Ухвала суду № 56949144, 31.03.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/353/16 Справа № 712/2140/15-к Категорія: ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015250000000078 відносно ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні був повернутий прокурору, у звязку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, для усунення недоліків.

Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що із змісту обвинувачення ОСОБА_7 інкримінується три злочини: за ч. 1 ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, за ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення та ч. 2 ст. 372 - притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією. Разом з тим, виклад фактичних обставин стороною обвинувачення здійснюється без встановлення об'єктивної сторони кожного з цих злочинів. Обвинувачення висувається за всі дії в цілому по всіх інкримінованих статтях без будь-якої належної кваліфікації.

Таким чином, указує суд першої інстанції, не здійснена правова кваліфікація конкретним діям обвинуваченої за конкретними статтями кримінального Закону, а обвинувачення за цими статтями не сформульоване. Тобто, в обвинувальному акті не зазначено, які саме дії обвинуваченої інкримінуються їй за ч. 1 ст. 364 КК України, ч. 2 ст. 372 КК України.

Також зазначає, що сторона обвинувачення обмежилася тільки тим, що перерахувала в обвинувальному акті всі дії, які на її думку вчиняли всі особи, що нібито мають відношення до даного провадження (в т. ч. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 В.).

Крім того вказує, що обвинувальний акт грубо порушує вимоги ч. 2 ст. 5 КК України, оскільки дії обвинуваченої кваліфіковані за редакцією статті кримінального Закону, що була прийнята вже після вчинення інкримінованого діяння, і на момент його вчинення не діяла, що суттєво погіршує становище обвинуваченої.

Не погодившись з ухвалою, прокурор, яка приймала участь у кримінальному провадженні, подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі з доповненнями просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2016 року скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Просить обвинувальний акт направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Вказує, що в обвинувальному акті чітко зазначені усі його складові відповідно до вимог ст. 291 КПК України, детально викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, сформульовано обвинувачення та зазначено правову кваліфікацію правопорушення.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складено слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_11 та затверджено прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_12, який відповідно до постанови першого заступника прокурора Черкаської області від 18.02.2015 в порядку ст. 36 КПК України здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Крім того, на аркушах 6-16 обвинувального акту чітко зазначено фактичні обставини, які прокурор вважав встановленими. Зокрема, зазначено час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину працівником правоохоронного органу. Також на аркушах 16-30 наведено конкретне формулювання обвинувачення ОСОБА_7 за відповідними статтями КК України, а на аркуші 30 зазначено правову кваліфікацію кожного кримінального правопорушення з посиланням на положення Закону і статті (частини статті) КК України.

Таким чином, зазначає апелянт, формулювання обвинувачення відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та зумовлено обставини вчинення кримінальних правопорушень.

Також стверджує, що посилання суду на порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як на підставу повернення обвинувального акту, у зв'язку із кваліфікацією дії обвинуваченої за недіючою нормою КК України на момент вчинення інкримінованого правопорушення, є безпідставним, оскільки суд першої інстанції вдався до аналізу, оцінки доказів висунутого обвинувачення та правильності кваліфікації діянь, що може здійснюватись тільки в ході судового розгляду після з'ясування обставин та перевірки їх доказами, і не є предметом підготовчого судового засідання.

Крім того зазначає, що на час вчинення правопорушень, інкримінованих обвинуваченій ОСОБА_7, зокрема, передбаченого ст. 364 КК України, 24 - 25 січня 2014 року, був чинний закон про кримінальну відповідальність в редакції від 22.01.2014 року. Водночас, станом на час складання обвинувального акту 25.02.2015, чинний був закон про кримінальну відповідальність в редакції від 08.02.2015 року.

Таким чином, вказує апелянт, у разі застосування до ОСОБА_7 закону про кримінальну відповідальність в редакції від 22.01.2014, який діяв на час вчинення злочину, її дії, як працівника правоохоронного органу, повинні були б кваліфікуватися за ч. 3 ст. 364 КК України, яка передбачала санкцію у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна. У разі ж застосування закону про кримінальну відповідальність в редакції від 08.02.2015, який діяв на час складання обвинувального акту, дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 2 ст. 364 КК України, санкція якої передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

Відтак, редакція на час складання обвинувального акту пом'якшила відповідальність обвинуваченої ОСОБА_7, тобто відповідно до ст. 5 КК України мала зворотну дію у часі і з цих підстав була застосована під час слідства.

Тому прокурор вважає, що ухвала суду є незаконною і підлягає скасуванню, а наведені в ухвалі недоліки, які стали підставою для повернення обвинувального акту прокурору, не містять грубих порушень, які відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України можуть бути визнані такими, що перешкоджають подальшому його судовому розгляду.

Прокурор у судовому засіданні подану апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які в ній наведені.

Обвинувачена та її захисник не зявилися у судове засідання. Телефонограмами повідомили, що не заперечують проти розгляду провадження без їх участі.

Потерпілий також не зявився у судове засідання, хоча був належно викликаний до суду.

Заслухавши доповідача, прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Стосовно відповідності обвинувального акту вимогам КПК України колегія суддів вбачає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність цього акту вимогам цього кодексу.

При цьому слід звернути увагу, що закон не передбачає у якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору факт невідповідності вимогам кримінального закону (кодексу). Тому будь-які посилання суду першої інстанції на невідповідність вимогам ч. 2 ст. 5 КК України не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Також слід звернути увагу, що закон не передбачає у якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору факт невідповідності цього акту будь-яким іншим законам, підзаконним нормативно-правовим актам, відомчим документам, інструкціям, правилам діловодства тощо, крім самого КПК України. Тому будь-які посилання суду першої інстанції на невідповідність обвинувального акту будь-яким іншим нормативно-правовим актам чи загальноприйнятим нормам, крім норм самого КПК України, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Інших вимог до обвинувального акта, ніж перелічені вище, чинний КПК України не передбачає.

Дослідивши зміст обвинувального акту у кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано встановив, що обвинувальний акт не відповідає положенням ч. 2 ст. 291 КПК України.

Зокрема, обвинувачення сформульовано достатньо детально, щоб можна було чітко зрозуміти, які саме діяння ставляться обвинуваченій у вину. Цілком зрозумілою є інформація щодо кваліфікації діяння обвинуваченої, є достатні дані про її особу, наведений перелік доказів, які сторона обвинувачення вбачає такими, що підтверджують винуватість ОСОБА_7 Тому доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, вбачаються слушними.

Колегія суддів не ставить під сумнів право суду першої інстанції висловити свої зауваження до обвинувального акту, однак не будь-які недоліки обвинувального акту можуть бути підставою для його поверення прокурору.

Крім того, поверення обвинувального акту прокурору може мати місце лише за умови виявлення судом прямої і грубої невідповідності положень обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України. Таких невідповідностей не вбачається.

Разом з тим колегія суддів вбачає такою, що заслуговує на увагу, позицію захисника, висловлену у письмових клопотаннях на адресу суду першої інстанції, про те, що розгляд цього кримінального провадження в Соснівському районному суді м. Черкаси, при тому, що в обвинуваченні фігурує суддя цього ж суду Орленко В. В., навряд чи може відповідати критеріям необхідності забезпечення усім учасникам кримінального провадження права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 ЄКПЛ.

Виходячи з указаного вище, а також керуючись ст. 291 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2016 року, якою прокурору повернутий обвинувальний акт відносно ОСОБА_7, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :