Постанова № 56951319, 16.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38386/15-а

Провадження №2-а/761/78/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

при секретарі Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва, де просила суд визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату їй пенсії згідно Закону України «Про державну службу», що діяв на момент призначення пенсії в розмірі - 90 % від суми заробітної плати з урахуванням сум: матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань; індексації заробітної плати із врахуванням 2-х років стажу в органах місцевого самоврядування (21.02.2009 року по 21.02.2011 року).

Свої вимоги позивач обгрунтувала тим, що вона перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 21.02.2009 року. Між тим, при призначенні пенсії їй не було враховано 2 роки роботи в органах місцевого самоврядування. При перерахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу» відповідачем не враховано визначені нею у позові надбавки є складовими заробітної плати, з яких сплачуються страхові внески на загально обов»язкове пенсійне страхування, а тому відмова відповідача врахувати їх при обчисленні їй пенсії є протиправною, оскільки не відповідає вимогам закону та судовій практиці з розгляду справ вказаної категорії.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених в позові, просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на свої письмові заперечення проти позову, зазначивши, що позивач перебуває на обліку та отримує з 2014 року пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», а раніше пенсія їй призначалась УПФУ в Деснянському районі м.Чернігова. При зверненні позивача із наданими довідками про складові заробітної плати було встановлено, що визначені позивачем складові не входять до складових заробітної плати, а відтак в задоволенні позову слід відмовити. Суд, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з»ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об»єктивно дослідивши всі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що позивач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова, де отримувала пенсію за віком на загальних підставах з 24.02.2009 року в сумі - 1430,55 грн.

При цьому, з 13.11.2014 року позивач перебуває на обліку в Пенсійного фонду України у Шевченківському районі в м.Києві, де отримувала пенсію як службовець органів місцевого самоврядування в сумі - 1665,54 грн. згідно Закону України «Про державну службу».

Згідно листа від 27.10.2015 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії у зв»язку з тим, що розраховані нею складові заробітної плати до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії не включаються.

Вказані посилання відповідача суд вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною другою статті 37 цього Закону в редакції на 01.07.2011 року передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 % заробітної плати.

Як вбачається з листа відповідача від 27.10.2015 року, то при призначенні пенсії з 21.02.2009 року їй було враховано стаж роботи державним службовцем - 14 років 10 міс. І 22 дні, а за роботу в органах місцевого самоврядування - 4 р. 7 дн., що становить - 88 % пенсії державного службовця, розрахованих із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Між тим, тим позивачка після призначення пенсії продовжувала працювати на державній службі з 21.02.2009 року по 21.02.2011 року, але вказаний період у розрахунок пенсії позивача відповідачем не приймався, але він повинен бути врахований, оскільки із нього також сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У зв»язку з цим, на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» за ці два роки роботи на державній службі після призначення пенсії, пенсія позивача збільшилась і повинна бути розрахована із 90% заробітної плати, а відтак позовні вимоги про донарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закону на момент виникнення права на перерахунок пенсії) в розмірі - 90% від суми заробітної плати із урахуванням періоду роботи в органах місцевого самоврядування з 01.02.2009 року по 21.02.2011 року підлягають задовленню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині здійснити перерахунок пенсії із включенням усіх надбавок судом враховано наступне.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця.

Відповідно до ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

За таких обставин, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Як вбачається з виданої позивачу довідки фінансового Новозаводської районної в м.Чернігові ради за №40 від 25.09.2015 року про складові заробітної плати для виплати пенсії за період з 01.02.2009 року по 31.12.2010 року станом на 21.02.2011 року на матеріальну допомогу на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань в розмірі - 5964,03 грн. та індексацію заробітної плати в розмірі - 5417,72 грн, то на всі ці виплати були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Враховуючи, що на вказані у позові складові заробітної плати, які отримувались позивачем під час роботи на державній службі нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому дії відповідача щодо невключення даних надбавок при перерахунку пенсії саме в такому розмірі є неправомірними. Зазначені висновки суду узгоджуються із постановою Верховного суду України від 14.05.2013 року по справі №21-125а13, де вказано про перевагу і необхідність застосування у вказаних правовідносинах ст.41 Закону України №1058-IV та ст.66 Закону України №1788-ХІІ, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, яка згідно ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. В силу положень статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина 4 статті 71 КАС України). Відповідач не надав суду достатніх і беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності своїх дій при призначенні пенсії позивачу, а тому позов ОСОБА_1 в цілому підлягає задоволенню.

Враховуючи ті обставини, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 28.09.2015 року і отримав відмову 27.10.2015 року, а позов було подано до суду 17.12.2015 року у відсутність клопотання про поновлення строку на звернення до суду, тому вимоги позивача про зобов'язання перерахувати пенсію слід задовольнити виключно в межах 6-ти місячного строку позовної давності, визначеного ст. 99 КАС. Відтак в цій частині позов підлягає частковому задоволенню із зобов»язанням вчинити дії відповідача з 17.06.2015 року.

Відповідно до вимог ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З врахуванням наведеного , з метою належного захисту прав позивача суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції: Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва донарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закону на момент виникнення права на перерахунок пенсії) в розмірі - 90% від суми заробітної плати із урахуванням періоду роботи в органах місцевого самоврядування з 01.02.2009 року по 21.02.2011 року та з урахуванням сум: матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань; індексації заробітної плати, згідно Довідки №40 від 25.09.2015 року про складові заробітної плати, враховуючи фактично проведені виплати, починаючи з 17.06.2015 року.

У відповідності до ст.94 КАС України стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений нею при подачі цього позову до суду судовий збір в розмірі - 487 грн. 20 коп.

На підставі, керуючись ст.ст.22, 46 Конституції України, ст. 33,37 Закону України «Про державну службу», ст.2 Закону України «Про оплату праці», ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 12.09.1997 року, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69-71, 86, 94, 161-163, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва щодовідмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та суд індексації заробітної плати.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва донарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закону на момент виникнення права на перерахунок пенсії) в розмірі - 90% від суми заробітної плати із урахуванням періоду роботи в органах місцевого самоврядування з 01.02.2009 року по 21.02.2011 року та з урахуванням сум: матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань; індексації заробітної плати, згідно Довідки №40 від 25.09.2015 року про складові заробітної плати, враховуючи фактично проведені виплати, починаючи з 17.06.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі - 487 грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: (