Ухвала суду № 56952657, 05.04.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/333/2016(м)

263/12409/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Скрипниченко Т.І.

Категорія 59 Доповідач Ігнатоля Т.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Кочегарової Л.М., Попової С.А.,

за участю секретаря Герасимової Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за скаргою Приватного підприємства «Чара» (далі ПП «Чара») на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області (далі Жовтневого ВДВС ММУЮ) ОСОБА_1, зацікавлена особа: ОСОБА_2

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

З жовтня 2015 року в провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя знаходиться скарга ПП «Чара» на дії державного виконавця Жовтневого відділу ДВС Маріупольского МУЮ ОСОБА_1, в якій заявник просить визнати незаконними дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження по стягненню з ПП «Чара» на користь ОСОБА_2 1452833,00 грв. у звязку з прийняттям підприємством 13 серпня 2015 року рішення про ліквідацію; зобовязати державного виконавця закінчити виконавче провадження; зняти арешт з майна підприємства та передати виконавчий лист ліквідаційній комісії.

20 лютого 2016 року ПП «Чара», в особі ліквідатора ОСОБА_3, звернулося до суду із заявою про забезпечення скарги шляхом зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом від 9 липня 2015 року. Заявник посилався на те, що державний виконавець має намір незаконного виконання виконавчих дій, про що свідчать її постанови про відкладення виконавчих дій. Враховуючи, що судовий розгляд скарги ПП «Чара» зупинено і може бути поновлено після реалізації майна підприємства, то скарга втратить сенс.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 лютого 2016 року заява ліквідатора ПП «Чара» - ОСОБА_3 задоволена. Зупинено стягнення на підставі виконавчого листа №518/792/12 від 9 липня 2015 року про стягнення з ПП «Чара» на користь ОСОБА_2 1 452 833 грв. до завершення розгляду скарги.

Провадження у справі за скаргою ПП «Чара» на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ В Донецькій області Новікової Л.А., зацікавлена особа ОСОБА_2, зупинено.

В апеляційній скарзі зацікавлена особа ОСОБА_2 просить ухвалу суду в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого листа від 9 липня 2015 року, скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що в якості забезпечення скарги боржник просив зупинити виконавче провадження за виконавчим листом. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд послався на ст.152 ЦПК України, відповідно до якої в порядку забезпечення позовних вимог зупинення стягнення на підставі виконавчого листа допускається виключно в тому разі, якщо боржник оскаржує в судовому порядку виконавчий лист. Таких даних боржник суду не надав, тому, у суду не було правових підстав для застосування заходів забезпечення скарги.

Крім того, суд вийшов за межі вимог, заявлених боржником і застосував заходи забезпечення, які не просило ПП «Чара». Так, заявник просив забезпечити скаргу шляхом зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом від 9 липня 2015 року. Суд своєю ухвалою зупинив стягнення на підставі виконавчого листа №518/792/12 від 9 липня 2015 року.

При цьому, суд послався на п. 4 ч.1 ст.37 Закону України « Про виконавче провадження», яким передбачено, що державний виконавець зобовязаний зупинити виконавче провадження у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого листа. Між тим, в заяві ПП «Чара» та в оскаржуваній ухвалі не наведені обставини та підстави, відповідно до яких суд застосував захід забезпечення взагалі і зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого листа. Своєю ухвалою суд фактично порушив права стягувача ОСОБА_2, яка позбавлена можливості отримати свої кошти за рішенням суду.

ОСОБА_2, її представник ОСОБА_4 та представник Жовтневого відділу ДВС Маріуполського МУЮ в судове засідання апеляційного суду не зявилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Тому, відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, справа розглянута у відсутність вказаних осіб.

Заслухавши суддю доповідача, заперечення проти скарги представника ПП «Чара» - ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Жовтневого відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження №ВП48104338 за виконавчим листом №519/792/12, виданим Жовтневим районним судом м. Маріуполя 9 липня 2015 року, про стягнення з ПП «Чара» на користь ОСОБА_2 1452 833,00 грв.

Постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС ММУЮ ОСОБА_1 5 жовтня 2015 року винесена постанова про зупинення виконавчого провадження у звязку з прийняттям ПП «Чара» 13 серпня 2015 року рішення про ліквідацію підприємства. Вказані дії державного виконавця оскаржуються ПП «Чара» в суді.

Задовольняючи заяву ПП «Чара» про забезпечення скарги, суд, пославшись на положення ст.ст.151-152 ЦПК України, зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність підстав для зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, оскільки скарга на дії державного виконавця, який, на думку заявника, безпідставно не передає виконавчий документ до ліквідаційної комісії ПП «Чара» не розглянута по суті, тому, до її розгляду необхідно зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки питання щодо забезпечення скарги вирішено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (пункт 4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право (пункт 6).

Про подібні види забезпечення позову йдеться і у статті 152 ЦПК України, якою передбачені серед іншого, такі види забезпечення, як заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Тобто при застосуванні або Закону України "Про виконавче провадження", або статті 152 ЦПК наступають такі ж правові наслідки, які перешкоджають подальшому вчиненню дій по виконавчому провадженню.

Між тим, є суттєва різниця в тому, як проходить ця процедура: за Законом України "Про виконавче провадження" - це повноваження державного виконавця, яке може бути оскаржене до суду, а за правилами ЦПК - це повноваження суду, яке може бути оскаржене в апеляційному порядку. При цьому суд не може зупинити виконавче провадження, так як це виключне повноваження державного виконавця.

Відповідно до розяснень, які містяться у п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження).

Задовольняючи заяву про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, суд першої інстанції помилково кваліфікував прохання про зупинення виконавчого провадження, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що оскаржується боржником у судовому порядку (пункт 6 статті 152 ЦПК України).

Між тим, таких вимог боржник ПП «Чара» суду не заявляв.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, не відповідає вимогам закону, оскільки зупинення виконавчого провадження за Законом України "Про виконавче провадження" і зупинення виконання за правилами ЦПК (пункти 2, 5, 6 статті 152 ЦПК) - це різні правові інститути, які вчиняються в різних правових процедурах.

Відповідно до ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки питання щодо забезпечення скарги вирішено судом з порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду підлягає скасуванню з поверненням до суду першої інстанції для вирішення питання за заявою ПП «Чара» про забезпечення скарги у відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст. ст. 303,307,312, 313- 315 ЦПК України,колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 лютого 2016 року скасувати, а матеріали повернути до суду першої інстанції для вирішення питання за заявою ПП «Чара» про забезпечення скарги у відповідності з вимогами закону.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий Т.Г.Ігнатоля

Судді Л.М.Кочегарова

ОСОБА_5