Ухвала суду № 56943190, 31.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 р.Справа № 820/11369/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

представника відповідача Мосійчука Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі № 820/11369/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесенс ІТ"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесенс ІТ" (далі за текстом - ТОВ "Телесенс ІТ", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - Східна ОДПІ, відповідач), в якому просив суд: скасувати податкову вимогу № 9581-25 від 02.11.2015 року та податкові повідомлення - рішення № 0011241503 від 12.11.2015 року та № 0011361503 від 17.11.2015 року прийняті Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкову вимогу № 9581-25 від 02.11.2015 року та податкові повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0011241503 від 12.11.2015 року та №0011361503 від 17.11.2015 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п. 57.1 ст. 57, пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2015 року позивач звернувся до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області із заявою про застосування податкового компромісу (за результатами перевірки, оформленої актом від 04.02.2015 року №343/20-38-22-05-08/38000117 ) (а.с. 12-23).

Рішенням Основ'янської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про погодження податкового компромісу від 24.02.15 року №3395/10/20-38-22-05-06 застосовано податковий компроміс з податку на прибуток в сумі 549419,8 грн., в т.ч. основного платежу 439535,8 грн., штрафних санкцій 109884,0 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 17.02.2015 року №0000522201.

Визначено до сплати основного платежу по процедурі податкового компромісу (5%) в сумі 21 976,79 грн. Зазначені операції проведені до інтегрованих карток платника податків (а.с. 24).

У зв'язку з технічними вадами у програмному забезпеченні податкової, у підприємства позивача з'явилась пеня у сумі 10548,42 грн., яку позивач зобов'язаний сплатити відповідно до акту перевірки від 04.02.2015 року №343/20-38-22-05-08/38000117.

Позивачем пеня сплачена двома платежами від 30.07.2015 року - 5000 грн. та 07.08.2015 року - 5548,42 грн. Після сплати пені, між сторонами було проведено звірку щодо відсутності заборгованості зі сплати пені з відділом по стягуванню боргів Основ'янської ОДПІ м. Харкова, якою встановлено, що заборгованість відсутня.

4 вересня 2015 року контролюючий орган повідомив позивача про існування у нього пені у сумі 1500,32 грн., яка виниклау зв'язку з тим, що сплачена у липні-серпні 2015 року пеня відобразилася у програмному забезпеченні податкової як нарахована та несплачена 01.03.2015 року. Таким чином, автоматично відбулося списання непогашеної пені за рахунок податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

Судом також встановлено, що Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток.

Результати перевірки оформлені актом 1012/20-38-15-03-07/38000117 від 30.10.2015 року, яким зафіксовано заниження платником грошового зобов'язання з податку на прибуток на 6480,00 грн. (а.с. 13-14).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.11.2015 року №0011241503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 8100 грн., з яких основний платіж - 6480 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1620 грн. (а.с. 12).

Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №1144-20-38-15- 03/38000117 від 16.11.2015 року, яким зафіксовано порушення: п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток (а.с. 18).

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: від 17.11.2015 року №0011361503, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20 % на суму 2109,68 грн.; №0011371503, яким нараховано штраф у розмірі 10 % в сумі 139,76 грн. (а.с. 16-17).

Не погодившись із податковим боргом, визначеним відповідачем у податковій вимозі № 9581-25 від 02.11.2015 року, а також податковими повідомленнями - рішеннями № 0011241503 від 12.11.2015 року та № 0011361503 від 17.11.2015 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2015 року ТОВ "ТЕЛЕСЕНС ІТ" подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік №9080723550, відповідно до якої по ряд. 13 додатку ЗП "Зменшення нарахованої суми податку" відображено значення, що відповідає рядку 13.7- 167260,0 грн. В додатку ЗП по рядку 13.7 відображена сума нарахованого авансового внеску податку на прибуток (а.с. 42-43).

Відповідно до наданого додатку ЗП (податкова декларація з податку на прибуток за 2014р. №9080723550 від 16.02.2015 року) сума зменшення нарахованої суми податку (ряд 13) відповідає значенню рядка 13.7 в сумі - 167260,0 грн. (а.с. 44).

Обгрунтовуючи порушення позивачем порядку нарахування та сплати авансових платежів з податку на прибуток, Східна ОДПІ посилається на те, що у рядку 13.7 додатку ЗП має бути відображено тільки частину нарахованих авансових внесків, ніж зазначених платником податків у декларації.

Між тим, колегія суддів вважає вказані доводи контролюючого органу необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами абз. 4 п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Отже, вказаними нормами визначено як осіб, що є платниками авансових внесків, розмір щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, так і порядок сплати таких авансових внесків. При цьому, у названій нормі зазначено, що авансові внески сплачуються у порядку і в строки, які встановлено для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 33.1 ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Приписами ст. 34 Податкового кодексу України, податковим кодексом України визначено наступні види податкового періоду: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

Законом України від 05.07.2012 року № 5083 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні", який набрав чинності 12.08.2012 року, пункт 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено абзацом другим.

Відповідно до приписів абз. 2 п.2 підр. 4 розділ XX Податкового кодексу України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи викладене, у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватись у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. При визначенні податкового зобов'язання за звітний (податковий) рік сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток зараховується у зменшення нараховнаої суми податку на прибуток.

Таким чином, всі нарахування з податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток відносяться до того року, в якому вони нараховувались, а зменшення податку на прибуток наступного року має здійснюватися з урахуванням нарахованих авансових внесків, які були узгоджені у декларації на прибуток попереднього року, як базового.

Отже, позивачем правомірно обчислено суму авансових внесків у розмірі не менше 1/2 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Поряд із тим, відповідно до положень ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що позивачем своєчасно та у повному обсязі сплачувались авансові внески з податку на прибуток підприємств, тому податкову вимогу № 9581-25 від 02.11.2015 року про сплату боргу в розмірі 1397,63 грн. прийнято контролюючим органом безпідставно.

Колегією суддів також встановлено, що у січні - лютому 2015 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесенс ІТ" за період з 21.01.2012 року по 31.12.2013 року, результати якої оформлені актом від 04.02.2015 року №343/20-38-22-05-08/38000117, яким зафіксовано порушення позивачем п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями).

На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення: від 17.02.2015 року №0000181702 на загальну суму 1482,04 грн., з яких: +1185,63 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 296,41 грн. (а.с. 19); від 17.02.2015 року №0000532205 на загальну суму 4163,75 грн., з яких: основний платіж +3331 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 832,75 грн. (а.с. 21).

19.02.2015 року позивач звернувся до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області із заявою про застосування податкового компромісу (за результатами перевірки) (а.с. 12-23).

Рішенням Основ'янської ОДШ ГУ ДФС у Харківській області про погодження податкового компромісу від 24.02.15 року №3395/10/20-38-22-05-06 застосовано податковий компроміс з податку на прибуток в сумі 549419,8 грн., в т.ч. основного платежу 439535,8 грн., штрафних санкцій 109884,0 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 17.02.2015 року №0000522201.

Визначено до сплати основного платежу по процедурі податкового компромісу (5%) в сумі 21 976,79 грн. Зазначені операції проведені до інтегрованих карток платника податків (а.с. 24).

Колегія суддів зазначає, що вищевказані грошові зобов'язання сплачені позивачем 25.02.2015 року у повному обсязі, після чого між контролюючим органом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесенс ІТ" проведено звірку щодо відсутності заборгованості зі сплати податків та штрафів з відділом аудиту Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Між тим, у зв'язку з технічними вадами у програмному забезпеченні податкової інспекції, в обліковій картці підприємства позивача з'явилась пеня у сумі 10548,42 грн., яку позивач зобов'язаний сплатити відповідно до акту перевірки від 04.02.2015 року №343/20-38-22-05-08/38000117.

Вказану суму пені позивачем сплачено двома платежами від 30.07.2015 року - 5000 грн. та 07.08.2015 року - 5548,42 грн. Після сплати пені, між сторонами проведено звірку щодо відсутності заборгованості зі сплати пені з відділом по стягуванню боргів Основ'янської ОДПІ м. Харкова, якою встановлено, що заборгованість відсутня.

Не зважаючи на вказане, 4 вересня 2015 року, контролюючий орган повідомив позивача про існування у нього пені у сумі 1500,32 грн., яка виникла наступним чином: сплачена у липні-серпні 2015 року пеня відобразилася у програмному забезпеченні податкової як нарахована та несплачена 01.03.2015 року. У зв'язку з цим, автоматично відбулося списання непогашеної пені за рахунок податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

У зв'язку із вище викладеним, позивач 08.09.2015 року звернувся із скаргою до Головного управління ДФС у Харківській області, в якій просив провести коригування даних у програмному забезпеченні податкової про нарахування та сплату пені з коректним відображенням того, що нарахування та сплата пені відбулись у липні-серпні 2015 року, а не у березні 2015 року (а.с. 27).

Листом від 01.10.2015 року №3219/10/20-40-22-06-20 ГУ ДФС у Харківській області повідомило підприємство позивача, що з урахуванням вимог Податкового кодексу, погашення боргу в облікових картках платників податків ТОВ "Телесенс ІТ" здійснюється в хронологічному порядку, і тому відсутні підстави для проведення коригувань даних в програмному забезпеченні (а.с. 28-30).

Листом від 09.09.2015 року за вих. № 103/15 ТОВ "Телесенс ІТ" звернувся до Державної фіскальної служби України з проханням надати роз'яснення стосовно заповнення п.13.7 Додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Крім того, позивач в листі зазначив, що в пункті 13.7 чітко зазначається "сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п.57.1 ст. 57 глави 4 розділу ІІ та абзацу другого п.2 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України", але податкова інспекція вважає інакше, тому у підприємства виникли розбіжності з контролюючим органом, стосовно тлумачення даного пункту, враховуючи норми п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України (а.с. 31).

19.10.2015 року позивач отримав відповідь Державної фіскальної служби України №22004/6/99-99-19-02-01-15 на свій лист від 09.09.2015 року №103/15, в якій зазначено, що на підставі декларації здійснюється нарахування та сплата податкового зобов'язання. Визначення сум, на які може бути зменшений нарахований податок на прибуток, регулюється додатком ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 року №872. Відображення сум нарахованого авансового внеску з податку на прибуток визначається у р.13.7 додатка ЗП, який заповнюється на підставі п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, та відомостей, зазначених у р. 23 декларації (а.с. 32).

06.10.2015 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою №115/15, в якій просив: провести перевірку викладених у скарзі обставин, надати відповідь по суті даної скарги та скарги від 09.09.2015 року №103/15, провести коригування даних у програмному забезпеченні податкової про нарахування та сплату пені з коректним відображенням того, що нарахування та сплата пені відбулися у липні-серпні 2015 року, а не у березні 2015 року, притягти посадових осіб ГУ ДФС в Харківській області, які готували відповідь на нашу скаргу № 101/15 від 09.09.2015 року до дисциплінарної відповідальності (а.с. 34-35).

Листом від 11.11.2015 року №23987/6/99-99-22-04-01-15, Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що відповідно до п.п.129.1.2 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, у зв'язку із встановленим перевіркою заниженням податкового зобов'язання з податку на прибуток нарахована пеня у розмірі 10548,42 грн. Сума пені погашена за рахунок сплаченого позивачем 05.03.2015 року самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 13659 грн. У зв'язку з поданням позивачем декларації з податку на прибуток за 2014 рік 11.03.2015 року нараховане відповідне податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13659 грн. Таким чином, по інтегрованій картці платника податків станом на 12.03.2015 року виникла заборгованість по сплаті податку на прибуток у розмірі 10548,42 грн. В зв'язку з тим, що погашення заборгованості проводилось двома платежами, відповідно до п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу на суму заборгованості автоматично нарахована пеня за відповідні періоди, а саме: з 12.03.2015 по 29.07.2015 в сумі 690,41 грн., з 12.03.2015 по 06.08.2015 в сумі 809,92 грн. Статтею 131 Податкового Кодексу визначено, що нараховані контролюючим органом суми пені повинні самостійно сплачуватись платниками податків. Проте, станом на 01.09.2015 року у позивача обліковувалася несплачена пеня в сумі 1500,33 грн. У жовтні 2015 року сума пені погашена за рахунок сплаченого 22.10.2015 року місячного авансового внеску з податку на прибуток. При цьому, у позивача виникла заборгованість по сплаті податку на прибуток в розмірі 1397,63 грн., яка має бути терміново погашена з метою запобігання збільшення її розміру за рахунок нарахування пені за несвоєчасність сплати (а.с. 36-37).

Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, результати якої оформлені актом 1012/20-38-15-03-07/38000117 від 30.10.2015 року. Вказаною перевіркою встановлено заниження платником грошового зобов'язання з податку на прибуток на 6480,00 грн. (а.с. 13-14).

На підставі акту перевірки 1012/20-38-15-03-07/38000117 від 30.10.2015 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.11.2015 року №0011241503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 8100 грн., з яких основний платіж +6480 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1620 грн. (а.с. 12).

Також Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої контролюючим органом складено акт №1144-20-38-15- 03/38000117 від 16.11.2015 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Телесенс ІТ" п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток (а.с. 18).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: від 17.11.2015 року №0011361503, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20 % на суму 2109,68 грн.; №0011371503, яким нараховано штраф у розмірі 10 % в сумі 139,76 грн. (а.с. 16-17).

Враховуючи, що позивачем своєчасно та у повному обсязі сплачувались авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до податкової декларації з податку на прибуток 2014 року, тому податкові повідомлення - рішення № 0011241503 від 12.11.2015 року та № 0011361503 від 17.11.2015 року, прийняті Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області, є незаконними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ТОВ "Телесенс ІТ" вимог податкового законодавства зі сплати авансових внесків з податку на прибуток та правомірність прийнятих Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області податкової вимоги № 9581-25 від 02.11.2015 року та податкових повідомлень- рішень № 0011241503 від 12.11.2015 року та № 0011361503 від 17.11.2015 року.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року податковий орган не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, базою для обчислення ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення, є розмір ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є скасування податкової вимоги № 9581-25 від 02.11.2015 року про сплату податкового боргу в розмірі 1397,63 грн та податкові повідомлення - рішення № 0011241503 від 12.11.2015 року про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8100,00 грн та № 0011361503 від 17.11.2015 про сплату штрафу в розмірі 2109,68 грн року, отже звернені до суду вимоги мають майновий характер.

За приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при поданні апеляційної скарги апелянту необхідно було сплатити 1339,80 грн (1218 грн *110%).

Отже, за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 року сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1339,80 грн.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору в розмірі 1339,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі № 820/11369/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 17 код ЄДРПОУ 39858581) судовий збір у розмірі 1339 грн. 80 коп. (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень 80 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 05.04.2016 р.