність на утриманні дітей, в тому числі малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та хворої матері, дані, які характеризують особу ОСОБА_3, який має постійне місце праці в ТзОВ "ТК "Сармат", постійно проживає в м. Львові, за місцем роботи та проживання характеризується виключно з позитивної сторони; відсутність судимостей.

Відтак вважає, що наведеному слідчий суддя не дав оцінки в оскаржуваній ухвалі, що свідчить про поверховість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, а наведені обставини давали підстави застосувати щодо ОСОБА_3 більш мякі запобіжні заходи, зокрема домашній арешт.

Також, слідчий суддя не зясував майновий стан ОСОБА_3, зокрема розмір його заробітної плати, інші доходи та наявність у власності майна, що призвело до встановлення завідомо непомірного розміру застави для останнього.

Крім цього, в оскаржуваній ухвалі жодним чином не обґрунтовано виключність випадку необхідності застосування застави у розмірі, який перевищує розмір, визначений п.3 ч.5 ст. 182 КПК України.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та у випадку наявності підстав обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та пояснення підозрюваного ОСОБА_3, які підтримали апеляційні скарги та просять застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22 год. по 07 год., думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді районного суду без зміни, перевіривши матеріали справи, кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

21 березня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, задоволивши клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя районного суду обґрунтував своє рішення тим, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, та ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а у випадку обрання більш мякого запобіжного заходу ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків.

Частиною 3 ст. 176, ч.1 ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_3 найбільш суворий запобіжний захід, слідчим суддею не зясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш мяких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Колегія суддів приходить до висновку, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, і є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, в судовому засіданні в апеляційній інстанції прокурор не довів обставин про недостатність застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж застосовано слідчим суддею.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється і можлива наявність зазначених в клопотанні старшого слідчого Пшенички А.М. ризиків, не можуть бути безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, слідчим суддею, в порушення вимог ст. 178 КПК України, недостатньо взято до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, його сімейний стан, наявність реєстрації та постійного місця проживання й інші обставини.

Колегією суддів встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2"а"/27, працює в ТзОВ "ТК "Сармат" та ОСББ "Крайня Хата", де виключно позитивно характеризується, одружений, має на утриманні малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1, з моменту інкримінованого кримінального правопорушення пройшов великий проміжок часу і він жодним чином не ухилявся від органу досудового розслідування.

Отже, висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з вимог ст.ст. 177, 178 КПК України, є необґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2016 року щодо підозрюваного ОСОБА_3 слід скасувати та постановити нову, якою застосувати до останнього більш мякий запобіжний захід відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України ніж той, який зазначений в клопотанні старшого слідчого та застосований слідчим суддею, а саме у вигляді домашнього арешту у певний період доби із зобовязанням підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №42013150030000089, а також покласти на нього певні обовязки відповідно до положень ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційні скарги захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 задоволити.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області ОСОБА_5 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби: заборонити останньому залишати житло за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни, 59"а"/27 з 20:00 год. до 08:00 год. наступної доби.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України зобовязати підозрюваного ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №42013150030000089, а також виконувати покладені на нього обовязки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Встановити строк дії даної ухвали по 22 травня 2016 року.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_3 негайно з-під варти в залі судових засідань апеляційного суду Львівської області.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 в Залізничний ВП ГУНП у Львівській області.

Залізничний ВП ГУНП у Львівській області повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_3 і повідомити про це старшому слідчому СВ прокуратури Львівської області ОСОБА_5

Працівники органу Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_3, який перебуває під домашнім арештом, мають право зявлятися в житло за вказаною адресою для контролю виконання ним даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14