Постанова № 56945401, 31.03.2016, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/284/16-а Провадження № 2-а/358/6/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді: Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання незаконними дії та рішення субєкта владних повноважень і зобовязання вчинити певні дії та прийняти відповідне рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області від 25 листопада 2015 року № 1473 про відмову в задоволенні його заяви про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII і таким, що порушує гарантії незалежності прокурора, передбачені п. 5 ч. 1 та ч. 5 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII та зобовязати відповідача призначити йому пенсію за вислугу років згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII з дня звернення, тобто з 20 листопада 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 20 листопада 2015 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, проте йому було відмовлено з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015року № 213-VIIІ, яким було визначено у перехідних положеннях, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не підлягали призначенню.

В той же час позивач звертає увагу на те, що з 15 липня 2015 року набув чинності новий Закон України «Про прокуратуру», прийнятий 14.10.2014 року №1697-VII, яким до гарантій незалежності прокурорів віднесене належне пенсійне забезпечення та визначені порядок та умови призначення такої пенсії.

На час прийняття вищезазначеного Закону № 213-VIIІ від 02.03.2015 року, а також з 1 червня 2015 року до 15 липня 2015 року діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, яким регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України (ст. 50-1). Саме за нормами цього закону не можливо було призначати «спеціальну» пенсію і вона мала призначатися «на загальних підставах» у період з 1 червня 2015 року по 15 липня 2015 року.

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 року у зв'язку з набранням чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, яким визначено та на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України (ст. 86).

Конституцією України ст. 92 передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Стаття 58 Конституції України закріплює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункти 1, 3 статті 116).

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, який вступив в дію з 15 липня 2015 року, визначено спеціальний вид пенсійного забезпечення для працівників прокуратури України.

Будь які зміни до статті 86 вказаного Закону № 1697-VII щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесено та не прийнято.

Також позивач звернув увагу на те, що законодавець мав можливість внести такі зміни до Закону № 1697-VII (02.03.2015 року, 21.04.2015 року та 02.07.2015 року вносилися зміни до Закону № 1697-VII), але піклуючись про гарантії незалежності прокурора та його соціальний захист, не зробив цього, що не враховано було управлінням Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області при прийнятті свого рішення 25.11.2015 року.

Положення ст. 86 Закону № 1697- VII є чинними і дають право працівникам прокуратури України за наявності на день звернення з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року вислуги років не менше 22 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців звертатися до органів Пенсійного фонду України про призначення відповідної пенсії за вислугу років.

Фактично відповідач безпідставно на власний розсуд у порушення вимог ст. 58 Конституції України поширює дію старого Закону № 213-VIIІ на новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, не зважаючи на те, що жодної прямої вказівки про надання зворотної дії в часі цьому закону не передбачено.

Крім того, Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697- VII в частині регулювання питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури України є спеціальний законом, та на сьогоднішній день повинен застосовуватися органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії за вислугу років.

Такі обставини дають підстави, як вважає позивач, для задоволення позову.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких наполягає на тому, що відмова у призначенні позивачу пенсії на підставі Закону України «Про прокуратуру» відповідає чинному законодавству, зокрема: прикінцевим положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, згідно з якими з 01.06.2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Суд заслухавши позивача, представника відповідача та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1, працюючи на посаді прокурора відділу прокуратури Київської області, 20 листопада 2015 року звернувся до управління пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області із заявою про призначення йому пенсії на підставі абз. 6 ч.8, ч.13, ч.15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Встановлено, що на момент подання вказаної заяви вислуга років ОСОБА_1 складала 23 роки 2 місяці 14 днів, у тому числі - на посадах прокурорів - 17 років 17 днів.

Такий стаж роботи згідно з вимогами абзацу 6 частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року дає право на призначення йому пенсії за вислугу років.

Рішенням №1473 від 25.11.2015 року управління пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області відмовлено позивачу ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років з посиланням на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, згідно з якими у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

В даному випадку суд звертає увагу на те, що на час прийняття вищезазначеного Закону № 213-VІІІ від 02.03.2015 року, а також з 1 червня 2015 року до 15 липня 2015 року діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, яким регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України (ст. 50-1 Закону).

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 року у зв'язку з набранням чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, яким визначено та на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України (стаття 86).

Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, який вступив в дію з 15 липня 2015 року, визначено спеціальний вид пенсійного забезпечення для працівників прокуратури України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) «надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті».

Будь які зміни до статті 86 вказаного Закону № 1697-VІI щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесені.

Положення цієї статті є чинними і дають право працівникам прокуратури України за наявності на день звернення з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року вислуги років не менше 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців, звертатися до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення відповідної пенсії за вислугу років.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ незалежність прокурора забезпечується належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням.

Таким чином відповідач безпідставно не застосував до відносин між сторонами положення статті 86 нового Закону України «Про прокуратуру», що набрав чинності 15.07.2015 року, і на який не може поширюватись дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ.

За таких обставин позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 17, 18, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 19, 22 ч. 3 Конституції України, п. 5 ч. 1 та ч. 5 ст. 16, ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області від 25 листопада 2015 року № 1473 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ та таким, що порушує гарантії незалежності прокурора, передбачені п. 5 ч. 1 та ч. 5 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області забезпечити гарантії незалежності прокурора щодо належного пенсійного забезпечення, передбачені п. 5 ч. 1 та ч. 5 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за вислугу років згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ з дня звернення, тобто з 20 листопада 2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Мотивувальна частина постанови виготовлена 05 квітня 2016 року.

Головуючий: суддя ОСОБА_3