Постанова № 56944552, 04.04.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/6294/15-п Провадження №33/773/106/16 Суддя в 1 інстанції: Лесик В. О. Категорія:ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Доповідач: Міліщук С. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю прокурора Радзивилюка І.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу керівника Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_2 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду від 12 січня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Даною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, пенсіонера, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді 30 годин громадських робіт. Постановою стягнуто також з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно постанови ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він, 28 листопада 2015 року о 17 год. 30 хв., по місцю свого проживання, вчинив насильство в сімї щодо своєї співмешканки ОСОБА_4, що виразилось в образах її нецензурними словами, та погрозах фізичною розправою, чим завдав останній психологічну травму.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в той же час вказує, що, оскільки ОСОБА_3 є особою старше 60 років, то суд наклавши на останнього адміністративне стягнення у виді громадських робіт, порушив вимоги ч. 3 ст. 30-1 КУпАП. Про вказану постанову прокуратурі стало відомо лише 10.03.2016 року після отримання відповідного листа від Ковельського МРВ КВІ УДПтС України у Волинській області про неможливість її виконання.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, скасувати останню й закрити провадження по справі у звязку із закінченням на момент розгляду справи щодо ОСОБА_3 строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце

розгляду справи, однак в судове засідання не прибув, але подав письмову заяву

про розгляд останньої за його відсутності.

Заслухавши прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, зі змісту частини першої статті 287 КУпАП вбачається, що постанова суду може бути оскаржена прокурором у випадках застосування за адміністративне правопорушення заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Проте відповідно до частини другої статті 294 Кодексу прокурора не зазначено серед осіб, які мають право оскаржувати постанову судді у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналіз вказаних положеньКодексудає підстави для висновку, що має місце неузгодженість положень частини п'ятої статті 7, статті 250, частини першої статті 287 та частини другої статті 294 Кодексу щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення.

Ухвалою № 49-у/2015 від 08 грудня 2015 року, якою відмовлено у Конституційного Суду України відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч. 1ст. 250 КУпАПу взаємозв'язку з положеннями ч. 5 ст.7, ч. 1 ст.287, ч. 2 ст.294 КУпАП, встановлено, що питання оскарження прокурором постанов суду у справах про адміністративне правопорушення регулюється різними положеннями Кодексу, які не узгоджуються між собою.

Усунення таких неузгодженостей, може бути вирішене лише у законодавчому порядку.

До вказаного моменту, суди при розгляді справ повинні керуватися практикою Європейського суду з прав людини, якою наголошено на тому, що вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи (Рішення «Щокін проти України»).

З урахуванням вищевикладеного та вимог ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, через призму права особи на справедливий суд, вимога прокурора про розгляд його апеляційної скарги, в якій ставиться питання про покращення ствновища особи, підлягає до розгляду.

Так, як про оскаржувану постанову Ковельській місцевій прокуратурі стало відомо лише 10 березня 2016 року з листа начальника Ковельського МРВ КВІ УДПтС України у Волинській області про неможливість її виконання, тому строк на її оскарження слід поновити, так як він був пропущений з поважних причин.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Так, згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 9) повідомлення про місце, час і дату розгляду протоколу про адміністративне правопорушення було направлено ОСОБА_3 за адресою його проживання 29.12.2015 року, однак воно було не було вручено адресату та повернуто до суду.

З огляду на вищенаведене, слід прийти до висновку, що ОСОБА_3 про місце, час та дату розгляду справи не був повідомлений належним чином, а тому розгляд за його відсутності суддею справи про адміністративне правопорушення був проведений з порушенням вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Окрім цього, суд в порушення вимог ч. 3 ст. 30-1 КУпАП наклав на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді громадських робіт, яке не може бути застосоване до останнього, оскільки він є особою старше 60 років.

Вищезазначені порушення є підставою для скасування постанови судді від 12 січня 2016 року та прийняття нової постанови, як це передбачено п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ґрунтується на перевірених і досліджених в ході судового засідання доказах.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН №002144 від 29.11.2015 року (а.с. 1), ОСОБА_3 28.11.2015 року о 17 год. 30 хв., по місцю свого проживання, вчинив насильство в сімї щодо своєї співмешканки ОСОБА_4, що виразилось в образах її нецензурними словами, та погрозах фізичною розправою, чим завдав останній психологічну травму.

Дані обставини повністю підтверджуються, як поясненнями самого правопорушника ОСОБА_3 (а.с. 3), який повністю визнав свою вину в інкримінованому йому правопорушенні, так і поясненнями потерпілої ОСОБА_4 (а.с. 4), а також рапортом старшого інспектора - чергового Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 (а.с. 2).

З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку, про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні насильства в сімї, а тому дії останнього слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 173 2 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), то стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його вчинення, а при триваючому три місяці з дня його виявлення.

Так, як на час розгляду справи в апеляційному суді з моменту вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення пройшло вже більше трьох місяців, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 38, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити керівнику Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови.

Апеляційну скаргу керівника Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Ковельського міськрайонного суду від 12 січня 2016 року щодо ОСОБА_3 - скасувати.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 2 КУпАП і у звязку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_1