Рішення № 56946193, 28.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/5265/14-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І. М.Провадження № 22-ц/780/1266/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 33 28.03.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Березовенко Р.В., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря - Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що 17 грудня 2013 року у місті Бровари на перехресті бульвару Незалежності та вулиці Короленка сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля марки «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_2, та автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача, внаслідок чого належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження.

Винним у даній ДТП постановою Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2014 року визнано ОСОБА_2

Позивач указував, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна» (далі ОСОБА_4 «СК «Провідна») за полісом № АС/1431861, термін дії якого до 09 травня 2014 року. Про настання ДТП він повідомив страхову компанію 18 грудня 2014 року.

Всупереч вимогам Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплату страхового відшкодування за ОСОБА_2 у визначений строк ОСОБА_4 «СК «Провідна» не здійснило, що змусило його звернутися до суду з цим позовом.

Крім майнової шкоди, протиправними діями відповідача ОСОБА_2 йому завдана також моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку із пошкодженням належного йому майна.

З урахуванням часткового відшкодування йому ОСОБА_4 «СК «Провідна» майнової шкоди у розмірі 15075 грн. 50 коп. та ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 3000 грн., ОСОБА_3 просив стягнути на його користь із: ОСОБА_4 «СК «Провідна» майнову шкоду в розмірі 25 167 грн. 51 коп., а з ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 64977 грн. 33 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Також позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь пропорційно від задоволених позовних вимог судові витрати у вигляді сплати за експертний висновок в розмірі 781 грн. та вартість проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 7015 грн. 68 коп.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 «СК «Провідна» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 25167 грн. 51 коп. та судові витрати у розмірі 2187 грн. 77 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 64977 грн. 33 коп. та судові витрати в розмірі 5869 грн. 28 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до нього скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в позові, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 «СК «Провідна» просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «СК «Провідна» скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в позові, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду не в повному обсязі відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 «СК «Провідна» страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив із того, що автомобіль ОСОБА_3 внаслідок ДТПє фізично знищеним, а тому в даному випадку розмір страхового відшкодування становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. у сумі 45196 грн. 91 коп. Оскільки ОСОБА_4 «СК «Провідна» частково сплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 15 075 грн. 50 коп., то суд дійшов висновку, що із ОСОБА_4 «СК «Провідна» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положення ст. ст. 1187, 1188 ЦК України визначають порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Якщо цивільно-правова відповідальність власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки застрахована, у разі настання страхового випадку завдана шкода відшкодовується страховиком у межах ліміту відповідальності, встановленого договором або законом.

Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що 17 грудня 2013 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, у місті Бровари на перехресті бульвару Незалежності та вулиці Короленка проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора у результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України (а.с.8, т.1).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1431861, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на час ДТП була застрахована у ОСОБА_4 «СК «Провідна». Строк дії вказаного договору з 10 травня 2013 року по 09 травня 2014 року (а.с.80, т.1).

Відповідно до п.4 вказаного полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн.

За змістом положень ст.6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.9.1 ст. 9 цього Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За змістом п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції станом на момент вчинення ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

По справі встановлено, що 18 грудня 2013 року ОСОБА_3 письмово повідомив ОСОБА_4 «СК «Провідна» про ДТП (а.с. 81, т.1).

У ході зясування питання щодо розміру страхового відшкодування відповідачем ОСОБА_4 «СК «Провідна» було встановлено, що відновлювати пошкоджений внаслідок ДТП, що сталася 17 грудня 2013 року з вини відповідача ОСОБА_2, належний позивачу ОСОБА_3 автомобіль марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, є економічно недоцільним, тому автомобіль визнається фізично знищеним.

У пункті 30.1 ст.30 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом положень п. 30.2 ст.30 даного Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

16 липня 2014 року, тобто після подання ОСОБА_3 даного позову до суду, ОСОБА_4 «СК «Провідна» відповідно до страхового акту виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 15075 грн. 50 коп., що складає різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП (57375 грн. 50 коп.) та вартістю залишків транспортного засобу після ДТП (42 300 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 032051 від 16 липня 2014 року (а.с. 105-108, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з висновками ОСОБА_4 «СК «Провідна» про те, що автомобіль марки «Ford Fiesta» є фізично знищеним, за клопотанням ОСОБА_3 судом першої інстанції у справі було призначено судову автоварознавчу експертизу.

Відповідно до висновку судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 09 червня 2015 року № 5848/5849/15-54 (з урахуванням доопрацювань), проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, дійсна (ринкова) вартість автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, станом на момент ДТП 17 грудня 2013 року до його пошкодження внаслідок ДТП, складала 54953 грн. 90 грн. Вартість даного автомобіля станом на момент ДТП 17 грудня 2013 року після його пошкодження в результаті ДТП складала 9756 грн. 99 коп. Вартість відновлювального ремонту цього автомобіля внаслідок його пошкодження під час ДТП, що сталася 17 грудня 2013 року, станом на момент ДТП складала 72553 грн. 34 коп. (а.с. 131-139, т.2).

Отже, враховуючи, що витрати на відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищують його вартість до ДТП, суд першої інстанції вірно визнав автомобіль позивача фізично знищеним та правильно визначив розмір належного ОСОБА_3 до виплати ОСОБА_4 «СК «Провідна» страхового відшкодування у сумі 45196 грн. 91 грн., як різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Приймаючи до уваги часткову виплату страховиком ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 15075 грн. 50 коп., суд дійшов вірного висновку, що із ОСОБА_4 «СК «Провідна» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування в сумі 30121 грн. 41 коп., за вирахуванням сплачених коштів (45196 грн. 91 коп. 15075 грн. 50 коп.).

Оскільки ОСОБА_3 у своєму позові просив стягнути з ОСОБА_4 «СК «Провідна» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 25167 грн. 51 коп., то висновки суду про задоволення позову в межах заявлених вимог, є правильними.

Отже, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для скасування рішення суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 «СК «Провідна» позивач у своїй заяві про виплату страхового відшкодування погодився з визначенням суми страхового відшкодування по калькуляції, складеної спеціалістом ОСОБА_4 «СК «Провідна», а тому, вважає, що розмір страхового відшкодування підлягає визначення згідно звіту, складеного спеціалістом за заявою страховика, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Статтею 988 ЦК України установлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов'язковим.

Згідно з п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно з абзацом другим п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно виходив із того, що сторони не досягли згоди про розмір страхового відшкодування.

Тому для усунення розбіжностей при визначенні матеріального збитку, судом першої інстанції за клопотанням ОСОБА_3 у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу (а.с. 198-200, т.1) та використано її дані для визначення розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 «СК «Провідна» на користь позивача.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 «СК «Провідна» не спростовують висновків суду першої інстанції в часині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «СК «Провідна» та не можуть бути підставою для скасування рішення суду в цій частині.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 64977 грн. 33 коп., суд першої інстанції керувався ст.ст. 1192, 1194 ЦК України й виходив із того, що згідно із висновком експертизи розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_3 з вини відповідача ОСОБА_2 станом на момент проведення експертного дослідження складає 114977 грн. 34 коп. Тому з урахуванням меж позовних вимог ОСОБА_3 суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на його користь різниці між фактичним розміром шкоди і належним йому страховим відшкодуванням.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що автомобіль ОСОБА_3 визнано фізично знищеним.

Позивач ОСОБА_3, звернувшись до суду з позовом до винної в ДТП особи - ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 1192, 1194 ЦК України, а суд першої інстанції, задовольняючи таку вимогу, залишив поза увагою положення ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою визначено порядок відшкодування шкоди при ДТП у разі визнання автомобіля фізично знищеним.

За змістом положень пункту 30.2 ст. 30 даного Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У пункті 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам розяснено, що, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Оскільки згідно з висновком комісійної автотоварознавчої експертизи від 09 червня 2015 року ринкова вартість автомобіля позивача на момент пошкодження становить 54953 грн. 90 грн., а його вартість після ДТП становить 9756 грн. 99 коп., то розмір шкоди становить 45196 грн. 91 грн., який стягнуто з ОСОБА_4 «СК «Провідна» на користь позивача в межах ліміту страхового відшкодування.

Посилання суду на ст.ст. 1192, 1194 ЦК України є помилковим, оскільки вони регулюють повне відшкодування шкоди винною в ДТП особою у разі недостатності страхового відшкодування за інших підстав, а саме в разі, коли автомобіль не визнавався фізично знищеним, а розмір шкоди перевищує ліміт страхового відшкодування.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 64977 грн. 33 коп. за їх необґрунтованістю.

У порушення ст.ст.213-214 ЦПК України суд першої інстанції на вказані вище вимоги закону та обставини справи належної уваги не звернув, у звязку чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2про стягнення майнової шкоди.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в цій частині не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2про стягнення майнової шкоди з наведених вище підстав.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2відмовлено, то відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача судових витрат. Тому рішення суду в цій частині також підлягає скасуванню.

Рішення судув частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2про стягнення моральної шкоди не оскаржується, тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат - скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді