Ухвала суду № 56945753, 06.04.2016, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/211/16-ц

Номер провадження: 2/365/173/16

У Х В А Л А

06.04.2016 смт. Згурівка Київської області

Суддя Згурівського районного суду Київської області

ОСОБА_1,

вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_3», третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2016 року (за поштовим штемпелем) уповноважений представника позивача ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 10.09.2013 позивач здійснила Пропозицію АТ «ОСОБА_3 ренесанс капітал» та ПрАТ «АСКА-Життя», від імені якого на підставі Агентського договору діє банк, на умовах зазначених в цій Пропозиції, та уклала Договір про надання споживчого кредиту, який складається з Умов кредитування, Умов договору карткового рахунку та Договору страхування (Оферта) за № GP-5050413 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач отримала кредит в розмірі 12160 грн, з яких, 10000,00 грн - на споживчі цілі, 2160 грн - на оплату договору страхування зі сплатою 15% річних за користування кредитом. Вважає, що при оформленні Договору було порушено права позивача як споживача через невиконання імперативних вимог закону щодо надання повної, своєчасної та достовірної інформації про послугу, що є предметом Договору. Зокрема зміст Договору викладено дрібним шрифтом, позивач була обмежена в часі з його ознайомленням, представник банку детально не розяснив умови договору. Натомість позивач як позичальник була позбавлена фактичної можливості вносити зміни до змісту Договору та була змушена погодитись лише із запропонованими умовами. З 10.09.2013 позивач користувалася коштами в межах кредитного ліміту та повернула їх відповідачу повністю, навіть з переплатою, тому просить визнати недійсним спірний Договір та на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити його від сплати судового збору.

Вбачається, що у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору необхідно відмовити, оскільки така пільга була передбачена ст. 5 Закону України про судовий збір, проте ця норма втратила чинність у звязку із набранням чинності з 01.09.2015 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484.

Позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ч. 5 ст. 119 ЦПК України, та в порушення п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тобто до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким чином, до позовної заяви повинні бути додані документи із зазначенням відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір, у розмірі 551,20 грн на розрахунковий рахунок в ГУ ДКУ у Київській області 31217206700274, МФО 821018, ідентифікаційний код 23570438.

Відповідно доп. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 цієї Постанови порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною пятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обовязковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина пята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

В порушення вимог ч. 8 ст. ЦПК України представник позивача до позовної заяви не додав довіреність, що підтверджує його повноваження. Натомість додав копію довіреності, засвідчивши її своїм підписом, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 42 ЦПК України, відповідно до якої копія довіреності може бути посвідчена лише суддею.

Вбачається за необхідне звернути увагу позивача на те, що інші додані документи також не посвідчені у встановленому порядку. При цьому представник позивача просить проводити розгляд за його відсутності.

Позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача і надати їй строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_3», третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» про визнання недійсним кредитного договору залишити без руху, про що її повідомити.

Надати ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали, та роз'яснити, що в разі, якщо вказані недоліки до зазначеного строку не будуть усунені, заява буде вважатися неподаною та повернута йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Н.О.ДЕНИСЕНКО