Рішення № 56944121, 14.12.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16914/15-ц

Провадження № 2/161/5170/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Акайомовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ЖКП № 2, ОСОБА_1 міської ради про визнання права власності на спадкове майно та на частку в спільному майні подружжя,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно та на частку в спільному майні подружжя.

Позовні вимоги мотивують тим, що після смерті ОСОБА_5, який помер 06 липня 2013 року, відкрилася спадщина на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Згідно довідки від 26 серпня 2015 № 66, виданої ЖКП № 2, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5, за яку з 1984 року по 1992 рік повністю погашено пайові внески.

З 27 липня 1978 року до дня своєї смерті ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим ОСОБА_1 міським відділом ЗАГСу 27 липня 1978 року.

Пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 сплачувались з 1984 по 1992 роки, а саме: під час перебування в шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Згідно із ст. 60, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними.

Оскільки квартира АДРЕСА_1 являється спільною власністю подружжя, тому ОСОБА_2 належить ? частка.

Відповідності до ч. 3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

На момент смерті спадкодавця його дружина - ОСОБА_2 та його діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали разом із ним у вищезазначеній квартирі та не заявляли про відмову від спадщини, а тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважають себе такими, що прийняли спадщину.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Звернувшись до нотаріуса за видачею свідоцтва про право спадщину, їм було відмовлено у оформленні права на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначене нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.10.2015 року № 238/02-31.

З огляду на зазначені обставини просили визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, а саме: по 1/6 частці квартири АДРЕСА_1 за кожним, після смерті ОСОБА_5, який помер 06 липня 2013 року.

В судове засідання представник позивачів подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримав з підстав, зазначених у заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради в судове засідання подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, також вказала, що вирішенням даного спору права і законні інтереси територіальної громади м. Луцька, в особі якої діє ОСОБА_1 міська рада, порушені не будуть, оскільки даний спір стосується приватного майна фізичних осіб, в яких існують перешкоди в реалізації свого права власності на обєкти нерухомості.

Представник відповідача ЖКП № 2 в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 23) і від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності. Про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідност. 319 Цивільного кодексу Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обовязків власник зобовязаний додержуватись моральних засад суспільства.

Статтею 1217 ЦК Українивстановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5, який помер 06 липня 2013 року (а.с. 5), відкрилася спадщина на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Згідно довідки від 26 серпня 2015 № 66, виданої ЖКП № 2 (а.с. 6), квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5, за яку з 1984 року по 1992 рік повністю погашено пайові внески.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірна квартира належала ОСОБА_5, який помер 06.07.2013 року, згідно свідоцтва про смерть (а.с. 5), на праві власності.

З 27 липня 1978 року до дня своєї смерті ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим ОСОБА_1 міським відділом ЗАГСу 27 липня 1978 року (а.с. 8).

Пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 сплачувались з 1984 по 1992 роки, а саме: під час перебування в шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 6).

Відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Згідно із ст. 60, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними.

Оскільки квартира АДРЕСА_1 являється спільною власністю подружжя, тому ОСОБА_2 належить ? частка спірної квартири.

Згідност. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що гр. ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 19), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є синами ОСОБА_5В, даний факт підтверджено копіями свідоцтв про народження (а.с. 8-9).

Спадщина після смерті ОСОБА_5 була прийнята спадкоємцями першої черги дружиною ОСОБА_2 та синами ОСОБА_3 і ОСОБА_5, шляхом проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1268 ЦК України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом набули право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визнати за ОСОБА_2 право власності на частку в спільному майні подружжя, набутому під час шлюбу з ОСОБА_5, а саме: на ? частку квартири АДРЕСА_1, та визнати право власності за позивачами на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, а саме: по 1/6 частці квартири АДРЕСА_1 за кожним, після смерті ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, на підставі ст. ст. 319, 357, 392, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 60,70 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку в спільному майні подружжя після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер 06.07.2013 року, а саме: на ? частину квартири за адресою: м. Луцьк, вул. Бенделіані, 1а/139.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, який помер 06.07.2013 року, а саме: по 1/6 частці квартири за адресою: м. Луцьк, вул. Бенделіані, 1а/139, за кожним.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайоний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук