Ухвала суду № 56953648, 06.04.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1713/16-ц

Провадження №2/333/1426/16

Ухвала

Іменем України

06 квітня 2016 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення факту,

в с т а н о в и в:

До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення факту, в якій позивач просить суд встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини однією сімєю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у період з 15.01.2000 року по 10.05.2005 року, визнати право власності ОСОБА_1 на 1/3 частку житлового будинку №138 по вул.Гоголя у м.Запоріжжі, визнати право власності ОСОБА_1 на 9/100 часток житлового будинку №164-Б по вул.Барикадній у м.Запоріжжі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.119 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч.5 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

На підставі ч.4 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Так, згідно з вимогами ст.80 Цивільного процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову складається з дійсної (ринкової) вартості майна на час звернення до суду.

Відповідно до підпункту «а» пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Так як відповідно до ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України в позовній заяві щодо вимог майнового характеру обовязково повинна бути зазначена ціна позову, тобто тягар доказування вартості спірного майна несе позивач, тому він повинен обґрунтувати у позовній заяві ціну позову та надати суду відповідні докази цього.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення зазначених вимог позивач ніяких доказів вартості спірного майна на час звернення до суду не надав.

Також згідно зі ст.6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подачі позовної заяви до суду) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку. На підставі ст.9 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подачі позовної заяви до суду) судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подачі позовної заяви до суду) визначено ставку судового збору за подання заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати і не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подачі позовної заяви до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову і у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення зазначених вимог цивільного процесуального законодавства позивач документів, що підтверджують сплату судового збору до позовної заяви не додає.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому, позивач у позовній заяві просить суд про звільнення його від сплати судового збору.

Вирішуючи вищезазначену заяву позивача, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про судовий збір»(у редакції чинній на момент подачі позовної заяви до суду) , ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, повязані з судовими витратами (зокрема, щодо звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно з п.29 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, відповідно до статті 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Ніяких доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану позивачем суду не надано.

У звязку з викладеним, враховуючи те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що він не в змозі сплатити судовий збір за подання позову, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу в позовній заяві треба вказати ціну позову ринкову вартість спірних часток квартир (для чого звернутися до субєкта оціночної діяльності, який надасть висновок про вартість зазначеного майна) і згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подачі позовної заяви до суду) сплатити судовий збір, виходячи з реальної вартості спірного майна на час звернення до суду. У разі неможливості встановити точну ціну позову (ринкову вартість спірного майна) позивач повинен надати суду відповідні докази і клопотання про визначення судом попереднього розміру судового збору.

Також однією з обовязкових вимог до позовної заяви, передбачених ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України, є зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. Позивач ніяких доказів на підтвердження зазначених в позовній заяві фактів не додає, чим можуть бути підтверджені зазначені обставини в позовній заяві не зазначає, клопотання про витребування доказів та виклик свідків не заявляє.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст.121 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.118, 119-121 ЦПК України, суддя, -

У х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення факту залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви три дні з дня отримання ним копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що якщо він у встановлений строк не усуне зазначені недоліки, то позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков