Рішення № 56951020, 22.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29284/15-ц

Провадження №2/761/1936/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2015 року позивач ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.12.2014 року близько 18 год. 30 хв. в м. Харкові по пр. 50 років ВЛКСМ мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольцваген, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, ща на праві влісності належить позивачу, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Постановою Московського районного суду м. Харкова, ОСОБА_2 було визнано винним у даному ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання ДТП була застрахована відповідачем, згідно із Полісом № АІ/0455732.Позивач подав страховику усі документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а згодом, відповідачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 16621,36 грн.. Однак, позивач звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз при Міністерстві юстиції України для проведення незалежної оцінки завданих збитків. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 2304 від 10.06.2015 року розмір збитків завданих позивачу внаслідок ДТП становить 23706,53 грн.. Зважаючи на те, що відповідачем було виплачено 16621,36 грн., то розмір невиплаченого страхового відшкодування складає: 23706,53 грн. - 16621,36 грн. = 7085,17 грн..

Тому, позивач просив суд стягнути з відповідача невиплачене страхове відшкодування у розмірі 7085,17 грн.; стягнути з відповідача вартість проведеного дослідження у розмірі 885,60 грн..

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав додаткові пояснення, у яких просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні. Крім того, надав доповнення до заперечення проти позовної заяви про стягнення страхового відшкодування, які було долучено до матеріалів справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши надані по справі докази, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 13.02.2015 року, 29.12.2014 року о 18 год. 30 хв., ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN Transporter» державний номер НОМЕР_1 в м. Харкові по пр. 50р. ВЛКСМ під час розвороту, не переконавшись, що це буде безпечно допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2 в результаті чого автомобілі зазнали механічні ушкодження, чим заподіяно матеріальної шкоди. Вказаною постановою суду, ОСОБА_2, було визнано винним у вчиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 29.12.2014 року, відбулася з вини ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2014 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0455732, з терміном дії з 24.05.2014 року по 23.05.2015 року к\включно, яким забезпечено транспортний засіб «VOLKSWAGEN Transporter» номерний знак НОМЕР_1, страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., розмір франшизи - 1000 грн. (а.с.57).

05.01.2015 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди по договору ОСЦПВВНТЗ від потерпілої особи (а.с.58-60).

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У відповідності до п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Відповідно до висновку Звіту № 10535 про вартість матеріального збитку завданного власнику транспортного засобу ВАЗ 21144-120-20 (державний номер НОМЕР_2) від 21 січня 2015 року, який складено ОСОБА_4, з якого вбачається, що матеріальний збиток завданий власнику ТЗ ВАЗ 21144-120-20 (державний номер НОМЕР_2) внаслідок його пошкодження складає 21145,63 грн. з урахуванням ПДВ, 17621,36 грн. без урахування ПДВ (а.с.61-66).

З матеріалів справи вбачається, що позивач 24.02.2015 року звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування за договором ОСЦПВВНТЗ від потерпілої особи (а.с.86).

Згідно страхового акта № 1494/1192/ЦВ від 03 червня 2015 року, сума страхового відшкодування до виплати становить 16621,36 грн. (а.с.88).

Пунктом 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України «Про страхування).

Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Згідно копії платіжного доручення № 1940 від 05 червня 2015 року відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 16621,36 грн. (а.с.89).

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач в поданих поясненнях зазначає, що чинне законодавство забороняє оцінювачу (експерту) проводити оцінку транспортного засобу без його візуального огляду, та самостійного складання оцінювачем акту огляду транспортного засобу. Крім того, зазначає, що з наданого відповідачем звіту вбачається, що саму оцінку склав та підписав ОСОБА_4 (як оцінник та як директор), проте оглядав транспортний засіб та складав акт огляду транспортного засобу невідома особа, саме по результатам огляду автомобіля, оцінщик ОСОБА_4 визначив вартість пошкоджень, які були зафіксовані іншою особою.

З матеріалів справи вбачається, що протокол огляду транспортного засобу № 008-15С було складено ОСОБА_5, а зі Звіту № 10535 про вартість матеріального збитку завданного власнику транспортного засобу ВАЗ 21144-120-20 (державний номер НОМЕР_2) від 21 січня 2015 року вбачається, що саму оцінку склав та підписав ОСОБА_4, проте згідно до п. 5 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб'єкти оціночної діяльності мають право залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а також суб'єктів підприємницької діяльності.

Як вбачається з п. 3 ч. 4 Звіту № 10535 про вартість матеріального збитку завданного власнику транспортного засобу ВАЗ 21144-120-20 (державний номер НОМЕР_2) від 21 січня 2015 року, оцінка проведена на підставі акту огляду і фотографій, виконаних за допомогою цифрового фотоапарата. При виконанні даної оцінки оцінювач виходить з того, що огляд пошкодженого транспортного засобу виконаний якісно, а акт огляду і фотографії містять вичерпну інформацію про характер і ступінь пошкоджень транспортного засобу. У разі невідповідності акту огляду і фотографій вищезгаданим вимогам, висновки оцінювача щодо вартості ремонту (матеріального збитку) можуть змінитися (а.с.62).

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки (п. 56 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»»).

Відповідно до п. 59 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»», звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Даючи юридичну оцінку наданим доказам та поясненням, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскіль при складанні Звіту № 10535 про вартість матеріального збитку завданного власнику транспортного засобу ВАЗ 21144-120-20 (державний номер НОМЕР_2) від 21 січня 2015 року, не було порушено вимоги законодавства України, крім того, проведений розрахунок по страховому відшкодуванню з позивачем відповідає вимогам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 549, 526, 1166, 1187 ЦК України; ст. 8 Закону України «Про страхування, ст. ст. 3, 57, 58, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 224-228 ЦПК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», суд,

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя