Вирок № 56955702, 01.04.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2016 Справа №607/18448/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.,

за участю секретарів Хримко У.А., Матвійчук В.П.,

Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010002214 від 12 серпня 2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-29.07.1999 року Шевченківським судом м.Львова за ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.46-1 КК України (в редакції 1960 року) відтерміновано покарання на 2 роки, штраф 680 грн.;

-05.12.2003 року Шевченківським районним судом м.Львова за ч.1 ст.186 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку на термін 1 рік;

-17.01.2005 року Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. Згідно ст.71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-29.08.2007 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового терміну на строк 2 роки;

-11.03.2008 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 29.10.2010 року по відбуттю строку покарання;

-22.12.2011 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.307, ст.69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-05.11.2015 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Напастюка Ю.В., Гульовської О.Г., обвинуваченого ОСОБА_2 його захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5-

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2015 року о 23 год. 05 хв. у обвинуваченого ОСОБА_2, який перебував поблизу магазину «Продукти», що знаходиться на території залізничного вокзалу, за адресою: м. Тернопіль, Привокзальна площа, 1, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 08 серпня 2015 року о 23 год. 05 хв. обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи поблизу магазину «Продукти», що знаходиться на території залізничного вокзалу, за адресою: м. Тернопіль, Привокзальна площа, 1, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії не будуть помічені сторонніми особами, підійшов до ОСОБА_6 та з правої задньої кишені штанів таємно з корисливих мотивів викрав мобільний телефон торгової марки «Lenovo A 398t+», вартістю 1012,50 гривень.

Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_2 із місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1012,50 гривень.

Крім цього, 21 листопада 2015 року о 21 год. 30 хв. у обвинуваченого ОСОБА_2, який перебував у торговій залі супермаркету ТзОВ «Фоззі Фуд», що знаходиться у ТЦ «Орнава» по вул. Живова,15а у м. Тернополі, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 21 листопада 2015 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи у торговій залі супермаркету ТзОВ «Фоззі Фуд», що знаходиться у ТЦ «Орнава» по вул. Живова,15а у м.Тернополі, підійшов до торгового стелажу, на якому знаходились кондитерські вироби, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно із корисливих мотивів намагався викрасти 15 плиток шоколаду торгової марки «Roshen Elegance екстра чорний з мигдалем», загальної вартістю 411,15 грн. та 5 плиток шоколаду торгової марки «Roshen Elegance темний молочний горіх», загальною вартістю 137,05 грн., які поставив у внутрішню кишеню куртки, в яку був одягнений.

Однак, виконавши усі дії, які обвинувачений ОСОБА_2 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки при виході із супермаркету ТзОВ «Фоззі Фуд» був затриманий працівником охорони ОСОБА_7

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_2 намагався спричинити супермаркету ТзОВ «Фоззі Фуд» матеріальну шкоду на загальну суму 548,20 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, згідно обвинувачення викладеного в обвинувальному акті. Завдану матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі у добровільному порядку. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав 08 серпня 2015 року близько 23 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, заснув на сходах біля магазину «продукти», що знаходиться на території залізничного вокзалу в м.Тернополі. Коли він прокинувся, то виявив, що із задньої кишені його штанів викрали мобільний телефон марки «леново». Після цього, він, запитавши людей, які перебували поряд, хто міг викрасти його мобільний телефон, то останні вказали на обвинуваченого. Даний телефон йому повернуто, претензій до обвинуваченого він не має.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 показав, що 21 листопада 2015 року близько 22 години йому як старшому служби охорони супермаркету «Фоззі Фуд» повідомили, що обвинувачений викрав 20 плиток шоколаду, за які не заплатив. Крім цього, обвинуваченого було затримано за межами кас та території супермаркету та викликано працівників міліції. Факт крадіжки зафіксовано камерами відеоспостереження. Претензій до обвинуваченого не має, оскільки викрадений товар був повернутий.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оцінивши всі докази в кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 вчинив: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, відповідно до ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини кримінального провадження, особу винного, його вік, стан здоров'я.

До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання вини, щире каяття, відшкодування завданого збитку.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, звільнившись з місць позбавлення волі, протягом незначного проміжку часу знову, вчинив умисні, корисливі злочини, який класифікується як корисливі злочини середньої тяжкості, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи та схильність до протиправної поведінки.

Згідно з ст. 34 КК України, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Тому, до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить рецидив злочинів.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що з метою виправлення та перевиховання ОСОБА_2 йому слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді арешту та за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі, оскільки з врахуванням даних про особу обвинуваченого та фактичних обставин кримінального провадження саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України, суд не вбачає.

Крім цього, суд враховує те, що ОСОБА_2, згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2015 року засуджений за ч.2 ст.185 КК України, із призначенням покарання у виді арешту на строк 4 місяці, яке на момент ухвалення даного вироку залишається не відбутим.

Таким чином, призначаючи остаточне покарання ОСОБА_2, суд вважає за необхідне застосувати правила передбачені ч.4 ст.70 ст.71, ст.72 КК України, тобто за сукупністю злочинів, вчинених до ухвалення попереднього вироку та за сукупністю вироків, приєднавши частково не відбуте покарання за попереднім вироком шляхом складання покарань, виходячи з співвідношення, що менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, а саме, одному дню арешту відповідають два дні обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту застосування ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування з 04 грудня 2015 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, а саме: з моменту застосування ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування з 04 грудня 2015 року по дату ухвалення вироку включно, тобто по 01 квітня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що становить 7 місяців 24 дні позбавлення волі.

На підставі п.2 ч.5 ст.72 КК України, перевести визначений строк позбавлення волі 7 місяців 24 дні, відповідно до п.1 (а) ч.1 ст.72 КК України із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, що становить 1 рік 3 місяці 18 днів.

Вважати покарання призначене за цим вироком ОСОБА_2 повністю відбутим.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - скасувати та звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі судового засідання у зв'язку з фактичним відбуттям ОСОБА_2 покарання, призначеного цим вироком суду з урахуванням вказаного перерахунку.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-444/15 від 28.09.2015 року в розмірі 245,52 грн. в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази: мобільний телефон торгової марки «Lenovo A398t+», який зберігається, згідно розписки у потерпілого ОСОБА_4, залишити в розпорядженні законного володільця, після набрання вироку законної сили;

-15 плиток шоколаду торгової марки «Roshen Elegance екстра чорний з мигдалем» та 5 плиток шоколаду торгової марки «Roshen Elegance темний молочний горіх», які знаходяться на зберіганні, згідно розписи у представника потерпілого ОСОБА_5, передати ТзОВ «Фоззі Фуд», до набрання вироку законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначене за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2015 року, визначити ОСОБА_2 покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Згідно ст.71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати ОСОБА_2 невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2015 року у виді 1 (одного) місяця арешту.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.72 КК України одному дню арешту відповідають два дні обмеження волі. Беручи до уваги вимоги п.2 ч.1 ст.72 КК України, визначити остаточне покарання засудженому ОСОБА_2 1 (один) рік 3 (три) місяці обмеження волі.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту застосування ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування з 04 грудня 2015 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, а саме: з моменту застосування ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування з 04 грудня 2015 року по дату ухвалення вироку включно, тобто по 01 квітня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що становить 7 місяців 24 дні позбавлення волі.

На підставі п.2 ч.5 ст.72 КК України, перевести визначений строк позбавлення волі 7 місяців 24 дні, відповідно до п.1 (а) ч.1 ст.72 КК України із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, що становить 1 рік 3 місяці 18 днів.

Вважати покарання призначене за цим вироком ОСОБА_2 повністю відбутим.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - скасувати та звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі судового засідання у зв'язку з фактичним відбуттям ОСОБА_2, покарання, призначеного цим вироком суду з урахуванням вказаного перерахунку.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-444/15 від 28.09.2015 року в розмірі 245,52 грн. в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази: мобільний телефон торгової марки «Lenovo A398t+», який зберігається, згідно розписки у потерпілого ОСОБА_4, залишити в розпорядженні законного володільця, після набрання вироку законної сили;

-15 плиток шоколаду торгової марки «Roshen Elegance екстра чорний з мигдалем» та 5 плиток шоколаду торгової марки «Roshen Elegance темний молочний горіх», які знаходяться на зберіганні, згідно розписи у представника потерпілого ОСОБА_5, передати ТзОВ «Фоззі Фуд», до набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя В. Ломакін